Організаційно-правове регулювання взаємодії суб'єктів на

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 19 из 98Следующая ⇒

Оптовому ринку

Раціональність встановлення, дієвість і ефективність комерційних зв'язків значною мірою залежить від організаційно-правового регулювання взаємодії суб'єктів на оптовому ринку.

Видатний англійський вчений, філософ і економіст Джон Мейнард Кейнс ще на початку XIX століття у своїх роботах "Загальна теорія зайня­тості, проценту і грошей", "Для чого ринку держава" визначив порядок і необхідність державного втручання в соціально-економічний розвиток держави. Він підкреслював, що тільки держава може регулювати ринок на основі аналізу таких загальних показників, як національний доход, спо­живання, нагромадження.

Західна економіка нагромадила великий досвід державного регу­лювання ринку і підтвердила правомірність теорії Дж. М. Кейнса: без ро­зумного державного регулювання ринку неможливі благополуччя людей, доля нації, її процвітання і доля самої держави.

Державне регулювання включає великий арсенал соціально-економічних заходів - затвердження правових основ ринкового механізму, що регламентують і ініціюють широке поле підприємницької діяльності, визначення і встановлення пріоритетів в розвитку народного господарства з одночасним впровадженням елементів пільгового оподаткування та ін­вестування науки, торгівлі, підприємств малого та середнього бізнесу, фо­рмування соціальних цінностей суспільства за рахунок регулювання дія­льності фінансових, інвестиційних і трудових інститутів тощо.

Організаційно-правове регулювання господарської дія­льності суб'єктів комерційної діяльності — це система зумов­лених об'єктивним рівнем, розвитку суспільних відносин нор­мативних документів, що регулюють ці відносини

Основними завдання такого регулювання є:

- забезпечення реальної рівноправності всіх суб'єктів комерційної діяльності незалежно від форм власності;

- надання їм повної свободи у виборі партнерів і економічних пріоритетів;

- створення умов для розвитку ринкової конкуренції і обмеження монополізму;

- стимулювання ділової ініціативи, розумного ризику, заохочення тих напрямів діяльності, які співпадають з економічними пріоритетами держави;

- забезпечення ефективного контролю за діяльністю суб'єктів ко­мерційної діяльності.

Разом з тим, здійснюючи організаційно-правове регулювання вза­ємодії суб'єктів в процесі своєї господарської діяльності, держава не повин­на переступати ту хистку межу, за якою руйнується суть ринку як сфери вільного товарообігу, стримувати розвиток підприємницької діяльності.

З метою формування в державі ринкових відносин в Україні при­йнято цілу низку законів, що регулюють і регламентують товарно-грошові відносини. Зокрема, державне регулювання ринкової взаємодії суб'єктів комерційної діяльності на оптовому ринку з питань поставок товарів здій­снюється на основі пакету законів: "Про підприємництво", "Про підприєм­ства", "Про споживчу кооперацію", "Про товарну біржу", "Про обмеження монополізму" та інші. Концептуальна єдність цих актів забезпечує орієн­тацію на встановлення в Україні дійсно ринкового механізму. Однак від­носини суб'єктів ринку у сфері виробництва і поставок товарів мають сут­тєві особливості. Тому аспекти господарських відносин з приводу поставок товарів значною мірою відбиваються і регламентуються Цивільним кодек­сом Української РСР, "Положением о поставках товаров народного потре-бления", затвердженим в 1988 р.

В "Положений о поставках товаров народного потребления" викла­дено основні принципи побудови взаємовідносин між суб'єктами ринку з питань поставок товарів, зокрема:

- порядок формування господарських договорів; основний зміст та правові основи вирішення основних питань договору;

- форми організації укладання договорів поставки; порядок вирішення господарських спорів, пов'язаних з постав­кою товарів, порядок розірвання договорів поставки товарів.

"Положение о поставках товаров народного потребления" безумов­но втратило своє регулятивне значення, але оскільки законодавство України ще недостатньо досконале, воно може застосовуватися як консультати­вно-методичний документ з врахуванням реалій сьогодення.

Що стосується конкретних норм, то вони визначаються договорами та контрактами, які не повинні входити в протиріччя з чинним законодав­ством.

Крім того, діють і інші нормативні акти (Інструкції про порядок приймання товарів за кількістю та якістю тощо), що регулюють господар­ські взаємовідносини промисловості і торгівлі з питань закупівель, при­ймання і продажу товарів. Всі вони спрямовані на подальше вдосконален­ня регулювання відносин, що виникають між підприємствами під час по­ставок товарів народного споживання.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте