Актуальні проблеми фізичного навчання дітей з тяжкими вадами мовлення

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 5Следующая ⇒

Стасенко В. Г. розповідає що за період розвитку системи шкільної логопедичної допомоги дітям з тяжкими вадами мовлення відбувалося багато позитивних змін, а саме, змінювалися завдання- спеціальних шкіл відповідно до. сучасних вимог

3 1 вересня 2007 р. Білгород-Дністровська спеціальна загальноосвітня школа № 10 для ді­тей з вадами розумового розвитку реорганізо вана в 'спеціальну загальноосвітню школу-ін- тернат для дітей з тяжкими вадами мовлення.

Правове регулювання діяльності школи-ін- тернату ґрунтується на Конституції України, Законах 'України "Про освіту", Положенні про спеціальну загальноосвітню школу-інтернат для дітей з тяжкими вадами мовлення та вла­сному Статуті.

Білгород-Дністровська спеціальна загально­освітня школа-інтернат для дітей з тяжкими вадами мовлення є державним загальноосвіт­нім навчально-виховним і корекційно-відновлю- вальним закладом освіти, який задовольняє потреби дітей з нормальним слухом, первинно збереженим інтелектом, які мають важкі сис­темні мовні порушення: дизартрію, ринолалію, заїкуватість,. що перешкоджають навчанню в загальноосвітній школі.

Мета спеціальної школи-інтернату для дітей з тяжкими вадами мовлення — розвиток і фор­мування особистості; створення сприятливих умов для учнів в процесі навчання, виховання та корекції в умовах інтернатного закладу; забезпечення соціально-психологічної реабілі­тації, адаптації учнів в сучасних умовах.

До спеціальної загальноосвітньої школи-ін­тернату для дітей з тяжкими вадами мовлення приймаються діти з нормальним слухом, пер­винно збереженим інтелектом.

Школа має два ступеня:

І ступінь — початкова школа (підготовчий, 4 класи)

I І ступінь — основна школа (5—10 класи).

Навчально-виховний процес в школі-інтернаті будується відповідно до робочого навчаль­ного плану, складеного на основі Типового навчального плану для дітей з тяжкими пору­шеннями мовлення, затвердженого Міністерст­вом освіти і науки України.

Індивідуалізація і диференціація навчання забезпечується реалізацією інваріантної і варі­ативної частин Державного базового стандар­ту з урахуванням структури дефекту, психофі­зичного стану, індивідуальних особливостей і можливостей учня.

Зміст корекційно-розвивальних занять, спря- мований’на формування вимови і мови з метою корекції первинних і вторинних порушень, роз­ширення досвіду соціально-психологічної адап­тації реалізується через наступні курси:

— логоритміка

— розвиток зв’язного мовлення

— розвиток мовлення (логопедія)

- лікувальна фізкультура.

. Фізичний розвиток учнів відбувається шля­хом забезпечення правильної організації режи­му дня, суворого дотримання норм навчального навантаження, проведення лікувальних захо­дів, формування гігієнічних навичок, навчання на уроках здоров’я і фізичної культури, органі­зації оздоровчих заходів.

Основна проблема, з якою стикається дити­на з порушеннями мовленнєвого розвитку вже в ранньому віці — труднощі встановлення вза­ємин з оточуючими дорослими людьми, яким належить провідна роль у створенні адекват­них умов для комунікативної діяльності дітей. Одним із основних завдань початкової школи для дітей з порушеннями мовного розвитку (ПМР) є формування основ комунікативної компетенції, що сприяє спілкуванню і взаємо­дії з урахуванням їхніх реальних можливостей, потреб та інтересів у спілкуванні.

Процес формування у дітей з вадами мов­леннєвого розвитку знань, умінь та навичок може бути більш ефективним за умови враху­вання особливостей суб’єкта, який пізнає (учень); об’єкта, що пізнається (програмний ма­теріал); середовища, що організовує навчання.

Інтенсифікація навчання забезпечується на основі застосування ефективних засобів на­вчання, технологічних процесів і диференційо­ваних методів організації процесу учіння.

Важливими принципами побудови змісту корекційно-превентивного навчання дітей з ва­дами мовленнєвого розвитку є:

— Класифікація дефекту, що потребує про­ведення ретельного психофізіологічного і психолого-педагогічного аналізу причин труднощів навчання (тобто первинного дефекту). Цей принцип дає змогу визначати диференційовані завдання та застосовувати адекватні дефекту прийоми роботи.

— Запобігання труднощів навчання.

Система навчально-педагогічних заходів спрямована не тільки на корекцію аномалій розвитку, а передусім на запобігання переходу вад функцій в інші дефекти, зокрема в трудно­щі навчання.

— Адаптаційна спрямованість навчання, хід якого оперативно, безперервно пристосовуєть­ся до індивідуальних особливостей процесу засвоєння учнями програмного матеріалу для того, щоб сформовані в них уміння використо­вувались швидко, тобто перейшли в навички.

— Опора в навчанні на збережені аналіза­тори системи та окремі добре розвинуті психі­чні процеси.

— Контроль (зворотний зв’язок).

— Урахування індивідуальних особливостей дитини — логопата визначає необхідність уто­чнення мотивів, активізацію діяльності, зняття негативних установок.

— Формування знань і прийомів розумової діяльності в їх єдності.

— Принцип ефективного впливу на дефект забезпечується системним застосуванням ме­тодів, що дає змогу формувати не окремі пси­хічні функції та процеси, а пізнавальну діяль­ність в цілому.

Ізольоване застосування навіть значної кількості спеціальних вправ неефективне, оскільки допомагає розв’язувати окреме за­вдання, впливаючи на конкретний дефект без урахування його взаємодії з іншими психічни­ми функціями.

Системний підхід передбачає не тільки спрямований, а й багатосторонній вплив на дефект і сприяє розв’язуванню завдання щодо формування функцій як цілісної діяльності.'

— Активізація компенсаторних процесів,

Відомо, що за певних умов компенсації наслідки деяких вад можуть не виникати і,- навпаки, слабкий розвиток компенсаторних процесів може поглибити їх прояв. Крім того, визначення компенсаторного фону дає змогу з’ясувати, на які здібності дитини можливо спиратись в роботі щодо запобігання трудно­щів навчання, а які необхідно розвинути.

— Культивування індивідуальних здібнос­тей логопата, усвідомлення своїх можливостей стане потужним спонукальним мотивом, слу­житиме поштовхом до саморегуляції.

— Визначення підходів до забезпечення'інтенсифікації навчання дітей з вадами мовного роз­витку ґрунтується на усвідомленні можливості розгляду процесу їхнього дошкільного і шкіль^ ного (особливо у підготовчому-першому класах) навчання: як безперервного і спрямо­ваного на опанування інтелектуальних навичок (читання, письмо, рахунок); потребує забезпечення своєчасної організації спеціального навчання, спрямованого на заміну одного індивідуального способу діяльності дитини іншим; розробки відповідних навчальних посібників та підручників.[42]

РОЗДІЛ 2

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США