Згортання інформації: основні поняття

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 7Следующая ⇒

Згортання (розгортання) інформації – це зміна фізичного обсягу повідомлення (документа) внаслідок аналітико-синтетичної переробки, що супроводжується зменшенням (або збільшенням) його інформативності.

Згортання й розгортання інформації є взаємозалежними, оскільки при згортанні інформації враховуються всі компоненти для подальшого її якісного розгортання.

Термін «згортання» має широке поширення в різних областях знання: філософії, інформатиці, лінгвістиці, бібліографознавстві, математичній теорії інформації тощо. Вживання даного терміна залежить від цих галузей, але в усіх випадках ним позначається обмеження, зменшення певних об’єктів, концентрація ознак, властивостей.

Слід розрізняти поняття «згортання інформації» й «згортання документа». Згортання інформації – це перетворення тексту або повідомлення, що не обмежується одним документом, з метою зменшення його фізичного обсягу із залишенням у ньому необхідного смислового навантаження. Результатом згортання документа є новий вторинний документ з окремими фрагментами його змісту, який функціонує у вигляді анотації, реферату, огляду, рецензії тощо.

Розрізняють макроаналітичне й мікроаналітичне згортання інформації в документі. При макроаналітичному згортанні наводять формальні відомості про документ і найзагальніші відомості про його зміст. При мікроаналітичному – детально розкривають зміст документа: основні та побічні теми, аспекти їх розгляду.

У сфері інформаційного обслуговування згортання (розгортання) інформації розглядається в трьох його основних видах – документальному, фактографічному й концептографічному обслуговуваннях.

У процесі документального обслуговування фахівці надають споживачам первинні документи, з яких вони самостійно отримують необхідні факти й концепції.

Результатом фактографічного обслуговування є надання фахівцями споживачам фактів і концепцій, які вилучені ними з первинних документів.

Концептографічне обслуговування передбачає надання споживачам розгорнутої або інтерпретованої інформації, яка є результатом інформаційно-логічного й концептографічного аналізу фахівця.

Види аналітико-синтетичної переробки

Документної інформації

Основними видами аналітико-синтетичної переробки документної інформації є складання бібліографічних описів документів, оглядів, анотування, індексування, реферування.

Бібліографічний опис – це сукупність бібліографічних відомостей про документ, його складову частину або групу документів, які наведені за певними правилами, необхідні та достатні для загальної характеристики й ідентифікації документа. Порядок складання бібліографічного опису й набір його елементів визначені спеціальними стандартами, зокрема ДСТУ ГОСТ 7.1: 2006. Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання.

Бібліографічний опис складається з обов’язкових (основний заголовок, відомості про повторність видання, місце видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок) та факультативних елементів (інші відомості про документ: серію, наклад тощо).

Індексування – опис змісту документів і запитів за допомогою тієї або іншої інформаційної мови. Результатом індексування документа є його пошуковий образ. Індексування є одночасно елементом аналітико-синтетичної переробки повідомлень та інформаційного пошуку.

Анотування — це процес складання анотації, тобто стислої характеристики документа, його частини або групи документів з погляду призначення, змісту, форми та інших особливостей.

Реферування – це процес складання реферату, тобто короткого викладу змісту первинного документа або його частини, що включає основні фактичні відомості й висновки, необхідні для початкового ознайомлення з документом і виявлення доцільності звертання до нього.

Огляд – це результат аналітико-синтетичної переробки сукупності документів з певного питання (проблеми, напрямку), що містить систематизовані, узагальнені й критично оцінені відомості. Огляд може являти собою окремий документ, але може бути й частиною іншого документа: дисертації, монографії, статті, курсової або дипломної роботи, звіту про науково-дослідну роботу та ін.

Розрізняють бібліографічні, аналітичні й реферативні огляди. Цільове призначення бібліографічного огляду – орієнтація користувачів інформації в документних потоках. Такі огляди вміщують сукупність бібліографічних відомостей з певної теми або проблеми, об’єднаних у логічний текст і виконаних на основі документографічного аналізу первинних документів.

Реферативний огляд – інформаційний документ, виконаний на основі фактографічного аналізу первинних документів, що вміщує зведену характеристику фактів і концепцій з певного питання, вилучених з первинних документів для орієнтації користувачів інформації не в документальних, а інформаційних потоках, незалежно від того, з яких документів вони відібрані.

Аналітичний огляд призначений зорієнтувати фахівців у певному інформаційному потоці (проблемі) та дати оцінку його стану, виявити тенденції розвитку. Ці огляди виконуються на основі фактографічного й концептографічного аналізу первинних документів.

Деякі вчені відносять до видів аналітико-синтетичної переробки документної інформації науковий перегляд, конспектування, рецензування, що свідчить про остаточну невирішеність цього питання.

Г л а в а 6

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности