Тема 9. Фінанси підприємств комунального господарства

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 11Следующая ⇒

1. Житлово-комунальне господарство являє собою:

а) соціально зорієнтовану ланку економіки країни, багатогалузевий господарський комплекс, функціональним призначенням якого є задоволення житлово-комунальних потреб населення, підприємств, установ та організацій;

б) складова житлово-комунального комплексу, яка забезпечує надання необхідного обсягу санітарно-технічних, санітарно-гігієнічних, енергетичних і транспортних послуг жителям населених пунктів, а також здійснює відповідне комунальне обслуговування суб'єктів господарювання;

в) види суб'єктів господарювання, які надають житлово-комунальні послуги (процеси виробництва і споживання послуг невіддільні й відбуваються одночасно).

2. Метою комунального господарства є:

а) забезпечення населення відповідними видами послуг та поліпшення якості обслуговування споживачів;

б) є забезпечення високого рівня та якості життя населення;

в) задоволення житлово-комунальних потреб населення.

3. Комунальне господарство (обслуговування) не включає:

а) теплопостачання;

б) санітарна очистка та озеленення території;

в) експлуатація житлового фонду.

4. Підприємства комунального господарства поділяють на:

а) 4 групи;

б) 3 групи;

в) 2 групи.

5. Види житлово-комунальних послуг:

а) особисті, технічні, громадського призначення;

б) особисті, виробничі, громадського призначення;

в) особисті, виробничі, суспільні.

6. Основними відмінними рисами організації фінансів підприємств комунального господарства є:

а) економічні, техногенні, управлінські особливості;

б) економічні, соціальні, управлінські особливості;

в) економічні, технологічні, управлінські особливості.

7. До основних джерел фінансових ресурсів підприємств комунального господарства не відносять:

а) власний прибуток;

б) кошти спеціального фонду;

в) лізинг.

8. До нормованих оборотних активів для більшості комунальних підприємств відносять:

а) кошти в незакінчених рахунках;

б) грошові кошти на рахунках у банках;

в) витрати майбутніх періодів.

9. У процесі фінансового планування підприємствами комунального обслуговування можуть складатися такі види кошторисів:

а) витрат на виробництво допоміжних цехів;

б) витрат майбутніх періодів;

в) витрат спеціального фонду.

10. Офіційно встановлена органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування ставка плати за утримання житлових будинків і прилеглих територій або надання комунальної послуги населенню і суб'єктам господарювання, що забезпечує мінімально необхідний рівень відшкодування експлуатаційних витрат та фінансування програм розвитку об'єктів житлово-комунальної сфери при дотриманні нормативних вимог щодо якості вказаних послуг – це:

а) ціна комунальних послуг;

б) тариф на комунальні послуги;

в) ставка на комунальні послуги.

11. Тарифи поділяються на:

а) 3 групи;

б) 4 групи;

в) 5 груп.

12. Регіональні енергетичні комісії (РЕК), установлюють тарифи на:

а) водопостачання й водовідведення;

б) капітальний ремонт житлового фонду;

в) вивіз ТПВ (твердих побутових відходів).

13. Органи місцевого самоврядування встановлюють тарифи на:

а) теплоенергія (але підприємствам, крім муніципальних);

б) електроенергія;

в) утримування й техобслуговування ліфтів.

14. Іншими джерелами покриття витрат на надання житлово-комунальних послуг можуть бути:

а) власні доходи підприємств, що роблять послуги;

б) додаткові платежі населення;

в) державний бюджет.

15. Загальне керівництво житлово-комунальним господарством міста, виконує:

а) територіальні громади;

б) міські Ради народних депутатів;

в) регіональні енергетичні комісії.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США