Методичні прийоми експертного дослідження операцій з матеріальними цінностями

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

Використовуючи комплекс джерел нормативно-довідкової та фактографічної інформації, експерт-бухгалтер за допомогою пев­них методичних прийомів експертного дослідження здійснює судо­во-бухгалтерську експертизу конкретних операцій з матеріальни­ми цінностями.

В процесі експертного дослідження операцій з матеріальними цінностями вивчається, передусім, стан збереження матеріальних ресурсів, зокрема, наявність договорів про матеріальну відповідаль­ність працівників, умови зберігання товарно-матеріальних ціннос­тей, справність сигналізації, надійність охорони об'єкта, пошкодження замків тощо. Судово-бухгалтерська експертиза операцій з мате­ріальними цінностями досліджує також стан організації поточного контролю за збереженням і витрачанням ресурсів підприємства, діяльність матеріально відповідальних і посадових осіб, строки про­ведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей тощо

Методичні прийоми експертного дослідження операцій з мате­ріальними цінностями розмежовують в розрізі двох груп:

- розрахунково-аналітичні (економічний аналіз, статистичні та аналітичні розрахунки, економіко-математичні методи);

- документальні (інформаційне моделювання, нормативно-правове регулювання, експертизи різних видів, камеральні перевірки, дослідження документів).

Економічний аналіз в процесі судово-бухгалтерської експерти­зи операцій з матеріальними цінностями застосовується, як прави­ло, при дослідженні ритмічності поставок сировини, встановленні відхи­лень від норм витрачання матеріалів, виявленні негативних факторів, що зумовили понаднормативні витрати матеріальних цінностей.

Аналітичні та статистичні розрахунки застосовують у процесі судової експертизи операцій з матеріальними цінностями, переваж­но, для формування аналітичних таблиць і порівняльних відомостей.

Економіко-математичні методи використовують для встанов­лення тісноти взаємозв'язку певних факторів, визначення яких є не­можливим за допомогою інших методичних прийомів експертизи.

Суть інформаційного моделювання полягає у зборі сукупності нормативно-правової і фактографічної інформації про об’єкт судово-бухгалтерської експертизи, в даному випадку матеріальні цінності.

Нормативно-правове регулювання полягає у встановленні від­повідності об’єкта судово-бухгалтерської експертизи нормативній документації (Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “За­паси”, Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестач, знищення (псування) матеріальних цінностей тощо).

В процесі здійснення СБЕ операцій з матеріальними цінностями вини­кає необхідність використання висновків товарознавчих експертиз (щодо встановлення якості матеріалів), технологічних експертиз (щодо технології виготовлення продукції) та інших.

Камеральні перевірки норм і нормативів застосовуються судо­во-бухгалтерською експертизою з метою перевірки обгрунтованості їх затвердження, встановлення реальності обсягу та правильності використання при здійсненні операцій з матеріальними ресурсами.

Дослідження документів - вивчення достовірності, доцільності та обґрунтованості зафіксованих у них господарських операцій з надходження, внутрішнього переміщення, списання товарно-мате­ріальних цінностей. Методичні прийоми дослідження документів включають формальну, зустрічну, аналітичну, логічну перевірку доку­ментів та їх взаємний контроль.

Судово-бухгалтерська експертиза операцій з матеріальними цінностями проводиться на основі поєднання вище наведених мето­дичних прийомів експертного дослідження.

Найбільш характерні випадки порушень, зловживань і крадіжок товарно-мате­ріальних цінностей у виробничій сфері та відповідні варіанти поєд­нання і взаємодії конкретних методичних прийомів судово-бухгал­терської експертизи.

1. Розкрадання матеріальних цінностей шляхом неповного їх оприбуткування при надходженні від постачальників. Підтвердження або спростування інформації про розкрадання товарно-матеріаль­них цінностей даним способом передбачає застосування докумен­тальних методичних прийомів, зокрема, дослідження документів. Шляхом логічної, формальної та аналітичної перевірки досліджують:

- договір постачання матеріальних цінностей;

- товарно-транспортні накладні;

- акт приймання матеріалів;

- комерційний акт;

- розрахунково-платіжні документи;

- виписки з поточного рахунка в банку;

- звіт про рух тари;

- регістри аналітичного і синтетичного обліку за рахунком 63 “Розрахунки з постачальниками та підрядниками”;

- навантажувально-розвантажувальні документи.

За допомогою розрахунково-аналітичних методичних прийо­мів експертного дослідження формують аналітичні таблиці та порів­няльні відомості. При необхідності застосовують зустрічну пере­вірку документів та взаємний контроль операцій. Додатково необ­хідно організувати і провести інвентаризацію на складі матеріаль­них цінностей, отримати письмові пояснення осіб, причетних до факту розкрадання. За ініціативою слідчих органів при наявності відповідних підстав призначається ревізія матеріальних запасів і роз­рахунків з постачальниками.

2. Розкомплектування окремих інвентарних об’єктів, що знахо­дяться на складі або в експлуатації. Дії судового експерта щодо під­
твердження або спростування відомостей про вчинення такого право-порушення полягають у вивченні й перевірці таких документів, як:

- акт приймання-передачі;

- товарно-транспортна накладна (залізнична або водна);

- технічна документація на об’єкт;

- паспорт технічного засобу (характеризує його комплектність);

- інвентарна картка;

- рахунок-платіжна вимога;

- відомість амортизаційних відрахувань.

Доцільно організувати й провести технічну експертизу за учас­тю відповідного спеціаліста, отримати пояснення від осіб, причет­них до вчинення цього правопорушення. За допомогою оператив­но-пошукових методів відпрацьовується (встановлюється) місцез­находження частин розкомплектованого об’єкта.

3. Розкрадання матеріальних цінностей шляхом передчасного
списання їх з балансу. При експертному дослідженні цього способу
здійснення розкрадань обов’язково аналізуються такі документи:

- актприймання-передачі;

- товарно-транспортна накладна;

- інвентарна картка;

- рахунок-платіжна відомість;

- акт ліквідації основних засобів з описанням причин ліквідації;

- відомість амортизаційних нарахувань (перевіряється пра­вильність застосування норм амортизаційних нарахувань);

- накладна на оприбуткування придатних матеріалів;

- накладні на здачу брухту у Вторчормет, Вторресурси;

- акт оцінки зношених основних засобів;

- заява особи про придбання інвентарного об’єкта;

- прибутковий касовий ордер про оплату в касу підприємства вартості придбаного об’єкта;

- пояснення осіб, причетних до вчинення правопорушення, у тому числі членів ліквідаційної та оціночної комісії.

4. Розкрадання сировини чи готової продукції шляхом скла­дання фіктивних актів на сортування і сушіння або завищення реаль­них даних про кількість відходів. Методика проведення судово-бух­галтерської експертизи операцій з матеріальними цінностями при виявленні розкрадань, здійснених вище наведеними способами, по­лягає в підборі та аналізі документів, які відображають відповідні протиправні господарські операції.

Виявлені в процесі арифметичної, логічної та аналітичної пере­вірки документів і взаємного контролю операцій невідповідності щодо кількості обробленої сировини чи продукції, відображеної в акті на сортування і сушіння й табелі обліку робочого часу, а також протиріччя щодо строків роботи сортувальних та очищувальних ма­шин і дати складання акта на сортування і сушіння сировини чи продукції, свідчать про факт їхнього розкрадання.

Для повного підтвердження цієї гіпотези необхідно ознайоми­тись із сортовими посвідченнями, які містять інформацію про відпо­відність вимогам стандартів за вологістю і засміченістю. Експерт­не дослідження даного виду розкрадання матеріальних цінностей передбачає також необхідність проведення інвентаризації з метою встановлення наявної кількості сировини чи продукції, відходів, механічних домішок.

5. Розкрадання товарно-матеріальних цінностей шляхом застосування завищених обсягів природних втрат. Даний вид зловжи­вань з боку матеріально відповідальних осіб здійснюється пере­важно під час оформлення результатів інвентаризації, коли вста­новлено нестачі товарно-матеріальних цінностей, а також в резуль­таті неправильно проведених розрахунків обсягу списання природ­них втрат на підставі завищених норм природного убутку конкрет­них матеріалів. З метою підтвердження зловживань даного типу експерт-бухгалтер повинен здійснити камеральну перевірку норм природних втрат відповідних товарно-матеріальних цінностей та провести формальну, аналітичну і логічну перевірку облікової доку­ментації, зокрема:

- інвентаризаційних описів;

- порівняльних відомостей;

- акта інвентаризації;

- товарно-транспортних накладних;

- лімітно-забірних карт;

- затверджених норм природних втрат;

- прибутково-видаткових документів;

- звітів матеріально відповідальних осіб.

В окремих випадках доцільно використати висновки спеціаль­них судових експертиз, зокрема, технологічної. При дослідженні об­ґрунтованості застосування норм природних втрат необхідно врахо­вувати період року, термін придатності і умови зберігання товарно-матеріальних цінностей. Додатково необхідно використати мето­дичні прийоми контрольного зіставлення залишків та відновлення кількісно-сумарного обліку матеріалів.

Практика проведення СБЕ опера­цій з матеріальними цінностями свідчить про складність, багатогран­ність і значну трудомісткість процедур експертного дослідження.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры