Правила корекції артикуляційної моторики на підготовчому етапі постановки звуків мовлення

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 8Следующая ⇒

Зокрема, при млявому (зниженому) тонусі м’язів з метою їх активізації доцільно спочатку здійснювати масаж, при якому більше уваги зосереджують на сильніших прийомах: розтирання та пощипування. У наступному вводимо прийоми пасивної артикуляційної гімнастики, а тоді вправи з недовільним і довільним рівнем виконання рухів. Існує ще одне правило, якого дотримуються, проводячи масаж при млявому паралічі: якщо у дитини виникли больові відчуття в процесі проведення корекційної роботи за допомогою масажу, значить, цей засіб було використано правильно і він був ефективним, проте його тимчасово знімають, заміняючи пасивними та активними артикуляційними вправами. Після певного періоду, коли больові відчуття у дитини притупляються, знову вводять масаж з метою укріплення певних груп м’язів.

При наявності спастичного (підвищеного) тонусу м’язів слід дотримуватися дещо інших правил з урахуванням поставленої мети - не стільки зняти підвищений тонус м’язів, скільки відрегулювати його (забезпечити узгоджену роботу м’язів-згиначів та розгиначів). На початку, як і при млявому тонусі м’язів, розігрівають м’язи, але у процесі проведення з цією метою масажу більше уваги зосереджують на легких прийомах погладжування та вібрації. Потім переходять до виконання з дитиною пасивних артикуляційних вправ. Коли відчувають, що тонус м’язів зріс, знову проводять розслаблюючий масаж і тоді повертаються до виконання пасивних артикуляційних вправ. Таким чином, масаж чергуємо із виконанням дитиною пасивних артикуляційних вправ. На наступному етапі формуємо недовільний рівень виконання дитиною рухів за допомогою спеціальних вправ. І на останньому етапі формуємо довільний рівень виконання рухів шляхом чергування розслабляючого масажу, артикуляційних та дихальних вправ.

Отже, логопедична робота спрямована на корекцію порушень моторики периферійної частини органів мовлення у дітей повинна формоватися у системі: з урахуванням рівня (глибини) порушень артикуляційної і дихальної моторики у дітей, місця локалізації порушення (губи, нижня щелепа, язик, язичок тощо), особливостей тонусу м’язів органів артикуляції (наявності млявого чи спастичного тонусу м’язів), а також в загальному моторних та інтелектуальних можливостей дитини (вибір пози при проведенні корекційної роботи, доступних для розуміння та виконання дитиною вправ і завдань). Лише з урахуванням усіх особливостей дитини та при правильному виборі засобів корекції чіткому, послідовному, поетапному плануванні корекційної роботи з нею можна досягнути максимальної ефективності при проведенні підготовки органів артикуляції до постановки звуків мовлення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Архипова Е.Ф. Коррекционная работа с детьми с церебральным параличом: Доречевой период: Кн. для логопеда. – М.: Просвещение, 1989. – 79 с.

2. Бадалян Л.О. Детская неврология: Учеб. пособие. – М.: ООО «МЕДпресс», 1998. – 576 с.

3. Логопедия: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов по спец. "Дефектология" / Л.С. Волкова, Р.И. Лалаева, Е.М. Мастюкова и др.; Под ред. Л.С. Волковой. - М.: Просвещение, 1989. – 528 с.

4. Логопедія. Підручник, друге видання, перероблене та доповнене. / За ред. М.К. Шеремет. – К.: Видавничий Дім «Слово», 2010. – 672 с.

5. Поваляева М.А. Справочник логопеда. – Ростов-на-Дону: “Феникс”, 2001. – 448 с.

6. Хрестоматия по логопедии (извлечения и тексты): Учебное пособие для студентов высших и средних специальных педагогических учебных заведений: В 2 тт. Т. І / Под ред. Л.С. Волковой и В.И. Селиверстова. – М.: Гуманит. изд. центр. ВЛАДОС, 1997. – 560 с.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману