Який з наведених нижче переліків значень сукупної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 14Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

а) 20,15,10,5;

б) 20, 10, 10, 10;

в) 20, 30, 40, 50;

г) 20,28, 34, 38.

163. Який з наведених нижче переліків значень граничної корисності ілюструє закон спадної граничної корисності:

а) 200, 150, 150, 150;

б) 200, 230, 250, 260;

в) 200, 300, 400, 500;

г) 200, 150, 90, 40.

164. П’яте морозиво, яке ви їсте, надає вам менше задоволення, ніж перше. Це приклад:

а) дії закону попиту;

б) дії закону спадної граничної корисності;

в) наявності надлишку товару;

г) наявності дефіциту товару.

165. Споживач готовий купити третій кілограм цукерок тільки за умови, що продавець знизить ціну. Його поведінку найкраще пояснює:

а) закон спадної граничної корисності;

б) закон пропонування;

в) ефект доходу;

г) ефект заміни.

166. Кардиналістська модель поведінки споживача:

а) не потребує кількісного визначення величини корисності;

б) не потребує порівняння корисності різних благ;

в) не вимагає незалежності корисностей різних благ однієї від іншої;

г) передбачає можливість визначення кількісної величини корисності.

167. Закон спадної граничної корисності (перший закон Госсена) твердить, що:

а) відношення граничних корисностей благ до їхніх цін повинні бути рівні;

б) сукупна корисність зростає зі зростанням споживання благ;

в) величина задоволення від споживання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується до досягнення нульового значення в точці повного насичення потреби;

г) зі зростанням доходів споживачів величина задоволення від спожи­вання кожної додаткової одиниці благ даного виду зменшується.

168. Ординалістський підхід до аналізу поведінки споживача на відміну від кардиналістського:

а) передбачає можливість кількісного визначення величини корисності;

б) не вимагає вимірювання величини корисності;

в) не враховує суб’єктивної оцінки споживачем корисності благ;

г) не враховує бюджетних обмежень споживача.

169. Припущення щодо транзитивності благ полягає у тому, що споживач, який вважає набір К привабливішим за М, а набір М привабли­вішим за набір Н:

а) віддасть перевагу набору К перед набором Н;

б) віддасть перевагу набору Н перед набором К;

в) буде байдужим у виборі між цими наборами;

г) не може зробити вибору без інформації про рівень його доходу.

170. Модель бажаного:

а) описує поведінку споживача без врахування його видатків на придбання будь-якого ринкового кошика;

б) описує поведінку споживача з врахуванням його фінансових можливостей;

в) визначає множину наборів товарів, доступних споживачу;

г) правильні відповіді а) і в).

171. Форма і нахил кривих байдужості залежать:

а) від ступеня замінності благ у споживанні;

б) від співвідношення цін товарів;

в) від уподобань споживача, його доходу та співвідношення цін товарів;

г) всі відповіді правильні.

172. Форма і нахил кривої байдужості для одного споживача визначаються:

а) доходом і уподобаннями споживачів;

б) тільки цінами товарів;

в) тільки уподобаннями споживача;

г) уподобаннями споживача, цінами товарів та доходом споживача.

173. Криві байдужості мають такі властивості:

а) вони ніколи не перетинаються;

б) для абсолютної більшості благ є спадними;

в) криві байдужості, розташовані далі від початку координат, відповідають наборам з вищим рівнем корисності;

г) всі відповіді правильні.

174. Якщо два блага є абсолютними доповнювачами, наприклад, взуття на праву та ліву ногу, то:

а) гранична норма заміни є спадною;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;

г) криві байдужості є висхідними.

175. Якщо у випадку двопродуктового кошика споживач абсолютно байдужий до одного з благ, то:

а) його криві байдужості будуть прямими лініями;

б) сукупна корисність ринкового кошика визначатиметься корисністю іншого блага;

в) благо, до якого споживач байдужий, виступає як нейтральне;

г) всі відповіді правильні.

176. Якщо у випадку двопродуктового кошика одне з благ є антиблагом, то:

а) криві байдужості споживача є висхідними;

б) гранична норма заміни є позитивною;

в) криві байдужості є прямим лініями;

г) правильні відповіді а) і б).

177. Поверхні байдужості:

а) це множина еквівалентних з точки зору споживача наборів благ;

б) відображають уподобання споживача;

в) для двопродуктових кошиків можуть бути зображені набором кривих байдужості;

г) всі відповіді правильні.

178. Криві байдужості - це криві:

а) однакової кількості двох благ;

б) однакового рівня корисності наборів двох благ;

в) однакового рівня доходу споживача;

г) однакових цін двох товарів.

179. Карта байдужості - це:

а) сукупність кривих, кожна з яких представляє різний рівень доходу споживача;

б) сукупність кривих однакового рівня корисності, кожна з яких пред­ставляє деякий інший рівень;

в) сукупність кривих однакового рівня доходу споживача, кожна з яких представляє деякий інший рівень доходу;

г) сукупність кривих сукупної та граничної корисності.

180. Якщо два блага є абсолютними замінниками, то:

а) гранична норма заміни є сталою;

б) криві байдужості мають вигляд прямого кута;

в) криві байдужості мають вигляд прямих ліній;

г) правильні відповіді а) і в).

181. Гранична норма заміни товару Y товаром X показує:

а) міру зростання граничної корисності зі збільшенням споживання товарів X і Y на одиницю;

б) кількість товару Y, від якої споживач готовий відмовитись заради одержання додаткової одиниці товару X без зміни рівня сукупної ко­рисності;

в) додаткова кількість товару X, яку споживач може придбати за умови зростання доходу та незмінної кількості товару Y;

г) міру зростання сукупної корисності зі збільшенням споживання това­рів X і Y.

182. Гранична норма заміни одного товару іншим:

а) визначає, від скількох одиниць одного товару споживач повинен від­мовитись, щоб одержати додаткову одиницю іншого без зміни рівня сукупної корисності;

б) вимірює пропорції заміни одного товару іншим;

в) показує абсолютну величину кута нахилу кривої байдужості в точці на кривій;

г) всі відповіді правильні.

183. Бюджетна лінія:

а) має від’ємний нахил;

б) зміщується паралельно до попередньої зі зміною доходу споживача;

в) змінює кут нахилу зі зміною ціни одного з товарів;

г) всі відповіді правильні.

184. Точки перетину бюджетної лінії з осями координат характеризуються тим, що:

а) перебуваючи в цих точках, споживач не витрачає цілком свого дохо­ду;

б) перебуваючи в цих точках, споживач витрачає весь доход лише на один з двох товарів;

в) перебуваючи в цих точках, споживач взагалі не витрачає доходу;

г) їх положення не залежить від цін товарів.

185. Бюджетні лінії:

а) завжди є прямим лініями;

б) можуть бути як прямими, так і ламаними лініями;

в) завжди є ламаними лініями;

г) за жодних умов не можуть бути ламаними.

186. Бюджетне обмеження споживача утворюють:

а) тільки дохід споживача;

б) тільки ціни товарів;

в) дохід споживача і ціни товарів;

г) дохід споживача, ціни товарів та їх корисності.

187. Нахил бюджетної лінії визначається:

а) кількістю споживаних благ;

б) співвідношенням граничних корисностей благ;

в) співвідношенням цін товарів;

г) співвідношенням цін товарів та доходу споживача.

188. Модель можливого:

а) є моделлю бюджетного обмеження;

б) визначає множину наборів товарів, доступних споживачу;

в) визначає сукупні видатки споживача за певного рівня доходу та даних цін товарів;

г) всі відповіді правильні.

189. Бюджетна лінія - це:

а) лінія рівної корисності;

б) лінія рівних видатків споживача;

в) лінія наборів двох товарів, доступних споживачу за певної величини грошового доходу;

г) правильні відповіді б) і в).

190. Бюджетна лінія:

а) показує межу між можливим і неможливим;

б) показує компроміс, на який повинен піти споживач у виборі між двома благами;

в) визначає множину комбінацій двох благ, видатки на які в сумі не перевищують доходу споживача;

г) всі відповіді правильні.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров