Методика розрахунку економічного збитку

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 18Следующая ⇒

Сумарний розмір економічного збитку, який щорічно завдається суспільс­тву в результаті нераціонального природокористування та недостатньо ефекти­вної охорони природного середовища, залежить від рівня уже існуючого забру­днення навколишнього природного середовища, кількості залучених у госпо­дарський обіг природних ресурсів, обсягів відходів, які утворюються у вироб­ництві, невикористаних побічних і попутних продуктів, токсичності технологі­чних викидів та концентрації шкідливих для біосфери речовин. Економічний збиток визначають як суму економічних збитків, заподіяних різними господар­ськими галузями в даному регіоні, у вартісному виразі:

У=У,+ У₂ + У₃ + У₄+У₅ + У₆+У₇, (7.1)

де У - загальний розмір економічного збитку, який завдано суспільству в ре­зультаті нераціонального природокористування;

Уі, У2, Уз, У4, Уь, У б, У?- економічні збитки відповідно населенню, сільському господарству, водному, лісовому, рибному, комунально-побутовому господарству, іншим господарствам.

Розрахунки економічних збитків, спричинених нераціональним природо­користуванням, проводяться як під час планування (прогнозування) й проектування різних заходів, пов'язаних з використанням природних ресурсів навко­лишнього середовища, так і під час аналізу вже вжитих заходів або під час оці­нювання кінцевих результатів будь-якої господарської діяльності. Тому треба розрізняти можливі (У_м), відвернуті (У_в) й фактичні (У_ф) економічні збитки.

Найважливішою умовою дозволу на будівництво будь-якого виробничого об'єкта або на виробництво нової продукції є мінімум можливих економічних збитків (У_м), що визначаються як сума додаткових витрат, необхідних для від­творення або відновлення втраченої якості природного середовища.

У_М=Ц + П_М, (7.2)

де Ц - ціна (вартість) залучених у господарський обіг природних ресурсів, тис. грн.;

П_м - можливі втрати природокористувача в результаті недовикористаних природних ресурсів і забруднення навколишнього середовища, тис. грн.

Аналогічно рахуються фактичні економічні збитки - Уф. Різниця полягає лише в тому, що, замість можливих втрат природокористувача П„, у формулу підставляють їх фактичне значення Пф.

У_Ф=Ц + П_Ф, (7.3)

Знаючи можливі П_м і фактичні Пф економічні збитки, не важко підрахувати і розмір відвернутого в ході реалізації природоохоронних заходів економічного збитку У„.

У. = Ум-У_Ф (7.4)

Таким чином, загальна оцінка економічної ефективності природокористу­вання визначається за допомогою відвернутого економічного збитку, що дає змогу визначити економічний ефект від проведення заходів щодо ліквідації й обмеження негативного впливу господарської діяльності людей на навколишнє природне середовище.

За наявності джерела забруднення, яке впливає одночасно на всі або кілька видів природних ресурсів - атмосферу, гідросферу чи літосферу - необхідно проводити оцінку комплексного народногосподарського збитку (У_к), оцінюва­ного як сума усіх локальних витрат від різноманітних видів природопорушува-льних впливів на реципієнтів (У^).

(7.5)

де і - вид збитку (і = 1, 2,... п);

І - вид реципієнта (j = 1, 2,...m).

Розмір відвернутого річного економічного збитку при здійсненні природо­охоронних заходів являє собою різницю між фактичним (розрахунковим) роз­міром комплексного народногосподарського збитку до виконання захисних за­ходів (У_к') і залишковим збитком після проведення цих заходів (У_к²)-

(7.6)

На підприємствах розмір відвернутого річного економічного збитку в ре­зультаті припинення (зменшення) викидів шкідливих речовин в навколишнє середовище щодо кожного джерела забруднення визначається за формулою:

(7.7)

де У — константа, тобто постійне числове значення, яке для атмосфери дорів­нює грн./умовних т, для водного середовища - грн./умовних т;

^а - безрозмірний показник відносної безпеки забруднення, який прийма­ється за спеціальними таблицями для атмосфери та водного середовища;

/- коефіцієнт, що враховує розсіювання забруднених викидів, який при­ймається для атмосфери за спеціальними таблицями, а для водного середовища /= 1,0;

AM- зниження наведеної маси викидів (скидів) за всіма видами шкідли­вих забруднюючих речовин в навколишнє середовище, умовних т/рік.

Величина зниження наведеної маси викиду (скиду) забруднюючих речовин у навколишнє середовище розраховується за формулою:

М=М^У-М², (7.8)

де М⁷ і М² - наведені маси викиду (скиду) речовин забруднюючим джере­лом до і після уведення в дію очисних споруд, умовних т/рік.

Розмір наведених мас викиду (скиду) забруднюючих речовин визначається за допомогою формул:

(7.9)

(7.10)

де Аі — показник відносної агресивності і-ї забруднюючої речовини в умов­них тоннах/тонну, який визначається для кожної речовини за спеціальними таблицями окремо для атмосфери і водного середовища;

т/, ті -маси викиду (скиду) і-ї забруднюючої речовини до та після вве­дення в дію природоохоронного заходу, т/рік;

п - кількість видів забруднюючих речовин.

Для більш повного і точного розрахунку локальних відвернутих економіч­них збитків існує ціла низка формул та методик, які на практиці не завжди ви­користовують через складність отримання достовірної статистики.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США