Інтернаціоналізація економіки як основа формування світового господарство. Класифікація світового господарства.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 6Следующая ⇒

Світове господарство — внутрішньо суперечлива єдність національних економік, пов'язаних міжнародним поділом праці, торговельно-виробничими, фінансовими та науково-технічними зв'язками.

Світове господарство характеризується:

— зростанням інтернаціоналізації економіки на основі поглиблення міжнародного поділу праці;

— створенням багатогранної системи міжнародних економічних відносин;

— формуванням міжнаціональних механізмів регулювання економічних взаємовідносин між країнами.

Економічні засади функціонування світового господарства:

- Міжнародний поділ праці

- Інтернаціоналізація економіки

- Міжнародна конкуренція

Міжнародний поділ праці (МПП) — спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природно- кліматичних, історичних та економічних умов.

Форми загального поділу праці:

- Загальний поділ праці ґрунтується на галузевій спеціалізації окремих країн (сільськогосподарське

виробництво, переробні галузі тощо)

- Частковий поділ праці ґрунтується на спеціалізації у виробництві готових виробів (мед-апаратура, взуття, меблі, трактори тощо)

- Одиничний поділ праці ґрунтується на подетальніи спеціалізації (виробництво шарико- підшипників, шин, двигунів тощо)

Показник участі країни у МПП:

Експортна квота= *100%

Сучасний етап розвитку МПП характеризується:

— розвитком спеціалізації та кооперування виробництва наукомісткої продукції, прогресивни технологій, що зумовлює деіндустріалізацію промислово розвинених країн (скорочення у їхніх структурах виробництва базових галузей);

— поглибленням спеціалізації у сфері науково-технічних знань та інформації;

— інтернаціоналізацією сфери послуг, тісним переплетінням продажу послуг із виробництвом та збутом товарів, експортом капіталу, обміном інформацією;

— загостренням конкуренції на міжнародних ринках, глобалізацією її змісту, зростанням значення інтернаціональних конкурентних переваг.

Інтернаціоналізація економіки — формування, розвиток та поглиблення економічних взаємозв'язків між країнами завдяки відкритості національних економік

Форми інтернаціоналізації економік

Інтеграційна — об'єднання ринків, а згодом і виробництв окремих країн у зону вільної торгівлі та підприємництва

Транснаціональна — взаємопереплетення економік різних країн у результаті функціонування транснаціонального капіталу

Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ) — процес зближення та взаємопроникнення національних

господарств групи країн, спрямований на створення єдиного господарського механізму.

МЕІ має переважно регіональний характер.

Форми МЕІ:

— торговельна інтеграція (створення зон вільної торгівлі) країн-учасниць;

— валютно-фінансова інтеграція (зняття обмежень на переміщення капіталів всередині угруповання, єдина валютна політика тощо);

— створення єдиного економічного простору (усунення нетарифних бар'єрів у взаємній торгівлі).

Міжнародні корпорації (МНК) — концерн або союз концернів різних країн, які домінують в одній або кількох сферах світового господарства.

Транснаціональні корпорації (ТИК) — основні суб'єкти світогосподарських зв'язків на сучасному етапі.

THK — фірми, які здійснюють основну частину своїх операцій за межами країни, в якій вони зареєстровані, —

найчастіше в декількох країнах, де розміщені їхні відділення, філії, підприємства.

Транснаціональні банки (ТНБ) — крупні банки, які виконують посередницьку роль у міжнародному русі позичкового капіталу (спираючись на мережу закордонних підприємств) і контролюють (за державної підтримки) валютні й кредитні операції на світовому ринку. \

Класифікація країн світового господарства

За специфікою господарських систем:

— країни з ро'звиненою ринковою економікою;

— країни з ринковою економікою, що розвивається;

— країни з перехідними до ринку економіками;

— країни з неринковою економікою.

За ступенем економічного розвитку:

— високорозвинені;

— середньорозвинені;

— з низьким рівнем розвитку.

Крім того, нині виділяють:

— нові індустріальні країни Південно-Західної Азії та

Латинської Америки;

— високодохідні нафтоекспортуючі країни;

— найменш розвинені країни.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности