Розрахунок показника засліпленості

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 8Следующая ⇒

У зв¢язку з негативною дією блисковості на зорову працездатність та підвищенням стомлення у нормативних документах регламентують заходи з обмеження сліпучої дії ОУ. У діючих нормах у нас в країні засліплююча дія промислових ОУ регламентується показником засліплення.

Показник засліплення визначають за формулою

, (17)

де S –коефіцієнт засліплення

, (18)

де (DL_пор)_S – порогова різниця яскравості об¢єкта і фону з наявності блискового джерела в полі зору;

DL_пор -порогова різниця яскравостей об¢єкта і фону за виявленням об¢єкта на фоні рівномірної яскравості;

b – яскравість вуалєвого покриття, кд/м²;

L_ад – яскравість адаптації, кд/м².

Еквівалентна вуалююча яскравість від одного джерела

, (19)

де Е_зр –освітленість площини зіниці ока спостерігача, лк;

q – кут дії блискового джерела, град;

m – постійний коефіцієнт.

, (20)

де I_a – сила світла блискового джерела в напрямку спостерігача;

l – відстань від спостерігача до блискового джерела.

Коефіцієнт m залежить від яскравості блискового джерела. Для яскравості L_a£10⁶ кд/м² коефіцієнт визначається як

, (21)

де L_a – яскравість блискового джерела в напрямку до ока спостерігача, кд/м².

Для яскравості L_a >10⁶ кд/м²

m =9,46.

При наявності в полі зору декількох блиских джерел сумарне значення яскравості вуалюючого покриття за рекомендаціями МКО визначається за правилом адитивності яскравості вуалюючого покриття, створюваної окремими джерелами:

, (22)

де Е₁…Е_n – освітленість на зіниці ока спостерігача, яка створюються

кожним джерелом блискості, розташованим у полі зору

спостерігача;

q₁…q_n – кути між лінією зору спостерігача та випромінюванням

кожного джерела блискості в напрямку до ока спостерігача.

Величину показника засліпленості при цьому можна подати у вигляді:

, (23)

де а – коефіцієнт, який враховує спектр випромінювання

блиского джерела;

I_{g I} – сила світла i-го блискового джерела у напрямку до ока

спостерігача, кд;

l_i – відстань від i-го блискового джерела до ока спостерігача, м.

Для промислових та ряду громадських будинків, де зорова робота вимагає фіксації лінії зору на робочої поверхні, яскравість адаптації приймають рівною яскравості робочої поверхні. У ряді приміщень, особливо де зорова робота пов¢язана з оглядом навколишнього простору (зал для глядачів, виставки і т.ін.), яскравість адаптації приймають рівною середній яскравості стін (L_ст=L_ад). Але рівняння L_ст=L_ад є справедливим,якщо яскравість стелі мало відрізняється від яскравості стін.Для ОУ у вигляді випромінюючих стель ця вимога порушується. Враховуючи усе вищесказане, яскравість адаптації робочої поверхні може бути визначена як

, (24)

де Е – освітленість робочої поверхні, лк;

r – коефіцієнт відбиття цієї поверхні.

Проте в більшості випадків яскравість адаптації визначається як яскравість робочої поверхні, стін, стелі з урахуванням розподілу світлових потоків, усталених у результаті багаторазових відбиттів. Методика розрахунку розподілу прямої складаючої світлових потоків наведена у [2,c.178-194].

Яскравість поверхні з урахуванням багаторазових відбиттів визначається за формулою

, (25)

де F – потік, сталий у результаті багаторазових відбиттів на

розрахунковій поверхні (розрахункова поверхня стіни,

стелі);

r – коефіцієнт відбиття цієї поверхні;

А – площа поверхні адаптації, м².

, (26)

де n – число ламп, які беруть участь у створюванні світлового

потоку;

F_л – потік лампи, лм;

А, В, С – коефіцієнти використання світлового потоку, усталеного

на цій поверхні [2,c.219-222];

F¢₁, F₂¢, F¢₃ – потоки, які впали на стелю, стіни та розрахункову

поверхню (або підлогу), лм.

Яскравість вуалюючого покриття від лінійних випромінювачів (ряду світильників з люмінесцентними лампами) відповідно визначається як

. (27)

Ряди світильників в ОУ як правило розташовують паралельно або перпендикулярно (рис.8) до лінії зору спостерігача.

Згідно з [2]

, (28)

де DI_g – сила світла з одиниці довжини ряду світильників у

поздовжній площині в перпендикулярному напрямку до

осі ряду (a=0), кд;

h – розрахункова висота підвісу, м;

р – найменша відстань від проекції світильника на горизонтальну

площину до розрахункової точки;

q_к, q_н – кінцевий і початковий кути дії блискових джерел згідно з

рис.8.

Рис.7 – До розрахунку показника засліплення від точкового випромінювача

а) б)

dL

dL

I_ag a a

g

h N I_ag

G h

q_н

p q

q q_к q₀

Л.З. Л.З.

Рис.8 – Схема розташування випромінюючої смуги:

а)паралельно лінії зору; б)перпендикулярно до лінії зору

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?