Cхема діагностики та лікування черевного тифу (Typhus abdominalis)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 31 из 32Следующая ⇒

- протягом попередніх 3 тижнів було: вживання води із відкритих водойм, колодязної, технічної; вживання некип’яченого молока, немитих фруктів і овочів; контакт з особами, що мали гарячкові стани

Епідеміологічний анамнез:

ні

так. Клінічні ознаки:

- 1-й тиждень (поступовий початок):східцеподібне підвищення температури тіла; блідість обличчя; млявість, адинамія; черевнотифозний язик (язик потовщений, сухий, вкритий сіро-бурим нальотом, на краях відбитки зубів); виразковий тонзиліт Дюге; ознаки ваготонії: відносна брадикардія з дикротією пульсу; дифузний бронхіт, симптом Філіповича (жовтий колір долонь і підошов); симптом Котляренка 1 (феномен пальпаторної крепітації – у правій здухвинній ділянці); симптом Падалки (перкуторне притуплення в ілеоцекальній ділянці); ”перехресний” симптом Штернберга (болючість при пальпації по ходу кореня брижі – з правої здухвинної ділянки в ліве підребер’я). 2-й тиждень (період розпалу):гарячка (температурні криві типу Вундерліха, Боткіна або Кільдюшевського); status typhosus – затьмарення свідомості, ”тихе” маячення; висипка розеольозна, з’являється на 7-10-й день хвороби; локалізується переважно на животі і бокових поверхнях тулуба; розеол мало 5-15; мономорфна; roseola elevata; підсипає; зберігається довше від гарячки; зникає, не залишаючи пігментації; фулігінозний язик; симптом Котляренко 2 (біля ліжка хворого запах аміаку); збільшення селезінки та печінки; метеоризм; схильність до запорів. 3-й тиждень (період ускладнень):кишкова кровотеча, перфорація кишок з розвитком перитоніту

Н

так так, черевний тиф. Верифікація діагнозу: ні

- бактеріологічні дослідження (гемокультура, копро-, урино-, білі-, мієлокультура, харкотиння, гній, цереброспінальна рідина); - серологічні дослідження: (діагностичний титр з О- і Н-Аg - 1:200; з Vi-Ag - 1:40) РА Відаля, РНГА обов’язкво метод парних сироваток (збільшення титру антитіл у 4 і більше разів); - ІФА

`

так. Діагноз підтверджено: ні

- диференціальна діагностика із грипом, висипним тифом, паратифами, бруцельозом, міліарним туберкульозом, сепсисом, пневмонією, лептоспірозом, інфекційним мононуклеозом, малярією

- формулювання діагнозу із зазначенням форми, ступеня тяжкості, ускладнень

Лікування:

	- обов’язкова госпіталізація; режим – постільний (до 10-го дня нормальної температури тіла); дієта номер 4, 4б; антибактеріальна терапія до 10 дня нормальної температури (левоміцетин, фторхінолони, ампіцилін, бактрим, рифампіцин); патогенетична терапія: дезінтоксикаційна (внутрішньовенно розчин Рінгера, 5 % розчин глюкози, реополіглюкін, полііонні розчини); підвищення резистентності організму (імуномодулятори, вітаміни); лікування ускладнень

Одужання: виписування

- клінічне одужання, на 21-й день нормальної температури; негативні результати триразового бактеріологічного дослідження калу і сечі та одноразового – жовчі; при позитивному бактеріологічному аналізі – лікування в стаціонарі; бактеріоносіїв виписують з дозволу епідеміолога

Диспансеризація:

- недекретовані особи: протягом 3 місяців у КІЗі (термометрія, під кінець - бактеріологічне дослідження калу, сечі, жовчі); на обліку в СЕС – 2 роки. Декретовані особи: протягом 2 років у КІЗі (термометрія, бактеріологічне дослідження калу, сечі, жовчі); облік в СЕС – протягом всього життя

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману