Дослідницько-діагностична практика

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 5Следующая ⇒

Казакова Н.В., Кащук А.О.

Дослідницько-діагностична практика

Методичні рекомендації

(спеціальність “Початкове навчання”,

освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”)

Хмельницький – 2008

УДК 371

Рекомендовано до друку рішенням засідання Вченої ради (протокол №10 від 26 листопада 2008 р.) Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Рецензенти:

Галус О.М., кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з наукової роботи Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії;

Ящук І.П., кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету початкового навчання Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Дослідницько-діагностична практика. Методичні рекомендації / Укл. Казакова Н.В., Кащук А.О. – Хмельницький: Вид-во ХГПА, 2008. – 22 с.

У посібнику висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення дослідницько-діагностичної практики студентів на II освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” зі спеціальності “Початкове навчання”.

Визначено перелік практичних умінь і навичок студентів та висунуто основні вимоги до контролю і оцінювання видів діяльності на дослідницько-діагностичній практиці.

Подано зразки оформлення звітної документації студентів з дослідницько-діагностичної практики.

© Н.В. Казакова, 2008

© А.О. Кащук, 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

Основним напрямом реалізації державної освітньої політики України, визначеним у “Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті”, є єдність освіти і науки. Виходячи з цього, одним з головних завдань сучасної школи стає організація науково-дослідної діяльності педагогів, оскільки дослідницька педагогічна діяльність є важливим засобом професійного зростання і самореалізації вчителів, розвитку їх творчого потенціалу; найважливішим шляхом підвищення ефективності навчально-виховного процесу в освітньому закладі, однією з форм співробітництва педагогів і учнів. Впровадження нових технологій навчання та виховання сприяє виникненню авторських шкіл, шкіл-лабораторій, науково-дослідницьких майданчиків, робота в яких вимагає від учителів початкової школи готовності до здійснення науково-дослідницької діяльності (проводити педагогічні спостереження, вести протоколи досліджень, аналізувати одержані дані, готувати звіти про результати досліджень, користуватися науково-популярною літературою, складати реферати, робити узагальнення).

Науково-дослідна робота у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії передбачає формування у студентів умінь аналізувати науково-педагогічну літературу, готувати реферативні повідомлення; вивчати практичний стан реалізації тієї чи іншої проблеми в межах школи; збирати експериментальний матеріал для успішного розв’язання науково-теоретичного і дослідницького пошуків у курсовій та дипломній роботах з психолого-педагогічних дисциплін.

На II освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” перед вищим навчальним закладом ступеневої підготовки стоїть завдання реалізувати діагностичну функцію педагогічної практики. Сухомлинський В.О. говорив: «По самій своїй логіці, по філософській основі, по творчому характеру педагогічна праця неможлива без елементів дослідження... якщо ви хочете, щоб педагогічна праця приносила вчителю радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворювалось в нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя на щасливу тропу дослідження... стає майстром педагогічної праці швидше той, хто почуває в собі дослідника». Для того, щоб педагог став дослідником, щоб забезпечити діагностичну функцію педагогічної практики, варто організувати у вищому навчальному закладі ступеневої підготовки дослідницько-діагностичну практику для студентів 5 курсу.

Педагогічній практиці ми відводимо головну роль, оскільки студенти заглиблюються в природні умови роботи навчального закладу. Формування у студентів дослідницьких умінь і навичок передбачає творче застосування засвоєних ними знань на практиці, вирішення конкретних педагогічних завдань. Виконання завдань дослідницького характеру на практиці спрямоване на оволодіння студентами вміннями і навичками формувати науково-практичну проблему, обґрунтувати її актуальність, визначити мету, завдання й шляхи її вивчення; збирати необхідну інформацію, застосувати комплекс методів науково-педагогічного дослідження; аналізувати отримані дані, порівняти їх з теоретичними положеннями, зробити висновки; письмово викласти та оформити результати дослідження.

У процесі педагогічної практики активізується процес професійного становлення і самовизначення майбутніх вчителів, залучення їх до творчого досвіду колег і інноваційного пошуку, відчувається потреба в педагогічних знаннях і вміннях.

У ході дослідницько-діагностичної практики ми пропонуємо студентам відвідати уроки і заняття вчителів, виділити позитивне і недоліки, а також те, що характерне лише для того чи іншого вчителя. Це, в свою чергу, формує в них уміння самостійно аналізувати уроки, розуміти причини успіху і недоліків в роботі вчителя за обраною технологією, ставити себе на його місце. Отже, формується професійна рефлексія.

Процес формування діагностичних умінь в ході педагогічної практики є необхідною умовою для розвитку індивідуальних можливостей і здібностей студентів, вдосконалення їх мотиваційної, розумової, емоційної сфер, для становлення індивідуального стилю майбутньої професійної діяльності вчителя початкової школи. В процесі формування діагностичних умінь формуються гуманні професійні мотиви вчителя, його професійні здібності, розвиваються специфічні мотиви; систематизуються специфічні теоретичні знання з педагогіки, психології, фахових методик. Таким чином, чітко продумана і організована система науково-дослідної роботи студентів в ході педагогічної практики дає можливість готувати майбутніх учителів початкової школи, здатних розвивати творчі здібності дитини в процесі її навчання і виховання, в системі різних типів шкіл.

Зразок оформлення щоденника

Титульна сторінка

2 сторінка

Тема дипломної роботи_____________________________________________

Керівник роботи___________________________________________________

Загальноосвітня школа_________________________________________

Вчитель класу_____________________________________

Структура щоденника

1. Індивідуальний план роботи.

2. Облік роботи.

Зразок оформлення індивідуального плану роботи

на 9 семестр 200_ - 200_ н.р.

2. Облік роботи:_______________________

§ дата практики

§ короткий зміст роботи практиканта щодня.

Звіт студента з дослідницько-діагностичної практики

(орієнтовна схема)

1. Терміни проходження практики.

2. Короткі відомості про загальноосвітню школу, клас, де відбувалась дослідницько-діагностична практика.

3. Опис проходження практики. Інформація про виконану роботу (спостереження та аналіз уроків, позаурочної роботи вчителя; проведення уроків, позаурочних занять, виховних заходів, КТС; індивідуальна робота з учнями; виконання практичних завдань, науково-дослідна робота тощо).

4. Виконання індивідуального плану педагогічної практики. Які відхилення мали місце, чому, що зроблено понад план, особливості практики. Робота, проведена на допомогу вчителю, вихователю.

5. Основні навчально-виховні завдання, які вирішувались у період практики. Форми і методи, які були використані в системі навчально-виховної роботи з даним колективом класу для їх розв’язання.

6. Виявлення ефективності навчально-виховної роботи.

7. Уміння і навички навчально-виховної роботи, набуті у процесі практики.

8. Аналіз методичної роботи, проведеної студентом-практикантом у класі. Вивчення та використання передового досвіду вчителів та вихователів (наведення конкретних прикладів).

9. Науково-дослідна робота (результати діагностичних обстежень з теми дослідження).

10. Загальні висновки про практику, її значення у професійному становленні педагога. Пропозиції щодо вдосконалення змісту та організації практики

IV. Вплив учителя на учнів

Методи вивчення (прямі та непрямі): відгуки учнів, листи вчителям, біографічні матеріали, спостереження, анкетування серед учнів.

1. Ставлення учнів до вчителя:

а) відгуки учнів про вчителя, їх об’єктивність;

б) розуміння учнями ролі вчителя в їхньому житті.

2. Найбільш привабливі якості вчителя у свідомості школярів (з урахуванням віку):

а) інтелектуальні якості (оригінальність, захопленість, почуття гумору, допитливість, спостережливість, інтелігентність, вміння розповідати);

б) морально-вольові (організованість, працьовитість, відповідальність, рішучість, врівноваженість, вимогливість);

в) фізичні (працездатність, невтомність, заняття спортом);

г) естетична культура (вміння сприймати красу, переживати її та розуміти красиве в житті, у відносинах людей, у літературі та мистецтві, вміння відкривати її дітям-школярам, уміння проводити урок та діяти на уроці відповідно до естетичних норм).

Казакова Наталія Вікторівна

Кащук Анна Олександрівна

Казакова Н.В., Кащук А.О.

Дослідницько-діагностична практика

Методичні рекомендації

(спеціальність “Початкове навчання”,

освітньо-кваліфікаційний рівень “бакалавр”)

Хмельницький – 2008

УДК 371

Рекомендовано до друку рішенням засідання Вченої ради (протокол №10 від 26 листопада 2008 р.) Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Рецензенти:

Галус О.М., кандидат педагогічних наук, доцент, проректор з наукової роботи Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії;

Ящук І.П., кандидат педагогічних наук, доцент, декан факультету початкового навчання Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії.

Дослідницько-діагностична практика. Методичні рекомендації / Укл. Казакова Н.В., Кащук А.О. – Хмельницький: Вид-во ХГПА, 2008. – 22 с.

У посібнику висвітлено мету, завдання, зміст і особливості організації та проведення дослідницько-діагностичної практики студентів на II освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” зі спеціальності “Початкове навчання”.

Визначено перелік практичних умінь і навичок студентів та висунуто основні вимоги до контролю і оцінювання видів діяльності на дослідницько-діагностичній практиці.

Подано зразки оформлення звітної документації студентів з дослідницько-діагностичної практики.

© Н.В. Казакова, 2008

© А.О. Кащук, 2008

ЗМІСТ

ВСТУП

Основним напрямом реалізації державної освітньої політики України, визначеним у “Національній доктрині розвитку освіти України у ХХІ столітті”, є єдність освіти і науки. Виходячи з цього, одним з головних завдань сучасної школи стає організація науково-дослідної діяльності педагогів, оскільки дослідницька педагогічна діяльність є важливим засобом професійного зростання і самореалізації вчителів, розвитку їх творчого потенціалу; найважливішим шляхом підвищення ефективності навчально-виховного процесу в освітньому закладі, однією з форм співробітництва педагогів і учнів. Впровадження нових технологій навчання та виховання сприяє виникненню авторських шкіл, шкіл-лабораторій, науково-дослідницьких майданчиків, робота в яких вимагає від учителів початкової школи готовності до здійснення науково-дослідницької діяльності (проводити педагогічні спостереження, вести протоколи досліджень, аналізувати одержані дані, готувати звіти про результати досліджень, користуватися науково-популярною літературою, складати реферати, робити узагальнення).

Науково-дослідна робота у Хмельницькій гуманітарно-педагогічній академії передбачає формування у студентів умінь аналізувати науково-педагогічну літературу, готувати реферативні повідомлення; вивчати практичний стан реалізації тієї чи іншої проблеми в межах школи; збирати експериментальний матеріал для успішного розв’язання науково-теоретичного і дослідницького пошуків у курсовій та дипломній роботах з психолого-педагогічних дисциплін.

На II освітньо-кваліфікаційному рівні “бакалавр” перед вищим навчальним закладом ступеневої підготовки стоїть завдання реалізувати діагностичну функцію педагогічної практики. Сухомлинський В.О. говорив: «По самій своїй логіці, по філософській основі, по творчому характеру педагогічна праця неможлива без елементів дослідження... якщо ви хочете, щоб педагогічна праця приносила вчителю радість, щоб повсякденне проведення уроків не перетворювалось в нудну, одноманітну повинність, ведіть кожного вчителя на щасливу тропу дослідження... стає майстром педагогічної праці швидше той, хто почуває в собі дослідника». Для того, щоб педагог став дослідником, щоб забезпечити діагностичну функцію педагогічної практики, варто організувати у вищому навчальному закладі ступеневої підготовки дослідницько-діагностичну практику для студентів 5 курсу.

Педагогічній практиці ми відводимо головну роль, оскільки студенти заглиблюються в природні умови роботи навчального закладу. Формування у студентів дослідницьких умінь і навичок передбачає творче застосування засвоєних ними знань на практиці, вирішення конкретних педагогічних завдань. Виконання завдань дослідницького характеру на практиці спрямоване на оволодіння студентами вміннями і навичками формувати науково-практичну проблему, обґрунтувати її актуальність, визначити мету, завдання й шляхи її вивчення; збирати необхідну інформацію, застосувати комплекс методів науково-педагогічного дослідження; аналізувати отримані дані, порівняти їх з теоретичними положеннями, зробити висновки; письмово викласти та оформити результати дослідження.

У процесі педагогічної практики активізується процес професійного становлення і самовизначення майбутніх вчителів, залучення їх до творчого досвіду колег і інноваційного пошуку, відчувається потреба в педагогічних знаннях і вміннях.

У ході дослідницько-діагностичної практики ми пропонуємо студентам відвідати уроки і заняття вчителів, виділити позитивне і недоліки, а також те, що характерне лише для того чи іншого вчителя. Це, в свою чергу, формує в них уміння самостійно аналізувати уроки, розуміти причини успіху і недоліків в роботі вчителя за обраною технологією, ставити себе на його місце. Отже, формується професійна рефлексія.

Процес формування діагностичних умінь в ході педагогічної практики є необхідною умовою для розвитку індивідуальних можливостей і здібностей студентів, вдосконалення їх мотиваційної, розумової, емоційної сфер, для становлення індивідуального стилю майбутньої професійної діяльності вчителя початкової школи. В процесі формування діагностичних умінь формуються гуманні професійні мотиви вчителя, його професійні здібності, розвиваються специфічні мотиви; систематизуються специфічні теоретичні знання з педагогіки, психології, фахових методик. Таким чином, чітко продумана і організована система науково-дослідної роботи студентів в ході педагогічної практики дає можливість готувати майбутніх учителів початкової школи, здатних розвивати творчі здібності дитини в процесі її навчання і виховання, в системі різних типів шкіл.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов