Об'єкти корпоративного управління в Україні

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 30Следующая ⇒

Для вивчення суті корпоративного управління потрібно враховувати інтереси власників корпоративних прав, однак ці інтереси досліджуються через розвиток і функціонування корпорацій як основних об'єктів керування.

На сьогодні й в економічної, і в правовій літературі існує певна невизначеність із поняттям "корпорація".

Слід зазначити, що це поняття не нове й ще А. Смит у своїй роботі "Дослідження про природу й причини багатства народів" застосовував цю категорію в розумінні акціонерної форми організації підприємництва.

Багато фахівців уважають, що сучасне із цієї категорії походить зі США й уведене в економічне життя внаслідок його глобалізації. Так, акціонерному товариству відповідає поняття "joіnt stock busіness corporatіons". Проте варто враховувати, що така назва стосується підприємницького акціонерного товариства. Крім того, корпораціями називають і неприбуткові організації (non-profіt corporatіons"), а також урядові корпорації ("government corporatіons").

Така ситуація й викликала певну неконкретність категорії "корпоративне управління", оскільки досить часто під ним розуміють загальний менеджмент.

У сучасних умовах доктрина торговельного права, що застосовується в розвинених країнах миру, надає особливого значення розподілу суспільств на об'єднання осіб (персональні об'єднання) і об'єднання капіталів.

До об'єднань осіб належать повне й командитне товариство (по законодавству США й Великобританії - партнершип і партнершип з обмеженою відповідальністю, а також виробничі кооперативи).

В об'єднаннях капіталів домінує майновий елемент - для участі в них потрібно здійснити майновий внесок. Тоді як персональні об'єднання передбачають особисту участь у керуванні, представництві, здійсненні функцій по виробництву, неперсональні об'єднання такої участі не передбачають і базуються на об'єднанні капіталів. Корпорація має право юридичної особи й найбільш адекватне відображення одержує у формі акціонерного товариства.

Аналіз існуючої економіко-правової бази дає можливість виділити корпоративну форму капіталу як відділену, при якій власники мають обмежену відповідальність. При всіх відмінностях у правових базах розвинених країн основна розмежувальна лінія між корпоративним і некорпоративним сектором пролягає в розмежуванні функцій розпорядження й обмеження відповідальності.

Так, правова база ФРН до корпоративного сектора відносить акціонерні компанії ("actіenges sellshaft") і залишає поза полем зору "частки справи", "особисті суспільства" - відкриті торговельні й командитні товариства, при цьому акціонерними компаніями вона вважає акціонерні товариства й товариства з обмеженою відповідальністю.

Організаційно-правова база Франції розділяє юридичний статус підприємства по формальними ознаками й по праву власності. У цілому виділяють два типи підприємств - індивідуальні, близькі по своєму статусі до фізичних осіб, і суспільству, які мають статус юридичної особи. Серед підприємств, які мають статус юридичної особи, до корпоративного сектора відносять не об'єднання осіб, а об'єднання капіталів, де відповідальність обмежена внесками (тобто насамперед акціонерні товариства й товариства з обмеженою відповідальністю).

В українській правовій базі поняття корпорації істотно відрізняється від загальноприйнятого у світовій практиці.

Відповідно Закону України "Про підприємства" корпорації - це договірні об'єднання, створені на основі об'єднання виробничих, наукових і комерційних інтересів, з делегуванням окремих повноважень централізованого регулювання діяльності кожного з учасників.

Варто мати на увазі, що не всі господарчі товариства підпадають під поняття корпоративних.

У цілому до функцій органів державного управління відносять:

· рішення питань створення, реорганізації й ліквідації підприємств;

· визначення цілей їхньої діяльності;

· здійснення контролю за ефективністю використання й зберіганням довіреного підприємству державного майна.

Управління державними підприємствами має свою специфіку, у сучасних умовах воно переважно зведено до контролю щорічних звітів підприємств й умов виконання трудових контрактів керівниками державних підприємств. Оперативна діяльність державних підприємств здійснюється ними самостійно. Такі державні підприємства не мають статутних фондів, розділених на паї, і до корпорацій навряд чи їх можна віднести або можна зробити це лише з надзвичайно великою умовністю.

Корпоративні риси мають деякі підприємства державного сектора.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности