Поняття про ефект. Види ефектів у масовій комунікації.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 5Следующая ⇒

Масовокомунікаційний ефект — це будь-який результат масового впливу.

Комунікаційні ефекти є обов’язковим результатом впливів, які чинять комуніканти; через вивчення реакцій мас на ці впливи й визначаються масові ефекти.

Ефекти бувають:

1) за предметною сферою впливу — ефекти когнітивні (пов’язані з харак-теристиками мислення, обсягу знань, здатності розмірковувати), емоційні (які викликають емоції); ціннісні (пов’язані з характером уподобань, смаків, ставленням до себе й світу), організаційні (пов’язані з різноманітними прак-тичними діями людей), тонізуючі (пов’язані з психофізіологічними характе-ристиками людей);

2) за основними сферами прояву ефектів — розумові (думках, судженнях) і діяльнісні та поведінкові;

3) за ступенем «належності» ефектів до цілей джерела інформації — фу-нкціональні (бажані для джерела інформації, очікувані) та дисфункціональні (небажані або не очікувані);

4) за ступенем усвідомлення ефектів споживачем інформації — усвідом-лювані реципієнтом та неусвідомлювані;

5) за часом виникнення та прояву ефектів комунікації відповідно до часу споживання інформації — прямі (виникають безпосередньо після споживан-ня інформації) й віддалені (виникають з часом, часто втрачається видимий зв’язок між ними та споживанням інформації);

6) за ступенем відповідності суспільним нормам, законам, традиціям — сприятливі, небезпечні, нейтральні;

7) за характером модальності відповідно до елементів комунікаційного процесу — позитивні, негативні, нейтральні;

8) за здатністю бути підконтрольними мовцю або аудиторії — контро-льовані й неконтрольовані;

9) за ступенем реалізації — часткові й повні;

10) за частотою виникнення — одиничні та повторювані;

11) за тривалістю — короткотривалі й довготривалі.

Від споживання інформації може виникати не один, а кілька ефектів. Че-рез те їх поділяють на: основні та додаткові; первинні (початкові) та вторин-ні (похідні); проміжні та кінцеві.

Види ефектів у масовій комунікації.

Деякі з масовокомунікаційних ефектів сильно впливають на аудиторію або є суспільно важливими результатами спілкування, що науковці виокремлюють їх в окремі види і вибудовують стосовно них навіть окремі теорії.

Ефект гуртування. Виникає в періоди суспільної загрози. Мас-медіа послаблюють критику відносно посадових осіб, намагаються виконувати просту роль посередника між владою і громадою з метою згуртувати людей навколо влади у боротьбі з суспільною загрозою.

Ефект довіри. ЗМІ намагаються викликати довіру до себе чи предмета опису і застосовують для цього відповідні засоби та техніки і стратегії впли-ву на людей.

Ефект ореолу. Цей ефект ще називають ефектом німба. Ефект ореолу виникає в результаті “розкрутки” медіазасобами того чи іншого образу, наприклад, політика.

Ефект самодостатності у прийнятті рішень. Не можна виключити й такої логіки роздумів: чим більш показовою є незалежність та неупередженість і об’єктивність ЗМК, тим більш залежним у прийнятті свого усвідомленого і добровільного рішення стає комунікат, бо його віра до такого ЗМК штовхає на прийняття саме того рішення, яке пропонується або яке логічно випливає з інформаційного повідомлення. Ефект праймінгу. Суть цього ефекту полягає в тому, що під упливом медіа в свідомості комуніката оживають старі асоціації, які впливають на розуміння отримуваної інформації.

Ефект десенсибілізації. Десенсибілізація — це поступова зміна норм і цінностей, під час якої попередньо табуйована поведінка стає прийнятною в наслідок постійного впливу ЗМІ на індивіда. Наприклад, коли дівчина-підлі-ток бачить на екрані, як її улюблена телезірка (кінозірка) має статеві зноси-ни, глядачка може змінити свою думку стосовно дошлюбних сексуальних зв’язків як табуйованої теми.

Ефект культивації. Цей ефект передбачає, що, наприклад, глядачі, які постійно дивляться телевізор, з часом сприймають світ через образ на екра-ні

Ефект бумеранга. Цей ефект виникає в результаті “перегодовування” ко-мунікатів інформацією, коли замість довіри до медіа в аудиторії виникає не-довіра або навпаки.

Заколисуючий ефект. Цей ефект виникає в результаті дії медіа на емо-ційну сферу людини. Людина під упливом гарної музики, приємних кольо-рів, теплого й приємного голосу ведучого починає пасивно сприймати пові-домлення. Сполучення тексту, образів, музики й домашньої атмосфери роз-слаблюють мозок.

Ефект переконання. Пов’язується з формуванням і зміною установок ау-диторії, а також трансформацією поведінки під впливом установок, що змі-нюються. Процес переконання включає три послідовні етапи: 1) слухачі по-винні звернути увагу на відповідне медіаповідомлення; 2) вони повинні зро-зуміти його зміст; 3) вони повинні погодитися зі змістом повідомлення. Іс-нують різні моделі досягнення ефекту переконання.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману