Журналіст, літератор, дослідник

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 24 из 43Следующая ⇒

Таки Жовто-блакитний

У часи моєї юності, читаючи журнал «Перець», я дізнався про людей, яких називали жовто-блакитниками. Автори текстів і малюнків намагалися щоразу дошкульніше і нищівніше висміяти і виставити на глум Симона Петлюру, Євгена Коновальця, Миколу Плав’юка, Степана Бандеру, Славу Стецько та інших.

Інформація про цих осіб подавалася переважно у формі карикатур. Інколи у «Перці» з’являлися вбивчі рецензії на закордонні публікації «жовто-блакитників». Власне з цих осуджуючих рецензій я дізнавався про існування постатей і точок зору, що їх нам – совєцьким людям – треба було засуджувати, нічого про них – а тим більше про їх творчість – по суті не знаючи.

Мабуть, саме тоді, на тлі совєцьких комуністичних реалій в мені почали з’являтися сумніви і цікавість щодо «жовто-блакитників», котрі, як я починав розуміти з тих осуджуючих текстів і малюнків, прагнули бачити Україну суверенною, самостійною, незалежною державою.

Тим паче, що ці два слова – самостійники і жовто-блакитники – подавалися однозначно, як синоніми.

Тому, коли Український Народ, нарешті отримав юридичну незалежність від Москви і до Нації повернулися її правічні символи, прикметник жовто-блакитний став гоноровим для прихильників самостійності нашої держави, єднаючи історичне минуле з новітньою епохою.

А тепер звернімося до Конституції України, де у ст. 20, абзац 2-ий чітко зазначено: «Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів».

Отже, жовто-блакитний раптом перетворився (сам?) на синьо-жовтий.

Як відомо, диявол ховається у дрібницях. І якщо уважно придивитися до прапорів, які сьогодні бачимо на майданах і над колонами людей під час демонстрацій, то жовтий нерідко відтінює зеленкуватим, як лан пшениці у період молочної стиглості зерна, а зверху його притискує соковитий синій з темним відливом, як небо проти ночі.

Відомі українські дослідники і знавці національної символіки (і не лише О. Братко-Кутинський в його славнозвісній книзі «Феномен України») виводять жовтий (в точніше – жовтогарячий!) колір від Сонця, від дохристиянського Ярила. Тому жовто-блакитний прапор є принциповим поняттям, яке символічно відображає панування життєдайного Сонця над плинним життям.

Тобто йдеться про житейськеморе під сонячним небом – споконвічний поетичний і астрономічно узгоджений образ філософського узагальнення в системі української ментальності.

Жовтогарячий – це колір світла, символ вічності, символ енергії від вічного джерела, яке наповнює життям землю, людину і кожне створіння. Жовтогарячий йде згори і наповнює життям блакить неба і піднебесні обшири. Тому жовтогарячим (золотим) є також і наш історично утворений Герб – Тризуб.

Як це не раз бувало, суспільство не помітило заміни блакитного на синій і не обурилось фактом перевертання прапора.

Відтоді синій колір почав згори «давити» природну жовтогарячу енергетику вічності.

У кожному разі, помітних збуджень громадськості з цього приводу не було, а наївним споживачам інформаційного поля підкинули казочку про синє небо над пшеничним полем, та ще й розтиражували (і щорічно продовжують тиражувати) цей сюжет у мільйонах примірників великоформатних календарів.

Як бачимо, більшість Українців задовольнилися цим натуралістичним поясненням. Між тим, таке пояснення не задовольнило деяких незалежних дослідників, зокрема й зарубіжних.

Відома китайська художниця Мао Мао вважала своїм обов’язком «пояснити Українцям їхню велику помилку». Як стверджує художниця, серед 64 триграм, вміщених у відомому китайському трактаті «Книзі Перемін», сполучення кольорів, що використовується на нинішньому Прапорові України у даному варіанті їх розміщення, відповідає триграмі № 12 («Пі»), яка відтворює зміст земля-небо.

У поясненні до триграми зазначено, що таке сполучення означає повну відсутність основних зв’язків країни у контексті всесвітньої системи сил і основних субстанцій. Бо земне не може бути над небесним, а має бути під ним.

Як підсумок, стверджується, що таке розташування сприяє відходу Великого Світла і приходу Малої Темряви, а в наслідку – хаос і занепад.

Зрештою, не лише Мао-Мао переконана, що незворотні позитивні зміни в Україні настануть лише тоді, коли жовтогарячий запанує над блакитним.

Про те, що жовтогаряча смуга на прапорі має бути розміщена над блакитною, вважав також Михайло Грушевський.

Наведені міркування – це зовсім не дрібниця, якою можна знехтувати.

Сергій Рудюк,

старший викладач університету «Україна».

Які зміни слід внести

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США