Департамент охорони здоров’я запорізької обласної державної адміністрації

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 3Следующая ⇒

ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

КОМУНАЛЬНА УСТАНОВА «ТЕРИТОРІАЛЬНЕ МЕДИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ «ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ»

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ

вул. Тамбовська, 6, м. Запоріжжя, 69057, т: (061) 236-32-23, факс 236-32-19, е-mаil: zptmocentr@gmail.com

Код ЄДРПОУ 38563265

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Директор

КУ «ТМО «ОЦЕМД та МК» ЗОР

____________ С.Ю. Конаков

ЛОКАЛЬНИЙ КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ

ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

МОЗКОВИЙ ІНСУЛЬТ

Підготувала Труба Т.В.
Юрчак Ю.В.

Нозологічна одиниця: МОЗКОВИЙ ІНСУЛЬТ

Код МКХ – 10:

Гостре органічне порушення мозкового кровообігу - це вогнищеві порушення діяльності головного мозку тривалістю понад 24 години. Основні причини - ішемія або крововилив.

Причини ішемічного інсульту: оклюзія мозкової артерії емболом судинного або серцевого походження; локальний тромбоз; зниження локального кровотоку.

Внутрішньомозкові гематоми найчастіше виникають внаслідок розриву патологічно зміненої стінки артерії при артеріальній гіпертонії, кровотечі з пухлини або вродженої судинної вади.

ДЛЯ ДИСПЕТЧЕРА ОПЕРАТИВНО-ДИСПЕТЧЕРСЬКОЇ СЛУЖБИ

ЦЕНТРУ ЕКСТРЕНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

ТА МЕДИЦИНИ КАТАСТРОФ

Положення протоколу

1. Прийом виклику диспетчером оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф за єдиним телефонним номером виклику екстреної медичної допомоги 103.

2. Диспетчер оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф повинен прийняти виклик відповідно до затвердженого алгоритму та направити бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги до пацієнта з підозрою на МІ.

Необхідні дії

Обов’язкові:

1. Поради абоненту, який зателефонував у оперативно-диспетчерську службу центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф:

· покладіть пацієнта з повернутою злегка в сторону головою.

· забезпечте ліжковий режим.

· знайдіть медикаменти, які приймає пацієнт, зняті раніше ЕКГ пацієнта і покажіть медичному працівнику бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги.

· не залишайте пацієнта без нагляду.

2. Після реєстрації виклику диспетчер терміново направляє бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події.

ДЛЯ БРИГАДИ ЕКСТРЕНОЇ (ШВИДКОЇ) МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ

Положення протоколу

1. Норматив прибуття бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події становить у містах - 10 хвилин, у населених пунктах поза межами міста – 20 хвилин з моменту надходження звернення до диспетчера оперативно-диспетчерської служби центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.

Зазначені нормативи з урахуванням метеорологічних умов, сезонних особливостей, епідеміологічної ситуації та стану доріг можуть бути перевищені, але не більше ніж на 10 хвилин.

2. Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта фіксується у Карті виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о). До Карти виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о) необхідно прикріпити ЕКГ.

Необхідні дії керівника бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги

Обов’язкові:

1. Збір анамнезу:

Збір анамнезу захворювання:

· встановити точний час появи перших симптомів захворювання;

· встановити точний час, коли пацієнт востаннє був без таких симптомів;

· скарги пацієнта на момент початку захворювання;

· клінічна картина на момент початку захворювання;

· наявність головного болю, нудоти, блювоти;

· порушення мови, чутливості та активних рухів у кінцівках;

· щвидкість наростання симптомів.

Зібрати анамнез життя:

· наявність артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, захворювань серцево-судинної системи, порушень мозкового кровообігу в анамнезі;

· уточнити хірургічні втручання, які проводилися впродовж попередніх 3 міс;

· зібрати медикаментозний анамнез (які ліки приймає хворий, звернути особливу увагу на лікування антикоагулянтами та антитромбоцитарними засобами);

· зібрати загальний алергологічний анамнез та з’ясувати, чи є алергічні реакції на прийом лікарських засобів;

· амбулаторне та стаціонарне лікування, яке проходив пацієнт.

Необхідні дії лікаря

Обов’язкові:

1. Надати правильне положення тілу пацієнта: на спині, з піднятим на 30 градусів головним кінцем.

2. Застосовувати стандартні методи для відновлення прохідності дихальних шляхів та профілактики аспірації:

- забезпечити вільне дихання: розстібнути тугий комірець, виключити закидання голови назад або надмірне згинання голови.

- повернути голову пацієнта набік.

- видалити зубні протези з ротової порожнини пацієнта.

- підняти головний кінець ліжка на місці виклику при огляді.

- при необхідності здійснити санацію верхніх дихальних шляхів.

Проведення оксигенотерапії

Кисневу терапію доцільно проводити пацієнтам, у яких є клінічні ознаки порушення функції зовнішнього дихання та/або насичення крові киснем (сатурація) нижче 95 %. При порушенні свідомості інгаляція кисню проводиться обов’язково.

ШВЛ показана при: брадіпное (ЧД менше ніж 12 за хвилину), тахіпное (ЧД більше ніж 35-40 за хвилину), сатурації нижче ніж 95%, зростаючому ціанозі шкірного покрову.

4. Забезпечення венозного доступу проводиться шляхом виконання стандартної процедури венозної пункції з дотриманням заходів асептики/антисептики катетером для внутрішньовенної пункції, який ретельно фіксується пов’язкою.

Контроль АТ

Різке зниження АТ може призвести до погіршення стану пацієнта, тому, через складність адекватного контролю темпів зниження АТ, застосування антигіпертензивної терапії у пацієнтів з гострим порушенням мозкового кровообігу на догоспітальному етапі у більшості випадків не рекомендоване.

NB!

Не проводиться корекція АТ при виявленні САТ не більше ніж 220 мм рт. ст. та/або ДАТ не більше ніж 120 мм рт. ст.

Для корекції гіпертензії:

· Ебрантил

· Есмолол (бревіблок) 25-50 мг в/в болюсно з наступною інфузією 50-100 мкг/кг/хв.

· Метопролол (беталок) 5 -10 мг внутрішньовенно струминно повільно.

Для корекції гіпотензії:

При АДсист < 100 мм.рт.ст.:

· допамін 200 мг в 400 мл ізотонічного розчину натрію хлориду, починаючи з 5 мкг/кг/хв, збільшуючи дозу до стабілізації АТ на рівні 100-110 мм рт. ст.

· при відсутності ефекту – додатково норадреналін 4 мг в 400 мл 5% глюкози або фізіологічного розчину внутрішньовенно крапельно, збільшуючи швидкість введення з 4 мкг/кг/хв до стабілізації АТ на рівні 100-110 мм рт. ст.

Не вважати помилковим чи фатальним підвищення АТсист. до рівня, який на 20-25% перевищує можливий рівень «робочого» тиску даного пацієнта.

2. Інфузійна терапія: проводиться введення розчину натрію хлориду 0,9% із швидкістю 100 мл/год.

3. Корекція рівня глюкози проводиться при виявленні рівня глюкози у крові менше ніж 3,0 ммоль/л необхідно ввести 20-40 мл 40 % розчину глюкози в/в болюсно (дуже повільно).

4. Протисудомна терапія:

1. Діазепам - в/в 10-20 мг (2-4 мл), у разі необхідності повторного введення – 20 мг внутрішньом’язово або в/в крапельно.

2. Магнію сульфат є препаратом вибору при судомному синдромі - вводити в/в повільно болюсно 25 % (250 мг/мл) розчин впродовж 10-15 хв. (перші 3,0 мл за 3 хв.) або крапельно у 100,0 – 200,0 мл розчину натрію хлориду 0,9 %.

NB!

Протипоказані та не рекомендовані втручання у пацієнтів з підозрою на ГПМК:

1. Протипоказане застосування фуросеміду для лікування набряку мозку через можливе різке зниження АТ та поглиблення ішемії мозку.

2. Протипоказане введення розчинів глюкози, колоїдних розчинів для проведення інфузійної терапії.

3. В теперішній час відсутні докази ефективності лікування гострого ішемічного інсульту за допомогою нейропротекторних та ноотропних препаратів, препаратів бурштинової кислоти. Введення таких препаратів на догоспітальному етапі не рекомендоване.

5. Симптоматична терапія - головного болю, нудоти, блювоти.

Обгрунтування

Лікування пацієнтів у спеціалізованих інсультних відділеннях зменшує летальність, загальну смертність, інвалідність та витрати, пов'язані з доглядом за пацієнтом на всіх етапах надання медичної допомоги.

Маршрут пацієнта

В - дихання (Breathing)

Під час оцінки дихання важливо визначити та лікувати стани, які є безпосередньою загрозою для життя - важкий напад астми, набряк легень, напружений пневмоторакс, гемоторакс.

2.1. Визначте симптоми, які можуть свідчити про порушення дихання: надмірна пітливість, центральний ціаноз, робота додаткових м'язів або черевний тип дихання.

2.2. Визначте ЧД - в нормі це 12-20 вдихів за хв.

2.3. Оцініть спосіб дихання, глибину вдихів та перевірте чи рухи грудної клітки симетричні.

2.4. Зверніть увагу на надмірне наповнення шийних вен (наприклад, при важкій астмі або напруженому пневмотораксі), наявність та прохідність плеврального дренажу та інше.

2.5. Проведіть аускультацію та перкусію легень.

2.6. Визначте положення трахеї - її зміщення може свідчити про напружений пневмоторакс, фіброз легень або рідину у плевральній порожнині.

С - кровообіг (Circulation)

3.1. Оцініть колір шкіри на відкритих частинах (кисті): синя, рожева, бліда або мармурова.

3.2. Оцініть температуру кінцівок: холодна чи тепла.

3.3. Оцініть капілярне наповнення - в нормі до 2 сек. Збільшене капілярне наповнення може вказувати на знижену периферійну перфузію.

3.4. Оцініть наповнення вен - можуть бути помірно наповнені або запалі при гіповолемії.

3.5. Визначте ЧСС. Знайдіть периферійний пульс та пульс на великій артерії, оцініть його наявність, частоту, якість, регулярність та симетричність.

3.6. Виміряйте артеріальний тиск.

3.7. Вислухайте тони серця.

3.8. Зверніть увагу на інші симптоми, які свідчили б про зниження викиду серця, такі як порушення свідомості, олігоурія (об'єм сечі < 0,5мл/кг/год).

Шкала глазго

(бали сумуються, загальне число від 3 до 15)

Свідомість

Додаток № 3

до локального клінічного протоколу екстреної медичної допомоги «Мозковий інсульт»

ДЕПАРТАМЕНТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология