Рівні сформованості духовності учнів 9-х класів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 7Следующая ⇒

Із поданого в таблиці можна зробити висновок, що переважає низький (36,5%) та середній (38%) рівні сформованості духовності у дев’ятикласників.

У багатьох (40%) відсутня потреба у саморозвитку своїх духовних якостей особистості.

Тривожить той факт, що 39% старшокласників не мають потреби розвивати свій інтелект, читати художню літературу з предмету. Аналіз таблиці, довів, що загальний показник 38% відноситься до середнього рівня, а це в свою чергу створює передумови для подальшої роботи над підвищенням рівня духовності старшокласників.

Ми впевнились, що учні зазвичай звертають увагу на зв`язок літературних героїв (проблематика, ситуації "добра-зла", "прекрасне-огидне") з сучасним життям, не співвідносять себе з літературними героями, не можуть дати аналіз з позицій сучасності. Дев`ятикласники не оперують тими знаннями, які отримують під час інших предметів (історія, українська мова, російська мова та література, історія України, географія та інші), а звідси низька пізнавальна активність їх на уроці.

Для з`ясування того, яке відношення самих вчителів до даної проблеми, їм було запропоновано відповісти на запитання анкети:

1). Як на вашу думку, що таке духовність?

2). В якому осередку вона виховується?, підкресліть

а) школи, б) сім`я, в) суспільство?

3). Під час яких навчальних дисциплін треба формувати духовність учнів?

4) Що ви пропонуєте змінити у навчальних планах з метою підвищення рівня сформованості духовності учнів?

Аналіз анкет, бесід з вчителями довів, що у більшості вчителів виникають труднощі відповісти, що таке "духовність". На уроках рідко акцентують увагу на розвиток складної освіти особистості, пояснюють це браком часу. Частина вчителів (18%) використовують навчальний матеріал предмету для показу, аналізу й синтезу ситуацій успіху: "добро-зло", "прекрасне-огидне", "щедрість-жадібність", "життя-смерть" і таке інше.

Вчителі наголошують на тому, що проблема духовності пов`язана з соціальною сферою суспільства, економікою країни, інфляцією, нестатком підручників, посібників, низькими заробітками. Спостереження за учнями довели, що багатьом учням колегіуму притаманна моральна конфліктність (47%), емоційна напруга (61%), агресивність (39%), егоїзм, заздрість.

Замість прагнення до творення домінує пристрасть до розподілення і перерозподілення. Як абстрагують вчителі, учні засвоїли лише дві арифметичні дії - відняти і поділити, а не навчилися додавати і множити.

Аналіз бесід та анкетування, дав підстави виділити фактори, які негативно впливають на формування духовності молоді:

1) відчуження особистості від суспільства, від національної культури;

2) відчуження від національних традицій;

3) низький статус освіти та інтелектуальної діяльності;

4) заклад моралі серед дорослих та молоді;

5) криза сім`ї чи сімейного виховання;

6) погіршення здоров`я учнів;

7) соціально-політичні і економічні протиріччя.

Спостереження за старшокласниками доводить, що загрозою для них є ще й психологічне налаштування: песимізм, прагнення жити сьогоднішнім днем, не прагнення наполегливо вчитися.

У нашому дослідженні, ми намагались з`ясувати потреби молоді в духовному розвиткові, і як вони реалізуються в культурно-дозвільній активності.

Таблиця 2.2

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология