Ііі. Проектування та Розрахунок інженерних мереж мікрорайону 3. 1 водопостачання

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 9Следующая ⇒

Розрахунок витрат холодного водопостачання на потреби мікрорайону визначаємо за формулою:

де Q ₁ – витрати води на господарсько-питні потреби, м³/год.;

Q ₂–витрати води на полив вулиць і внутрішньомікрорайонних проїздів,м³/год.; Q ₃–витрати води на полив зелених насаджень,м³/год.;

Q ₄–витрати води на пожежогасіння,м³/год.;

Q ₅–необліковані витрати,м³/год.

Середньогодинні витрати на господарсько-питні потреби (м³/год) складаються з витрат води, що споживають в житлових будинках (Q_ж/б), у школі (Q_шк.), в дитячих закладах (Q_д/с), в магазині (Q_маг. або Q_{т/ ц}) і т.д.

Розрахункову (середню за рік) добову витрату води на господарсько-питні потреби населення житлових будинків визначають залежно від розрахункового числа мешканців і норм водоспоживання, м³/доб:

де q_ж – середньодобова норма водоспоживання (залежить від ступеня благоустрою будинків, приймається згідно завданню), N_ж – розрахункове число жителів у районах житлової забудови з різним ступенем благоустрою.

Протягом року витрати води за окрему добу змінюються залежно від сезону і днів тижня.

Розрахункові витрати води в добу найбільшого і найменшого водоспоживання, Q_{доб .} (м³/добу), слід визначати:

Коефіцієнт годинної нерівномірності водоспоживання K слід визначати за формулою:

комунально-побутового призначення (школа, дитячій садок, магазин) обрати за таблицею 3.1.2; Р – кількість відвідувачів або працюючих (люд.).

Таблиця 3.1.2 – Розрахункові добові витрати води

де Т – тривалість водоразбору в данному закладі в годинах.

Полив проїзної частини мікрорайону здійснюють з автоцистерн, які заправляють зі внутришньоквартальної водопровідної мережі у спеціально облаштованніх місцях. Годинну витрату води на полив проїзної території

розраховують за формулою (м³/год):

де F_пр.ч – площа вулиць внутрішньоквартальних проїздів (м²), приймається залежно від генплану згідно варіанту завдання; q₂ – норма витрати води на полив, приймається залежно від типу покриття. Для механізованої поливки удосконалених покриттів вулиць q = 0,5 л/добу/м²; t_n - час заправки автоцистерн, приймаємо 1÷2 год; 0,2 - поливається 20% площі всіх проїздів.

Годинну витрату води на полив зелених насаджень розраховуть за формулою (м³/год):

де F_зел. – площа зелених насаджень (м²), приймається залежно від генплану згідно варіанту завдання; q_3.– норма витрати води на поливку, приймаємо 3,0-6,0 л/добу/м²; 0,3 – 30 % від усієї площі зелених насаджень поливаються; n – кількість поливок за добу, приймаємо 2; t_пол – полив здійснюється протягом 8 годин за добу.

Витрати води на гасіння пожеж визначають на зовнішнє та внутрішнєпожежогасіння (м³/год) залежно від чисельності населення, поверховості забудови та об'єму найбільшої споруди:

де q₄ – витрати води на гасіння 1 зовнішньої пожежі, л/с;

q_вн - витрати води на внутрішнє пожежогасіння, прийняти 2,5 л/с; n – розрахункове число одночасних пожеж.

Таблиця 3.1.3 – Витрати води на зовнішнє пожежогасіння і розрахункову кількість одночасних пожеж

Витрати води на зовнішнє пожежогасіння в населеному пункті повинні бути не менші витрат води на пожежогасіння житлових і громадських будівель, зазначених у таблиці 3.1.4.

Таблиця 3.1.4 – Витрати води на зовнішнє пожежогасіння житлових і громадських будівель

Прийняти за підсумкове Q₄ більше значення між обчисленим за формулою 3.1.12 та значенням з таблиці 3.1.4 відповідно до найбільшего об’єкту.

Також необхідно визначити необліковані витрати (м³/год) на зовнішньому водопроводі приймають з розрахунку 10% від витрати води на господарсько-питні потреби:

Трасування водогінних мереж. Водогінні мережі завжди проектують яккільцеві мережі. Метод прокладання водогінних мереж роздільний або суміщений.

Рис. 3.1.3 – Роздільний метод прокладання водогінних мереж

Розподільні водогінні мережі прокладають по вулицях міста: при роздільному методі прокладки - в технічній смузі уздовж проїзної частини, при суміщеному методі - в міському колекторі під тротуаром.

Розвідні водогінні мережі в мікрорайоні беруть свій початок від ПНУ, розташованої в будинку ЦТП. При роздільному методі прокладки водогінні мережі укладають в землі на відстані не менше 5 м до будинку з боку дворових фасадів. У цьому разі водогінні мережі влаштовують з чавунних труб. На відгалуженнях розміщують водопровідні колодязі з запірною арматурою.

При спільній прокладці водогінної мережі разом з тепловими, електричними і телефонними мережами їх прокладають у прохідних каналах (колекторах), "зчіпках" і технічних підпіллях житлових будинків. У цьому випадку водогінні мережі влаштовують зі сталевих безшовних труб.

Для забезпечення безперебійної подачі води в будинок водогінні мережі повинні мати в мікрорайоні кільцеву схему. На розподільних і розвідних мережах через кожні 150 м мережі повинні встановлюватися пожежні гідранти. Від проїзної частини до гідранта має бути відстань не більше 2,0 м.

Прокладку розвідних водогінних мереж треба виконувати з максимальним використанням технічних підпіль і прохідних "зчіпок".

Для обліку витрати споживаної води в технічних підпіллях будинків передбачають водоміри. Вони можуть установлюватися на вводах у будинки (у водомірні вузли), стояках і на відгалуженнях у кожну квартиру.

ВОДОВІДВЕДЕННЯ

Розрахунок господарсько-побутової каналізаційної мережі. Визначеннярозрахункової витрати стічних вод від окремих житлових і громадських будинків (у разі необхідності обліку зосереджених витрат) слід виконувати згідно з ДБН В.2.5-64 [5]. Розрахункові максимальні (мінімальні) добові витрати стічних вод, м³/добу, від житлової забудови потрібно визначати як суму середньодобових (за рік) витрат стічних вод з урахуванням коефіцієнтів добової нерівномірності, що приймаються відповідно до ДБН В.2.5-74 [4] (розрахунок витрати води на господарсько-питні потреби розглянуто в розділі 3.1) та враховуючи безповоротні втрати (~10 %-15%).

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология