Капітал у сфері торгівлі. Витрати обігу. Позичковий капітал і відсоток. Сутність кредиту та його форми.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

Торговий капітал являє собою частину промислового капіталу, яка відособилася і обслуговує процес реалізації товарів. На ранніх стадіях розвитку капіталізму власник промислового капіталу сам займався реалізацією товарів. Але в міру розширення обсягів виробництва і збільшення часу обігу виникла потреба в особливій групі капіталістів - торговців, що займаються реалізацією готової продукції. Рух торгового капіталу може бути представлений формулою Г - Т - Г', яка мовою символів виражає дії капіталу торговця, а саме купівлю товарів заради продажу з прибутком.

Метою функціонування торгового капіталу є присвоєння прибутку. З одного боку, такий капітал оперує лише у сфері обігу, де вартість не створюється. З другого боку - такий капітал реально існує.

Витрати, пов'язані з реалізацією товарів, утворюють витрат обігу. Останні поділяються на: 1) Чисті витрати обігу - це витрати, зумовлені виключно самим процесом купівлі-продажу. До таких витрат відносять витрати на оплату праці працівників, що здійснюють безпосередню реалізацію товару, а також витрати на ведення обліку, кореспонденцію, рекламу тощо. Чисті витрати обігу не беруть участі в утворенні вартості товарів. 2)Додаткові витрати обігу пов'язані з продовженням виробництва у сфері обігу. До них відносять: сортування, розфасовку, упаковку товарів, їх зберігання, транспортування тощо. Праця робітників, зайнятих цими операціями, є продуктивною. Оскільки продуктивні витрати обігу збільшують вартість товарів, що реалізуються, їх відшкодування здійснюється в результаті реалізації цих товарів.

Позичковий капітал являє собою грошові засоби, які надаються в борг на певний термін на умовах повернення та зі сплатою відсотка. Позичковий капітал - це породження промислового капіталу, його частина, що відособилась у грошовій формі. Джерелом позичкового капіталу служить, по-перше, частина промислового капіталу, що тимчасово вивільнилася з процесу виробництва. Другим джерелом позичкового капіталу є капітали рантьє. Третє джерело - грошові доходи різних верств населення,що зберігаються у формі внесків у банках та інших фінансових установах.

Рух позичкового капіталу має вигляд Г - Г', де Г' дорівнює Г - капіталу, наданому в позику, і доходу у формі відсотка.

Ціна позичкового капіталу (відсоток), як і всіх інших товарів, регулюється співвідношенням попиту на нього і його пропозицією і проявляється в нормі (ставці) відсотка, яка нараховується як відношення річного доходу, який отримується у формі позичкового відсотка, до величини наданого кредиту: i=(R/K)*100%, i-ставка позичкового %;R-річний дохід; K-сума кредиту. На величину ставки позичкового відсотка впливають такі фактори: ризик, термін позики, розмір позики, оподаткування, ступінь монополізації ринку позичкового капіталу.

У ході аналізу категорії відсотка важливо розрізняти: Номінальна ставка - це поточна ринкова ставка без урахування темпів інфляції. Реальна ставка - номінальна ставка за вирахуванням очікуваних темпів інфляції.

Комерційний кредит надають один одному функціонуючі підприємці при продажу товарів шляхом відстрочення сплати грошей за продані товари. Здійснюється цей кредит у товарній формі і обслуговує сферу реалізації. Необхідність комерційного кредиту визначається самим процесом відтворення. Банківський кредит надається грошовими підприємцями та банками функціонуючим та іншим позичальникам у формі грошових позик. Функцією банківського кредиту є посередництво між власниками тимчасово вільних засобів і підприємцями, що їх потребують сприяють концентрації грошових капіталів. Особливого поширення останнім часом набув споживчий кредит, що полягає в наданні покупцям відстрочення платежу за придбані товари. Об'єктом кредиту в цьому разі є товари особистого користування. Продаж у розстрочку (на виплат) покликаний стимулювати споживацький попит, розширити межі його платоспроможності та збільшити можливості виробництва товарів.

Позичальником грошей може бути також держава. Кредитування держави найчастіше здійснюється у формі випуску позик та казначейських зобов'язань. За термінами кредитні операції можна класифікувати як короткострокові, середньострокові та довгострокові.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров