Граф називається деревом, якщо:

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 12Следующая ⇒

1) будь-які його дві вершини з’єднані ребром;

2) для будь-яких вершин u,v є шлях з u у v;

3) його вершини можна розбити на дві непересічних підмножини V1 і V2;

4) він є зв’язним і не має циклів;

19. Скінчений неорієнтований граф є ейлерів тоді й тільки тоді, коли:

1) він містить всі ребра графа, вершини можуть повторюватися;

2) він зв’язний і ступені всіх його вершин парні;

3) усі вершини зв’язані;

4) кожній вершині інцидентні рівно три ребра;

20. Імітаційні моделі застосовують для:

1) вивчення реальних процесів функціонування економічних систем у тих випадках, коли їх математичний аналіз є утрудненим або неможливим;

2) навчання керівників правилам найефективнішого ведення господарства;

3) побудови аналітичної моделі;

4) прогнозування господарської діяльності суб’єкта господарювання;

21. Множина має потужність континуум, якщо:

1) множина рівнопотужна множині дійсних чисел відрізка [0, 5];

2) множина рівнопотужна множині дійсних чисел відрізка [0, 2];

3) множина рівнопотужна множині дійсних чисел відрізка [0, 1];

4) множина рівнопотужна множині дійсних чисел відрізка [0, 3];

22. Дві множини А і В називаються еквівалентними або рівними тоді й тільки тоді, коли:

1) вони складаються з одних і тих самих елементів;

2) із того, що х належить А, випливає, що х не належить В і навпаки;

3) із того, що х не належить А, випливає, що х не належить В і навпаки;

4) із того, що х не належить А, випливає, що х належить В і навпаки;

23. Об’єднанням двох множин А і В називають множину С, для якої:

1) із того, що х належить А, випливає, що х належить С;

2) із того, що х не належить В, випливає, що х належить С;

3) із того, що х належить В, випливає, що х не належить С;

4) із того, що х не належить А, випливає, що х належить С;

24. Перерізом двох множин А і В називають множину С, для якої:

1) із того, що х належить С, випливає, що х не належить В і х не належить А;

2) із того, що х належить С, випливає, що х не належить В і х належить А;

3) із того, що х належить С, випливає, що х належить В і х належить А;

4) із того, що х належить С, випливає, що х належить В і х не належить А;

25. Імітація – це:

1) дослідження реальних систем засобами комп’ютерних експериментів із їх математичними моделями;

2) визначення оптимальних значень функції регресії (чи комбінації факторів, за яких функція відгуку набуває екстремальних значень);

3) науково поставлене випробування, спостереження досліджуваного явища за певних фіксованих умов, завдяки чому його можна відтворити повторенням цих умов;

4) створення деякого комплексу умов R, в результаті яких можуть відбуватись чи не відбуватись події з деякої заданої множини S;

26. Експеримент – це:

1) дослідження реальних систем засобами комп’ютерних експериментів із їх математичними моделями;

2) визначення оптимальних значень функції регресії (чи комбінації факторів, за яких функція відгуку набуває екстремальних значень);

3) науково поставлене випробування, спостереження досліджуваного явища за певних фіксованих умов, завдяки чому його можна відтворити повторенням цих умов;

4) умовний образ об’єкта чи деякої системи об’єктів (або процесів), описаних за допомогою взаємозалежних комп’ютерних таблиць, схем, діаграм, графіків, малюнків, анімаційних фрагментів, гіпертекстів і т. ін., що відбивають структуру та взаємозв’язки між елементами об’єкта чи системи;

27. Під комп’ютерною моделлю найчастіше розуміють:

1) дослідження реальних систем засобами комп’ютерних експериментів із їх математичними моделями;

2) визначення оптимальних значень функції регресії (чи комбінації факторів, за яких функція відгуку набуває екстремальних значень);

3) науково поставлене випробування, спостереження досліджуваного явища за певних фіксованих умов, завдяки чому його можна відтворити повторенням цих умов;

4) умовний образ об’єкта чи деякої системи об’єктів (або процесів), описаних за допомогою взаємозалежних комп’ютерних таблиць, схем, діаграм, графіків, малюнків, анімаційних фрагментів, гіпертекстів і т. ін., що відбивають структуру та взаємозв’язки між елементами об’єкта чи системи;

Які моделі є динамічними?

1) система рівнянь, кожне з яких виражає вимогу балансу між виробленою окремими економічними об’єктами кількістю продукції та сукупною потребою в цій продукції;

2) моделі, які містять базові макроекономічні тотожності, на основі яких формуються складові ВВП за різними методами обчислення;

3) моделі, які описують не стан, а процес розвитку економіки, установлюючи безпосередній взаємо­зв’язок між попередніми та наступними його етапами і тим самим наближаючи аналітичні висновки на основі економіко-математичної моделі до реальних умов розвитку економічної системи;

4) співвідношення, які наближено, в абстрактній формі описують економічний процес, що вивчається, або економічну систему;

29. Балансова модель це:

1) система рівнянь, що задовольняють вимоги відповідності між наявним ресурсом та його використанням;

2) модель, які характеризують зміни економічних процесів у часі;

3) моделі, в яких усі залежності стосуються одного моменту або періоду часу;

4) стійка впорядкованість та зв’язок між елементами та підсистемами системи;

30. Статичні моделі це:

1) система рівнянь, що задовольняють вимоги відповідності між наявним ресурсом та його використанням;

2) модель, які характеризують зміни економічних процесів у часі;

3) моделі, в яких усі залежності стосуються одного моменту або періоду часу;

4) моделі, які максимально імітують умови функціонування об’єкта управління;

31. Динамічні моделі це:

1) система рівнянь, що задовольняють вимоги відповідності між наявним ресурсом та його використанням;

2) моделі, які характеризують зміни економічних процесів у часі;

3) моделі, в яких усі залежності стосуються одного моменту або періоду часу;

4) моделі, які максимально імітують умови функціонування об’єкта управління;

32. «Чорна скринька» це:

1) умовна назва системи, в якій зовнішньому спостерігачеві доступні лише вхідні та вихідні величини, а внутрішня будова та процеси, що в ній відбуваються, невідомі;

2) система рівнянь, що задовольняють вимоги відповідності між наявним ресурсом та його використанням;

3) випробування, дія чи операція, спрямована на виявлення нових фактів або на перевірку гіпотез;

4) сукупність методів і способів збору, нагромадження, обробки, зберігання, передавання, подання та використання інформації;

Що є моделюванням?

1) множина взаємозв’язаних, взаємозалежних елементів будь-якої природи, які поєднані за деякими системотвірними ознаками, утворюють єдине ціле та підпорядковані певній спільній меті;

2) заміщення одного об’єкта іншим із метою здобуття інформації про найважливіші властивості об’єкта-оригіналу за допомогою об’єкта-моделі;

3) сукупність складових частин системи і зв’язків між ними, по яких можуть проходити сигнали і впливи;

4) спосіб, за допомогою якого елементи системи взаємодіють між собою;

34. Ізоморфні системи з погляду кібернетичного моделювання – це системи:

1) аналізу і прогнозів динаміки та співвідношення різних синтетичних показників;

2) дослідження конкретних господарських ситуацій;

3) однакові для спостерігача, якому доступні тільки входи і виходи цих систем;

4) для управління штучними системами, яке здійснюється без безпосередньої участі людини;

35. Макроекономічні моделі застосовують для:

1) регулювання вирівнюванням збурень;

2) дослідження конкретних господарських ситуацій;

3) аналізу і прогнозів динаміки та співвідношення різних синтетичних показників;

4) вивчення реальних процесів функціонування економічних систем у тих випадках, коли їх математичний аналіз є утрудненим або неможливим;

36. Мікроекономічні моделі застосовують для:

1) регулювання вирівнюванням збурень;

2) дослідження конкретних господарських ситуацій;

3) аналізу і прогнозів динаміки та співвідношення різних синтетичних показників;

4) вивчення реальних процесів функціонування економічних систем у тих випадках, коли їх математичний аналіз є утрудненим або неможливим;

37. Синглетоном називається множина, яка містить:

1) множину рівнопотужна множині дійсних чисел відрізка [0, 1];

2) її елементи можуть бути розміщенні у певній послідовності так, що

кожний елемент множини займав певне місце у цій послідовності;

3) множина рівнопотужна множині натуральних чисел;

4) містить один елемент;

38. Довільна підмножина декартового добутку n множин називається:

1) n-арним відношенням;

2) рефлексивним, симетричним і транзитивним;

3) порожньоюмножиною:

4) простіром Х;

39. Відношення R називається відношенням еквівалентності на Х, якщо R є:

1) n-арним відношенням;

2) рефлексивним, симетричним і транзитивним;

3) порожньою множиною;

4) простіром Х;

40. Простором називається:

1) множина зі встановленими співвідношеннями між її елементами або операціями над ними;

2) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів;

3) вид з’єднання між елементами, при якому вихідний вплив одного елемента передається на вхід іншого елемента;

4) множина зі встановленими співвідношеннями між її елементами або операціями над ними;

41. Довільна підмножина метричного простору Х називається замкненою:

1) якщо вона містить всі свої граничні точки;

2) її елементи можуть бути розміщенні у певній послідовності так, що кожний елемент множини займав певне місце у цій послідовності;

3) множина є такою,що є множиною зі встановленими співвідношеннями між її елементами або операціями над ними;

4) рівнопотужна множині дійсних чисел відрізка [0, 1];

42. Як обчислюється відносне відхилення Вв фактичного значення даного показника (Пф) від його базисного значення (Пб)?

1) Вв = Пф – Пб;

2) Вв = Пф/Пб * 100 – 100;

3) Вв = Пб/Пф * 100;

4) Вв = Пб – Пф;

43. Як обчислюється абсолютне відхилення Ав фактичного значення даного показника (Пф) від його базисного значення (Пб)?

1) Ав = Пф – Пб;

2) Ав = Пф/Пб * 100;

3) Ав = Пб/Пф * 100;

4) Ав = Пб – Пф;

44. Метод ковзних середніх відноситься до:

1) економіко-математичних методів;

2) логічних методів;

3) кореляційних методів;

4) статистичних методів;

45. За цільовим призначенням моделі класифікують так:

1) теоретико-аналітичні, прикладні;

2) функціональні, структурні;

3) детерміновані, стохастичні;

4) статичні, динамічні;

46. За загальною класифікацією математичних моделей їх класифікують так:

1) теоретико-аналітичні, прикладні;

2) функціональні, структурні;

3) детерміновані, стохастичні;

4) статичні, динамічні;

47. Залежно від урахування часового чинника моделі класифікують так:

1) теоретико-аналітичні, прикладні;

2) функціональні, структурні;

3) детерміновані, стохастичні;

4) статичні, динамічні;

48. За тривалістю періоду часу, що розглядається моделі класифікують так:

1) теоретико-аналітичні, прикладні;

2) функціональні, структурні;

3) детерміновані, стохастичні;

4) короткострокового, середньострокового і довгострокового прогнозування та планування;

49. Залежно від зміни часу моделі класифікують наступним чином:

1) лінійні, нелінійні;

2) неперервні, дискретні;

3) функціональні, структурні;

4) детерміновані, стохастичні;

50. За формою математичних залежностей моделі класифікують так:

1) функціональні, структурні;

2) детерміновані, стохастичні;

3) лінійні, нелінійні;

4) короткострокового, середньострокового і довгострокового прогнозування та планування;

51. За співвідношенням екзогенних і ендогенних змінних, які включаються до моделей, моделі класифікують наступним чином:

1) функціональні, структурні;

2) просторові, точкові;

3) відкриті, замкнені;

4) статичні, динамічні;

52. Залежно від того, чи містять макроекономічні моделі просторові чинники та умови, чи ні, моделі класифікують наступним чином:

1) теоретико-аналітичні, прикладні;

2) функціональні, структурні;

3) просторові, точкові;

4) короткострокового, середньострокового і довгострокового прогнозування та планування;

53. Дерево цілей будується шляхом:

1) прийняття рішень у сфері планування та організації виробництва;

2) послідовного виділення менших компонентів на нижчих рівнях;

3) логічного аналізу і засобами математичного моделювання;

4) проведення багатотурових анкетних опитувань, їх статистичної обробки з формуванням діапазону думок з певної проблеми;

54. Перевірку правильності структури (логіки) моделі називають:

1) верифікацією;

2) валідацією;

3) спостереженням;

4) моделюванням;

55. Перевірку відповідності здобутих у результаті моделювання даних реальному процесу в економіці називають;

1) верифікацією;

2) валідацією;

3) спостереженням;

4) моделюванням;

56. Функцію, що виражає стійкі кількісні співвідношення між входами економічної системи (витрати ресурсів) та її виходами (обсяг продукції), називають:

1) логічною;

2) математичною;

3) виробничою;

4) статистичною;

57. Побудова моделі, яка максимально імітує умови функціонування об’єкта управління, становить сутність:

1) експерименту;

2) спостереження;

3) імітаційного моделювання;

4) економіко-математичного моделювання;

58. Коефіцієнт, що показує, на скільки відсотків зросте випуск продукції, якщо фактор зросте на 1 %, називають:

1) індекс доходності;

2) коефіцієнт еластичності (у виробничих функціях);

3) критерій;

4) облікова норма рентабельності;

59. Дослідження реальних систем, явищ і об’єктів за допомогою моделей, що охоплює побудову моделей, дослідження властивостей моделей та перенесення здобутих відомостей на реальні системи – це:

1) кодування;

2) передавання інформації;

3) моделювання;

4) повідомлення;

60. Комп’ютерне моделювання це:

1) метод розв’язування задачі аналізу або синтезу складної системи, що ґрунтується на використанні її комп’ютерної моделі;

2) дослідження реальних систем засобами комп’ютерних експериментів із їх математичними моделями;

3) відшукання кількісних і якісних результатів із залученням наявної моделі;

4) процес, спрямований на досягнення та підтримку параметрів функціонування системи в заданому діапазоні

61. Експеримент це:

1) випробування, дія чи операція, спрямована на виявлення нових фактів або на перевірку гіпотез;

2) дослідження реальних систем засоба­ми комп’ютерних експериментів із їх математичними моделями;

3) відшукання кількісних і якісних результатів із залученням наявної моделі;

4) процес, спрямований на досягнення та підтримку параметрів функціонування системи в заданому діапазоні

62. Варіантні розрахунки по моделях:

1) проводять для визначення загального впливу всіх незалежних змінних на залежну змінну

2) проводять з метою співставлення різних варіантів розвитку для однієї соціально-економічної системи при зміні кількісних величин показників розв’язку задачі або при зміні деяких елементів моделі

3) проводять з метою співставлення різних варіантів розвитку для однієї соціально-економічної системи, з метою усунення 1-єї чи більше незалежних змінних

4) проводять з метою співставлення різних варіантів розвитку для однієї соціально-економічної системи, з метою використання залежної змінної з лагом

63. Критерій:

1) дозволяє ізолювати зовнішні фактора впливу на конкретну систему з метою усунення небажаних результатів

2) динамічний розріз, за допомогою якого визначаються в часі зразки поведінки фірм і наслідки такої поведінки на значення прогнозних показників

3) це кількісна модель якісних цілей, що повинна точніше її відтворювати

4) визначає короткотермінову поведінку системи

64. Модель:

1) абстрактне відображення реальної дійсності

2) план чи програма заходів пов’язаних із здійсненням капітальних вкладень з метою наступного повернення коштів та отримання прибутку

3) коли результат економічних реформ забезпечує можливість побудови і реалізації стабілізаційної політики

4) це генеральний план дії, що визначає пріоритети стратегічних цілей, ресурси та послідовність дій для їх досягнення

ТЕМА 4

«Інформація»

1. Згідно К. Шенона інформація – це:

1) деякі отриманні данні;

2) міра неоднорідності розподілу матерії та енергії у просторі та у часі, міра змін, якими супроводжуються всі процеси;

3) комунікація, зв’язок, у процесі якого зменшується невизначеність;

4) оригінальність, новизна;

2. Дайте визначення інформації:

1) це будь-які відомості про об’єкт;

2) це дані, перетворені на сприйнятні для обробки комп’ютером;

3) це цілі підприємства;

4) це відомості про об’єкт, що зменшують міру існуючої невизначеності;

3. За моментом виникнення інформація поділяється на:

1) вхідну, вихідну;

2) внутрішню, зовнішню;

3) сталу, змінну;

4) первинну, похідну;

4. Який з елементів не входить до структури економічної інформації:

1) інформаційний потік;

2) показник;

3) слово;

4) інформаційний масив;

5. Формалізація даних – це:

1) перетворення форми представлення даних до вигляду, зручного для використання;

2) систематична цілеспрямована послідовність дій над даними;

3) зведення даних, здобутих із різних джерел, до однакової форми з метою зробити їх порівнянними;

4) усунення зайвих даних, які не потрібні для прийняття рішень;

6. Сигнал – це:

1) фізичний процес;

2) повідомлення про деяку дію;

3) логічний процес, що є матеріальним втіленням повідомлення;

4) фізичний процес, що є матеріальним втіленням повідомлення;

7. Інформаційна надмірність – це:

1) використання слів, кодів, які хоча й містять зайві елементи з погляду економічності, проте забезпечують надійність повідомлень;

2) дублювання чи багаторазове резервування обладнання;

3) сукупність методів підвищення надійності систем за рахунок збільшення часу розв’язання тих чи інших задач передавання та обробки інформації

4) сукупність заходів, спрямованих на забезпечення роботоздатності системи в разі виході її параметрів за межі допустимих значень;

8. Структурна надмірність – це:

1) використання слів, кодів, які хоча й містять зайві елементи з погляду економічності, проте забезпечують надійність повідомлень;

2) сукупність методів підвищення надійності систем за рахунок збільшення часу розв’язання тих чи інших задач передавання та обробки інформації;

3) дублювання чи багаторазове резервування обладнання;

4) сукупність заходів, спрямованих на забезпечення роботоздатності системи в разі виході її параметрів за межі допустимих значень;

9. Часова надмірність – це:

1) дублювання чи багаторазове резервування обладнання;

2) використання слів, кодів, які хоча й містять зайві елементи з погляду економічності, проте забезпечують надійність повідомлень;

3) сукупність методів підвищення надійності систем за рахунок збільшення часу розв’язання тих чи інших задач передавання та обробки інформації;

4) сукупність заходів, спрямованих на забезпечення роботоздатності системи в разі виході її параметрів за межі допустимих значень;

10. Функціональна надмірність – це:

1) дублювання чи багаторазове резервування обладнання;

2) використання слів, кодів, які хоча й містять зайві елементи з погляду економічності, проте забезпечують надійність повідомлень;

3) сукупність методів підвищення надійності систем за рахунок збільшення часу розв’язання тих чи інших задач передавання та обробки інформації;

4) сукупність заходів, спрямованих на забезпечення роботоздатності системи в разі виході її параметрів за межі допустимих значень;

11. Економічну інформацію поділяють на:

1) первинну, вторинну;

2) довідкова, прогнозна;

3) первинну, вторинну і похідну;

4) цінова, таблична;

12. Інформаційні ресурси можна визначити як:

1) увесь наявний обсяг інформації в інформаційній системі;

2) інформація що циркулює у системі;

3) інформація що зберігається у системі;

4) наявна інформація;

13. Цінність інформації – це:

1) вартість інформації;

2) співвідношення суб’єкта, інформації та мети, де інформація виступає як об’єктивний фактор або носій цінності;

3) якісна характеристика інформації;

4) співвідношення суб’єкта, інформації та мети, де інформація виступає як суб’єктивний фактор або носій цінності;

14. Подія – це:

1) те що має місце трапитися у вільному місці простору та часу;

2) явище або інша діяльність, як факт суспільного життя;

3) кожна кількісна або якісна визначеність динамічної системи або її стану, що фіксується спостерігачем;

4) значна дія;

15. Принцип необхідної різноманітності сформульований:

1) Н. Віннером;

2) Г. Хакен;

3) У. Ешбі;

4) К. Шеноном;

16. Дані – це:

1) інформація, необхідна для ознайомлення та характеристики;

2) інформація, подана у певних формах, адекватних можливим процесам її обробки;

3) інформація, отримана в процесі експериментальних процедур;

4) інформація для вирішення конкретної досліджуваної проблеми;

17. Ентропія – це:

1) кількісна міра аномальності ситуації або події;

2) якісна міра невизначеності ситуації або події;

3) кількісна міра невизначеності ситуації або події;

4) якісна міра характеристики ситуації або події;

18. Інформаційна ентропія – це:

1) міра невизначеності або непередбачуваності інформації, невизначеність появи якого-небудь символу первинного алфавіту;

2) міра визначеності або непередбачуваності інформації, невизначеність появи якого-небудь символу первинного алфавіту;

3) міра невизначеності або передбачуваності інформації, визначеність появи якого-небудь символу первинного алфавіту;

4) міра визначеності або передбачуваності інформації, визначеність появи якого-небудь символу первинного алфавіту;

19. Кодування – це:

1) процес подання інформації у вигляді деякої послідовності символів;

2) це перетворення інформації без зміни її змісту в інший вигляд за допомогою певного коду;

3) це операція представлення за певними правилами сукупності кодових символів;

4) відображення довільної множини А у множину скінчених послідовностей, утворених за допомогою деякого алфавіту множини В.

20. Дайте правильне визначення критерію ефективності другого роду для задачі управління:

1) змішаний критерій, в якому відображаються показники ефективності траєкторій руху і ступеню досягнення цілі;

2) оцінка ефективності траєкторії руху системи до цілі;

3) змішаний критерій, в якому відображаються показники ефективності траєкторій руху і швидкість досягнення цілі;

4) оцінка ефективності роботи системи;

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология