Пояснити поняття «рівні цінності здоров я» та охарактеризувати кожний рівень

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 15

Здоров'я - це природна, абсолютна й неминуща життєва цінність, що займає верхній щабель в ієрархічній градації цінностей, а також у системі таких категорій людського буття, як інтереси й ідеали, гармонія, краса, зміст і щастя життя, творча праця, програма й ритм життєдіяльності. У міру росту добробуту населення, задоволення його природних первинних потреб (у їжі, житлі й ін.) відносна цінність здоров'я усе більше буде зростати.

Можна виділити три рівні цінності здоров'я:

• біологічний - споконвічне здоров'я, що включає саморегуляцію організму, гармонію фізіологічних процесів і максимальну адаптацію;
• соціальний - здоров'я як міра соціальної активності, діяльного відношення індивіда до миру;
• особистісний (психологічний) - здоров'я як заперечення хвороби та її подолання.

Цінність здоров'я не перестає бути такою, навіть якщо вона не усвідомлюється людиною; вона може бути й схованою (латентною). Більшість людей цінність здоров'я усвідомлюють тільки тоді, коли воно перебуває під серйозною загрозою або майже втрачено. Здоров'я займає в ієрархії потреб людини провідні позиції.

За даними дослідженьВООЗ:

• 54,2% людей вважають, що «здоров'я - саме головне в житті»,

• 35,7% - «здоров'я - необхідна умова повноцінної життєдіяльності», тобто 89,9% із числа опитаних відносять здоров'я до числа найважливіших і необхідних цінностей життя,
• 2,9% опитаних висловлюють судження «є й інші цінності, які також важливі для здоров'я»
• на думку 2,3%, існують цінності, заради яких можна поступитися здоров'ям,
• 4,6% «воліють жити не думаючи про здоров'я».

Окреслити основні теоретичні та організаційні принципи сучасної системи охорони здоров'я України

Поняття «охорона здоров'я» означає діяльність щодо збереження, поліпшення, забезпеченню і зміцненню здоров'я різних груп населення. Основними законодавчими актами закріплено право людини на охорону і зміцнення здоров'я. Оптимізація системи охорони здоров'я є найважливішою частиною соціально-економічної політики держави. Охорона здоров'я розглядається як державна система з єдністю цілей, взаємодії і спадкоємністю служб (лікувальних і профілактичних), загальної доступністю кваліфікованої медичної допомоги, реальної гуманістичної спрямованістю.

Пріоритетним структурним елементом системи охорони здоров'я є профілактична діяльність медичних працівників, розвиток медико-соціальної активності і установок на здоровий спосіб життя серед різних груп населення.

Головний напрям у розвитку та вдосконаленні охорони здоров'я на сучасному етапі - охорона материнства і дитинства, створення оптимальних соціально-економічних, правових та медико-соціальних умов для зміцнення здоров'я жінок і дітей, планування сім'ї, рішення медико-демографічних проблем. Державний характер охорони здоров'я забезпечує фінансування, підготовку та вдосконалення кадрів. Діяльність органів та установ здійснюється на основі державного законодавства та нормативно-правових документів. Принцип єдності медичної науки і практики реалізується у вигляді спільної діяльності та впровадження наукових розробок у закладах охорони здоров'я.

До числа найважливіших теоретичних проблем охорони здоров'я відносяться: соціальна обумовленість суспільного здоров'я, хвороба як біосоціальних феномен, основні категорії охорони здоров'я (суспільне здоров'я, матеріально-економічна база, кадри і т. д.), форми та шляхи розвитку охорони здоров'я при різних соціально-економічних умовах і ін

ВООЗ визначено 4 категорії показників, які характеризують стан охорони здоров'я в країні:

1) показники, пов'язані з політики в галузі охорони здоров'я;

2) соціальні та економічні показники;

3) показники забезпеченості медико-соціальною допомогою;

4) показники стану здоров'я населення.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману