Структура інформаційного законодавства України

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 23Следующая ⇒

Структура інформаційного законодавства України може бути представлена такою сукупністю інформаційних правових норм і актів інформаційного законодавства:

- інформаційно-правові норми міжнародних актів;

- інформаційно-правові норми Конституції України;

- нормативні правові акти галузі інформаційного законодавства;

- інформаційно-правові норми у складі інших галузей законодавства

“Вертикальна” структура інформаційного законодавства (як і всього законодавства України) будується за принципом верховенства закону: норми вищестоящого за ієрархією акта мають більш високу юридичну силу і, як правило, є визначальними для відповідних норм всіх нижчестоящих актів.

“Горизонталь” структури інформаційного законодавства вибудовується виходячи з того, що воно включає у свій склад не тільки норми, що входять у блок спеціальних нормативних актів по інститутах інформаційного права, але і норми інших галузей законодавства.

Інформаційно-правові норми Конституції закріплюють основні інформаційні права і свободи. Крім того, Конституція встановлює порядок підготовки і прийняття законів, умови їх застосування і дії, по суті встановлює регламент “виробництва і розповсюдження” таких актів.

Акти галузі інформаційного законодавства умовно поділяються на дві групи: акти, “утворюючі” систему інформаційного законодавства як єдиний, цільний механізм правового регулювання відносин в інформаційній сфері (загальна частина), і акти, що регулюють окремі напрямки відповідно до встановлених у загальній частині принципів, норм і правил (особлива частина):

Загальна частина

законодавство про реалізацію права на пошук, отримання, передачу і використання інформації;

законодавство про цивільний обіг інформації;

законодавство про документовану інформацію (про інформаційні ресурси, інформаційні продукти, інформаційні послуги);

законодавство про створення і використання інформаційних систем, їх мереж, інших інформаційних технологій і засобів їх забезпечення;

законодавство про інформаційну безпеку.

Особлива частина

законодавство про інтелектуальну власність (інформаційні аспекти);

законодавство про засоби масової інформації;

законодавство про бібліотечну справу;

законодавство про архівний фонд і архівні установи;

адміністративне законодавство (в частині закріплення інформаційних прав і свобод, встановлення компетенції державних структур з формування інформаційних ресурсів і надання інформації з них користувачам);

цивільне законодавство (особливості інформації як об’єкта інформаційних правовідносин);

законодавство про підприємства і підприємницьку діяльність, про добросовісну конкуренцію (у зв’язку з появою нових можливостей здійснення підприємництва у мережах);

законодавство про працю (нові форми і види трудової діяльності в інформаційних мережах);

законодавство про відповідальність за правопорушення в інформаційній сфері (кримінальна, адміністративна і цивільно-правова).

Законодавство про здійснення права на пошук, отримання і використання інформації (щодо права на доступ до інформації) тільки формується, спеціальних законів в області реалізації права на інформацію поки нема. Однак основу цього законодавства складають норми законів України “Про інформацію”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”. Крім того, правила пошуку і отримання інформації регламентуються окремими нормами “галузевих” актів в області бібліотечної, архівної справи тощо.

Законодавство про створення і використання інформаційних систем, їх мереж, інших інформаційних технологій подано блоком законів інформаційного законодавства і окремих норм інших актів. Сюди входять норми законів “Про інформацію”, “Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах”, норми Цивільного кодексу, окремі норми інших актів.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии