Основні тактично-технічні характеристики радіоприймача

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 13Следующая ⇒

Радіоприймач працює в діапазоні частот 1,5 – 29,9999 МГц. Дискретність сітки частот – 100 Гц. Радіоприймач допускає настроювання на десять завчасно підготованих частот. Час автоматичного перестроювання з однієї частоти на іншу не перевищує 14 с.

Види робіт, які забезпечує радіоприймач:

– телефонна робота (ТЛФ) з амплітудною модуляцією (АМ);

– телеграфна слухова робота з АМн (АТ);

– телеграфна одноканальна слухова або букводрукувальна робота з ЧМн і зсувом частоти 125, 250 або 500 Гц (ЧТ-125, ЧТ-250 або ЧТ-500);

– телеграфна двоканальна слухова або букводрукувальна робота з ЧМн і зсувом частоти 250 Гц (ДЧТ-250);

– одноканальна телефонна робота нижньою або верхньою бічними смугами частот (ТЛФ НБ, ТЛФ ВБ);

– двоканальна телефонна робота нижньою або верхньою бічними смугами частот (ТЛФ НБ+ВБ);

– телефонна робота з ЧМ (ТЛФ ЧМ).

Чутливість радіоприймача залежить від виду роботи і становить:

– у режимі приймання телефонних сигналів з АМ – не менше 12 мкВ;

– у режимі приймання телефонних односмугових сигналів – не менше 2 мкВ;

– у режимі приймання букводрукування – не менше 1,5 мкВ;

– у режимі приймання телеграфних сигналів з АМн – не менше 0,6 мкВ.

У радіоприймачі забезпечується подвійне перетворення частоти сигналу. Перша проміжна частота радіоприймача – 1 222 кГц, друга – 128 кГц. Смуга пропускання тракту першої проміжної частоти становить 5 кГц для всіх видів телеграфного приймання та 20 кГц для телефонного приймання. Смуги пропускання тракту другої проміжної частоти для слухового приймання становлять 9 кГц, 1,2 кГц та 260 Гц для двосмугового, широкосмугового і вузькосмугового пропускання відповідно. Смуги пропускання у разі приймання односмугових телефонних сигналів та телеграфних сигналів ЧТ і ДЧТ визначаються кварцовими фільтрами у вихідних приладах (4-0М та 5-0М).

Точність і стабільність частоти настроювання визначаються ОГ. Довгострокова (за 6 місяців) нестабільність частоти цього генератора не перевищує 2×10^-7.

У радіоприймачі передбачено ручне та автоматичне регулювання підсилення (АРП). За зміни рівня вхідного сигналу в 5000 разів АРП забезпечує зміну рівня вихідного сигналу не більше ніж у два рази.

Готовність радіоприймача до роботи визначається часом прогріву термостата і становить 15 – 20 хв.

Електроживлення радіоприймача здійснюється від однофазної мережі змінного струму напругою 220 або 127 В. Максимальна потужність, яку споживає радіоприймач, не перевищує 300 Вт.

Радіоприймач складається з шести приладів. Прилад 2-1М – це тракт радіоприймача, загальний для всіх видів сигналів. Структурну схему радіоприймача показано на рис. 1.19. У приладі є слухові виходи для приймання телеграфної роботи з АМн (ТЛГ АТ) та телефонної роботи з АМ (ТЛФ).

Прилад 1-0М є приладом опірних частот, за допомогою якого здійснюється установлення необхідної частоти настроювання та підтримується висока стабільність цієї частоти в часі.

Прилад 3-0М – це блок живлення для приладів 1-0М та 2-1М.

Прилад 4-0М призначено для приймання телефонної односмугової роботи ВБ та НБ смугами, а також для приймання ЧМС. Якщо прилад 4-0М вимкнено, то в лінію, призначену для сигналів НБ, надходять сигнали зі слухових виходів приладу 2-1М.

Прилад 5-0М використовують для приймання телеграфних сигналів з ЧМн (ЧТ-125, ЧТ-250, ЧТ-500 та ДТЧ-250), а також на слух.

З виходу приладу 5-0М телеграфні посилки постійного струму можуть бути подані на спеціальну апаратуру (СА), зокрема на апаратуру швидкодії.

Прилад 9-0М забезпечує підключення кінцевої букводрукуючої апаратури, яка працює в режимі I, II або III, до виходів першого та другого телеграфних каналів. Прилад складається з двох однакових блоків релейних виходів.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте