Етапи написання психолого-педагогічної характеристики на учня

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

1. Обрати одного учня з класу для дослідження.

При цьому необхідно врахувати:

· Чи учень погоджується взяти участь у вашому дослідженні? Згідно з етикою психологічного дослідження, участь у ньому має бути добровільною.

· Чи будете ви мати можливість спостерігати за цим учнем щонайменше на трьох уроках та перервах? Більшість психологічних характеристик, особливостей поведінки людини важко виявити за 1-2 уроки. Тому вибирайте учня з того класу, в якому у вас за графіком проходження практики найбільше занять.

· Чи буде у вас можливість обговорити з класним керівником успішність учня в різних навчальних дисциплінах, особливості його поведінки тощо?

2. Проводити спостереження на уроках та виховних заходах, під час перерв, використовуючи запропоновані схеми (див. Додаток 2)[15]

Пам’ятайте, що:

· Спостереження є достатньо суб’єктивним методом дослідження, тому намагайтесь не порівнювати поведінку учня з власним досвідом.

· Спостереження буде більш об’єктивним, якщо учень не знатиме, в які моменти ви за ним спостерігаєте.

· Для отримання більш повної та різнобічної інформації про учня спостерігайте за його поведінкою декілька разів та в різних ситуаціях (на уроці, на перерві, на чергуваннях, по закінченню уроків).

· Не всі психологічні якості учня можуть бути помітними під час спостереження, тому варто використовувати додаткові методи, до прикладу бесіду, аналіз успішності учня тощо. Можете попросити студента-колегу також поспостерігати за обраним учнем - це дасть вам можливість співставити результати отриманих спостережень.

· Спостереження має бути заздалегідь запланованим, а його результати зафіксованими. Для виконання цих двох умов якісного спостереження вам слід скористатися запропонованими схемами.

3. На основі анкети-опитувальника провести бесіду з учнем (обов’язково), таз класним керівником і/або шкільним психологом, вчителями-предметниками (за потребою).

4. Провести тестування, анкетування з метою визначення індивідуальних особливостей учня. У разі необхідності використовуйте також інші методи вивчення особистості учня.

Результати досліджень необхідно протоколювати. Дані дослідження слід оцінювати як такі, що відповідають вимогам навчально-виховної роботи, і як такі, на які варто звернути увагу в навчально-виховній роботі з метою їхньої корекції або розвитку. Результати досліджень не можна розголошувати. Оцінку відповідей дитини слід давати у підбадьорюючому тоні, який би зміцнював віру в майбутні успіхи. Після досліджень школяр має піти додому в хорошому настрої, з добрими почуттями до школи і вчителя. У цьому зв’язку пропонуємо «Правила психологічної безпеки» [6], яких зобов’язаний дотримуватися практикант:

· Не дорікати учням результатами тестів, адже вони дають уяву про рівень розвитку дітей тільки на даний момент. У процесі виховання й навчання дані тесту можуть змінюватися.

· Не розголошувати результати тестів, якщо вони можуть погіршити психологічний стан учня або становище в сім’ї. Зусилля необхідно спрямовувати на те. щоб створити психологічно комфортну атмосферу в колективі.

· Під час виникнення проблем із розв’язанням суперечливого питання слід звернутися за порадою до професійного психолога.

· Необхідно спиратися на здібності учня, які можуть бути виявлені під час початкової профорієнтації. Раннє виявлення природних нахилів дитини дозволяє вчителеві обирати ті виховні методи й види діяльності, які сприятимуть подальшому розвиткові особистих здібностей кожного вихованця.

· Висновки за результатами тестування мають доповнюватися вивченням і аналізом інших доступних учителеві відомостей: думками вчителів-предметників, бібліотекаря, шкільного психолога, батьків.

5. На основі отриманих в результатів написати психолого-педагогічну характеристику на учня, використовуючи заданий алгоритм.

6. Зробити висновки та рекомендації щодо особливостей подальшої роботи з учнем та перспектив його розвитку:

- увага до яких саме проблем або особливостей учня;

- схвалення/несхвалення (яких вчинків, прагнень і з боку кого - дорослих чи однолітків);

- заохочення (яких виявів поведінки, ставлення до ото­чуючих, до яких видів діяльності);

- позитивний приклад (з боку значущих дорослих чи ровесників; стосовно характеру поведінки у соціумі, напо­легливості у навчанні чи цілеспрямованості у досягненні власної мети);

- тренування (яких саме пізнавальних психічних проце­сів);

- організація успіху (у досягненні учнем мети з боку дорослих або допомога учневі самостійно організувати си­туацію успіху);

- співчуття та співпереживання (учневі та в яких саме ситуаціях, навчання учня цим виявам);

- співпраця (з дорослими чи ровесниками, якої статі; у якому виді діяльності); іронія (з приводу яких особливостей міжособистісних стосунків, негативних рис характеру);

- зауваження (за яких обставин, у якій формі);

- погроза (позбавлення яких саме прав або привілеїв; вияв тиску на учня з боку якої саме значущої особи);

- покарання (за яких обставин, у якій формі, з боку кого);

- критика (яких саме форм поведінки учня, його ставлення до оточуючих або навчання; чи мас бути здійснена віч-на-віч)[12].

Додаток

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману