Окресліть перспективи розвитку лізингових відносин

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 15Следующая ⇒

Протягом останніх років ринок Л в Укр швидко зростає. Сьогодні іноземні банки входять на ринок, спрощуючи доступ до фінансування та збільшуючи можливості таких фін інструментів як лізинг.

В подальшому очікується збільшення кількості лізингових компаній, засновниками яких є банки, що сприятиме більш широкому розповсюдженню Л як альтернативного інструменту фінанс-ня. Цьому сприяє декілька факторів:

- зростання зацікавленості у лізингу з боку іноз. банків, що увійшли на укр ринок;

- зростання обізнаності щодо Л серед широкої громадськості та держ службовців;

- швидкий розвиток фін ринків Укр, а також кращий доступ до кредитних ресурсів.

При цьому малі і середні підпр-ва все ще не користуються перевагами Л в суттєвому обсязі. Великі підпр-ва на сьогодні залишаються головними споживачами лізингових продуктів.

Незважаючи на те, що Укр має досить високий потенціал для розвитку ринку Л, існують деякі проблеми, що стримують цей розвиток.

Для активного розвитку Л в Укр доцільно провести комплекс наступних заходів, які сприятимуть вдосконаленню лізингових відносин:

- впровадити зниження вартості кредитних ресурсів для забезпечення ефективності лізингових операцій;

- зробити зниження вартості нотаріальних послуг з оформлення договорів лізингу;

- впровадити надання податкових пільг щодо операцій з міжнар Л для ввезення на територію Укр високотехнолог. устаткування;

- організувати створення лізингових центрів, які б спеціалізувалися на обслуговуванні малих підпр-в;

- розробити держ програму підтримки Л, яка б передбачала залучення банк. сектору до розвитку лізингових послуг;

- реформувати податкове законодавство в частині стимулювання лізингових операцій - запровадження пришвидшеної норми амортизації для об'єктів лізингу, надання інцест. пільг при оподаткуванні прибутку підпр-в, застосування спрощеної процедури повернення майна.

Розвиток ринку лізингових послуг в Укр може стати доступним фін механізмом та каталізатором розвитку капіталомістких галузей економіки, особливо машинобудування, а також малого та сер бізнесу.

108. Охарактеризуйте основні джерела залучення Україною іноземних позичкових коштів
До основних джерел залучення Україною іноземних боргових коштів належать:
§ кредити іноземних держав та їх угруповань, наприклад, Європейського Союзу (ЄС);
§ кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій;
§ кредити держав-постачальниць сировинних ресурсів;
§ розміщення державних та корпоративних боргових цінних паперів на зовнішніх ринках, а також на внутрішньому ринку при купівлі їх нерезидентами;
§ міжнародний лізинг, франчайзинг тощо.
Три перші належать до безпосередньої форми іноземного позичкового капіталу і є прямим кредитуванням.
МВФ надає позички переважно на покриття дефіциту платіжного балансу, бюджету, на закупівлю критичного імпорту тощо при загальному векторі всіх цих напрямів на підтримку національної валюти за умов ринкових відносин. У позичках Світового банку, поряд з подібними напрямами кредитування, чільне місце посідають кредити, спрямовані на розвиток конкретних галузей економіки. Кредити ЄБРР підтримують розвиток малого та середнього бізнесу.
До нетрадиційних механізмів комерційного кредиту у фінансуванні інвестиційних проектів відносять кредитування за контрактом типу «франчайзинг». Франчайзинг – це угода, за якою власник продукту, технологічного процесу, послуги або навіть торговельної марки надає право користуватися своїм ім’ям (ліцензію) за певну нагороду. Нагорода за ліцензію (франшизу) морже бути прямою – у формі певної грошової суми(роялті) або неповною – у формі зобов’язання купувати ті товари чи послуги, з яких власник ліцензії має комерційний інтерес.
У другій половині 1990-х років основним способом залучення фінансових ресурсів з-за кордону є емісія облігацій.Близько 80-90% міжнародних облігацій (облігацій, що розміщуються на зарубіжних ринках) припадає на єврооблігації.
Сучасна єврооблігація – емісійний борговий цінний папір на пред’явника, який обертається на зовнішніх для емітента ринках, як правило, у значних (понад 100 млн. дол.. США) обсягах і на довгостроковій основі, деноміновані у валюті, відмінній від національної валюти емітента, розміщення якого здійснює міжнародна фінансова установа (інвестиційний банк) або група (синдикат) таких установ.

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?