Жижек С. Интерпассивность. Желание: влечение. Мультикультурализм. – спб. , 2005: мультикультурализм (С. 107-119).

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 3Следующая ⇒

Жижек С. Интерпассивность. Желание: влечение. Мультикультурализм. – СПб., 2005: Мультикультурализм (с.107-119).

1. Співвідношення світу Капітала з формою національної держави в епоху глобального капіталізму – «автоколонізація». Тобто сприйняття глобальною компанією своєї країни як ту, котру треба колонізувати (підладнати під себе).

2. Глобальний капіталізм – «заперечення заперечення».

3. І: існування капіталізму у рамках національної держави та міжнародна торгівля; ІІ: відносини колонізації; ІІІ: парадокс колонізації (залишились лише колонізатори).

4. Мультикультуралізм (ставитись до будь-якої культури як до чужої, але з інтересом до вивчення і з повагою; мультикультуралізм пов'язаний з поблажливою европоцентристською відстороненістю і / або повагою до локальних культур, не маючи ніяких коренів у своїй власній особливій ​​культурі)

5. Мультикультуралізм – дезавульована, трансформована саморефенціальна форма расизму, «расизм з певної відстані». Тобто «поважати» ідентичність Іншого, не протиставляючи його культуру своїй, але маючи це на увазі. Повага мультикультураліста – форма утвердження власної переваги.

6. Проблематика мультикультуралізму – видима форма своєї протилежності, грандіозної присутності Капіталу як всезагальної світової системи, що свідчить про безпрецедентну гомогенізацію сьогоднішнього світу.

Хардт М., Негри А. Империя. – М., 2004:

Заключение. «Я» и «Другой» после смерти суверенного субъекта (с.267-294).

1. «Схід» є георгафічною точкою відліку і стає узагальненим соціальним маркером у формуванні європейської ідентичності. «Схід» – «Інше» Європи. І після закінчення холодної війни розділення Захід-Схід не зникло, бо європейськість визначається відсутністю рис Сходу.

2. У формуванні європейської ідентичності категоризація «Я» як «західного» та «Іншого» як «східного» – один із способів організації європейської політики.

3. Муфф (це жінка): Небажаність/неможливість конструювання європейського «Я», бо європейська ідентичність як гомогенна ідентичність мислиться в термінах подвійного заперечення і її поняття може стати каталізатором «побічного універсалізму», котрий передбачає повагу до різноманіття. Доведеться ставитись до «Іншого» з повагою.

4. Оксфордський словник англійської мови визначає слово «ідентичність» як себетождественность (собі-тотожність, собі-відповідність), за умови, якщо факт або особа є самими собою, а не чимось іншим.

(складно, треба читати висновки висновків)

Гройс Б. Комментарии к искусству. – М., 2003:

Изобретение Другого.

1. Артюр Рембо на вимогу сучасності бути самим собою відповідає: «Я – це інший». Для того, аби відкрити в собі істину свого Я або внутрішньої ідентичності, необхідно подолати свою зовнішню, соціально детерміновану ідентичність.

2. Розуміння несвідомого як «радикально Іншого» у постструктуралістів.

3. Продукування Іншого в мистецтві має місце не завдяки «несвідомому Іншому», а навпаки завдяки свідомій логіці сучасних художніх інституцій. Художник не прагне подолати свою соціально детерміновану ідентичність, а радше транспонує її в художній контекст як свого роду реді-мейд-продукт.

4. «Сніданок на траві» Едуарда Мане розкритикували, бо він помістив у музейний простір надто вульгарну картину. Існування ідентифікуючого та додаткового знакового шару в картині Мане. Співставлення іманентного знакового шару мистецтва та знакового шару, що зовнішній по відношенню до мистецтва.

5. «Фонтан» Марселя Дюшана викликав ґвалт. Під час створення своїх реді-мейдів Дюшан почував себе поза часом та простором, тобто як Будда або Христос. Ця інтерпретація призводить до виявлення двох шарів знаків: 1 шар – відсилка до Будди або Мадонни, 2 шар – профана дійсність, що далека від релігійності і традиційного художнього контексту. «Фонтан» - місце співставлення внутрішнього та зовнішнього мистецтва і культурних феноменів, визнання і музеєфікація котрих ще не відбулась.

6. «Музей сучасного мистецтва, секція фігур, відділ орлів» Марселя Брутерса – зібрання зображень орла у різних контекстах. 1 – імітація приватного зібрання, що не слідує музейній логіці, але втілює особисту манію автора. 2 – звичайна структура музейного зібрання, тим паче, що орел – символ держави. Ця інсталяція – є витвір мистецтва; закрити виставку = смерть музею.

7. «Десять персонажів» Іллі Кабакова – інсталяція з елементом історичного забуття. Мікс вигадки та реальної документації – сміття та мистецтво.

8. По відношенню до музею ми виявляємось такими ж чужими, як і всі інші. Ми не впізнаємо себе в музеї. Він не є втіленням нашого смаку. Але Інше завжди дуальне. Інше містить у собі як зовнішнє, так і ідентичне.

Бауман З. Индивидуализированное общество. – М., 2002:

Жижек С. Интерпассивность. Желание: влечение. Мультикультурализм. – СПб., 2005: Мультикультурализм (с.107-119).

1. Співвідношення світу Капітала з формою національної держави в епоху глобального капіталізму – «автоколонізація». Тобто сприйняття глобальною компанією своєї країни як ту, котру треба колонізувати (підладнати під себе).

2. Глобальний капіталізм – «заперечення заперечення».

3. І: існування капіталізму у рамках національної держави та міжнародна торгівля; ІІ: відносини колонізації; ІІІ: парадокс колонізації (залишились лише колонізатори).

4. Мультикультуралізм (ставитись до будь-якої культури як до чужої, але з інтересом до вивчення і з повагою; мультикультуралізм пов'язаний з поблажливою европоцентристською відстороненістю і / або повагою до локальних культур, не маючи ніяких коренів у своїй власній особливій ​​культурі)

5. Мультикультуралізм – дезавульована, трансформована саморефенціальна форма расизму, «расизм з певної відстані». Тобто «поважати» ідентичність Іншого, не протиставляючи його культуру своїй, але маючи це на увазі. Повага мультикультураліста – форма утвердження власної переваги.

6. Проблематика мультикультуралізму – видима форма своєї протилежності, грандіозної присутності Капіталу як всезагальної світової системи, що свідчить про безпрецедентну гомогенізацію сьогоднішнього світу.

Хардт М., Негри А. Империя. – М., 2004:

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте