Методика шкалованої самооцінки психофізіологічного стану О.М. Кокуна

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 18Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Методика шкалованої самооцінки на зорово-аналогових шкалах дає можливість швидко і досить точно отримувати оцінку респондентами різних складових їх ПФС. Найважливішими перевагами даної методики є її зручність, універсальність, інформативність, надійність, експрес-характер, можливість класифікації та зіставлення отриманих показників, що робить її однією з найбільш придатних методик для вирішення завдань моніторингу ПФС. Методика дає можливість достатньо легко діагностувати параметри не тільки “традиційних” станів самопочуття, активності й настрою, але й інших показників, які характеризують специфічний ПФС людини за певної діяльності, в тому числі емоційний, мотиваційний та інші компоненти.

Реєстраційний бланк

П.І.Б. (повністю) ________________________________________

Дата обстеження ______________ Вік_______ Стать ______________

Посада (підрозділ) ________________________________________

Спеціальність _________________ Військове звання ______________

Інструкція: “За допомогою нижченаведених шкал, будь ласка, оцініть різні показники свого стану на даний момент, поставивши вертикальну риску у відповідному місці, враховуючи те, що ліва сторона шкали означає найгірший можливий для Вас показник стану, а права – найкращий”.

найгірше _______________________________________ найкраще САМОПОЧУТТЯ

найнижча _______________________________________ найвища АКТИВНІСТЬ

найгірший _____________________________________ найкращий

НАСТРІЙ

найнижча _______________________________________ найвища ПРАЦЕЗДАТНІСТЬ

найнижча _______________________________________ найвища ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ ДО УЧАСТІ В АТО

найнижче _______________________________________ найвище

БАЖАННЯ ВИКОНУВАТИ ЗАВДАННЯ В ЗОНІ АТО

найнижча _______________________________________________ найвища ВПЕВНЕНІСТЬ У СВОЇХ СИЛАХ

Діагностична процедура полягає в тому, що респонденту пропонується оцінити різні характеристики свого стану на даний момент, відмітивши відповідне місце на неградуйованій шкалі (яка являє собою пряму лінію довжиною 100 мм) вертикальною рискою, з урахуванням того, що лівий край шкали означає мінімальне, а правий – максимально можливе для респондента виявлення певної характеристики.

Обробка результатів

Кількісні показники (від 1 до 100) отримуються за допомогою прикладання на неградуйовану шкалу лінійки і визначення відстані (у міліметрах) від лівого краю шкали до позначеного респондентом місця.

Інтерпретація результатів:

Від 1 до 20 – низький показник;

від 21 до 40 – нижче середнього;

від 41 до 60 – середній;

від 61 до 80 – вище середнього;

від 81 до 100 – високий.

Слід зауважити, що методика, насамперед, призначена для багаторазової фіксації і порівняння індивідуальних для кожного респондента показників, а не для порівняння показників, отриманих різними особами.

Методика "Primary Care PTSD Screen" (PC-PTSD)

Експрес-методика первинного скринінгу ймовірних ознак пост-травматичного стресового розладу (ПТСР) з астосовується для попереднього опитування і виявлення військовослужбовців, які можуть потребувати подальшого поглибленого обстеження.

Методика розроблена фахівцями Національного центру ПТСР Міністерства у справах ветеранів США, де успішно застосовується з 2003 року. Адаптована та застосовувалась фахівцями Науково-дослідного центру гуманітарних проблем Збройних Сил України у ході досліджень впродовж лютого-червня 2015 р. у військових підрозділах і частинах сектору "М", що брали участь в Антитерористичній операції на Сході України.

Складається з чотирьох питань, на які опитувані можуть відповідати як усно, у вигляді формалізованого експрес-інтерв'ю, так і письмово на бланку:

Шкала депресії Бека

Шкала депресії Бека (BDI – Beck Depression Inventory) розроблена американським психіатром Аароном Т. Беком у 1961 р. на основі клінічних спостережень набір найбільш ревалентних і значних симптомів депресії та найбільш частих скарг пацієнтів. Опитувальник BDI включає 21 категорію симптомів та скарг. Кожна категорія складається з 45 тверджень, що відповідають найбільш специфічним проявам/симптомам депресії. Ці твердження побудовані у міру збільшення внеску симптомів у загальну важкість депресії. Відповідно до ступеня вираження симптому, кожному пункту присвоєні значення від 0 (симптом відсутній або виражений мінімально) до 3 (максимальний прояв симптому). Деякі категорії включають альтернативні твердження, що мають еквівалентну питому вагу.

Показник за кожною категорією розраховується таким чином: кожен із пунктів Шкали оцінюється від 0 до 3 відповідно до зростання важкості проявів/симптомів. Сумарний бал становить від 0 до 62 і знижується у міру покращення стану пацієнта.

Попри те, що твердження є дуже прямими і дозволяють досліджуваному приховувати свій справжній стан, використання BDI в клінічній практиці показало високу ефективність в скринінгу та попередньому обстеженні.

Тест можна проводити в груповому чи індивідуальному варіантах.

Всі твердження анкети Бека є прямими, тому для підрахунку загального результату необхідно просто підсумувати всі бали, що відповідають вибраним твердженням.

Інструкція. У цьому опитувальнику містяться групи тверджень. Уважно прочитайте кожну із цих груп тверджень. Потім визначте в кожній групі одне твердження, яке найповніше характеризує ваше самопочуття НА ЦЬОМУ ТИЖНІ І СЬОГОДНІ. Позначте номер вибраного вами твердження. Якщо декілька тверджень із однієї групи здаються вам слушними, позначте їх усі. Перш ніж зробити свій вибір, переконайтесь, що ви уважно прочитали всі твердження в кожній із груп.

Бланк анкети:

Дата обстеження: _____________ Досліджуваний _____________

Оцінка результатів. Градуально оцінюється виразність 21 симптому депресії:

– пункти 1–13 – когнітивно-афективна субшкала (С–А);

– пункти 14–21 – субшкала соматичних проявів депресії (S–Р).

При інтерпретації враховується сумарний бал за усіма категоріями:

0–9 – відсутність депресивних симптомів;

10–15 – легка депресія (субдепресія);

16–19 – помірна депресія;

20–29 – виражена депресія (середньої важкості);

30–63 – важка депресія.

Шкала оцінки впливу травматичної події (експрес-оцінка)

Шкала оцінки впливу травматичної події (англ. Impact of Event Scale – Revised, скор. IES-R) спрямована на виявлення симптомів посттравматичного стресового розладу та оцінку ступеня їх вираженості.

Реєстраційний бланк

П.І.Б. (повністю) ________________________________________ Дата обстеження ______________ Вік _______ Стать ___________

Посада (підрозділ) _____________________________________ Спеціальність _________________ Військове звання ______________

Інструкція: “Вам пропонується ряд тверджень. Уважно прочитайте кожне з них і вкажіть, в якій мірі ви згодні або не згодні з даним твердженням. Дайте тільки одну відповідь на кожне твердження, зробивши позначку у відповідній клітинці реєстраційного бланку. Зверніть увагу, що перераховані симптоми стосуються вашого самопочуття за останній тиждень ”.

Ключ:

Субшкала “вторгнення”: сума балів пунктів 1, 2, 3, 6, 9, 14, 16, 20.

Субшкала “уникнення”: сума балів пунктів 5, 7, 8, 11, 12, 13, 17, 22.

Субшкала “збудливість”: сума балів пунктів 4, 10, 15, 18, 19, 21.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте