Основні професійні терміни та поняття

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 13 из 13

З Закону України “Про інформацію”:

Під інформацією цей Закон розуміє документовані або публічно оголошені

відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та

навколишньому природному середовищі.

Державна інформаційна політика - це сукупність основних напрямів і

способів діяльності держави по одержанню, використанню, поширенню та

зберіганню інформації.

Головними напрямами і способами державної інформаційної політики є:

забезпечення доступу громадян до інформації;

створення національних систем і мереж інформації;

зміцнення матеріально-технічних, фінансових, організаційних, правових і

наукових основ інформаційної діяльності;

забезпечення ефективного використання інформації;

сприяння постійному оновленню, збагаченню та зберіганню

національних інформаційних ресурсів;створення загальної системи

охорони інформації;

сприяння міжнародному співробітництву в галузі інформації і

гарантування інформаційного суверенітету України.

Галузі іформації - це сукупність документованих або публічно оголошених

відомостей про відносно самостійні сфери життя і діяльності суспільства

та держави.

Основними галузями інформації є: політична, економічна, духовна,

науково-технічна, соціальна, екологічна, міжнародна.

Основними видами інформації є: статистична інформація; адміністративна

інформація (дані); масова інформація; інформація про діяльність державних

органів влади та органів місцевого і регіонального самоврядування; правова

інформація; інформація про особу; інформація довідково-енциклопедичного

характеру; соціологічна інформація.

інформаційна діяльність - це сукупність дій, спрямованих на задоволення

інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави; основні види

інформаційної діяльності:

одержання інформації - це набуття, придбання, накопичення відповідно до

чинного законодавства України документованої або публічно

оголошуваної інформації громадянами, юридичними особами або

державою;

використання інформації - це задоволення інформаційних потреб громадян,

юридичних осіб і держави;

поширення інформації - це розповсюдження, обнародування, реалізація у

встановленому законом порядку документованої або публічно

оголошуваної інформації;

зберігання інформації - це забезпечення належного стану інформації та її

матеріальних носіїв;

документ - це передбачена законом матеріальна форма одержання,

зберігання, використання і поширення інформації шляхом фіксації її на

папері, магнітній, кіно-, відео-, фотоплівці або на іншому носієві;

первинний документ - це документ, що містить в собі вихідну інформацію;

вторинний документ - це документ, що являє собою результат аналітико-

синтетичної та іншої переробки одного або кількох документів.

З Закону України “Про Національну програму інформатизації”:

засоби інформатизації - електронні обчислювальні машини, програмне,

математичне, лінгвістичне та інше забезпечення, інформаційні системи

або їх окремі елементи, інформаційні мережі і мережі зв'язку, що

використовуються для реалізації інформаційних технологій;

інформатизація - сукупність взаємопов'язаних організаційних, правових,

політичних, соціально-економічних, науково-технічних, виробничих

процесів, що спрямовані на створення умов для задоволення

інформаційних потреб громадян та суспільства на основі створення,

розвитку і використання інформаційних систем, мереж, ресурсів та

інформаційних технологій, які побудовані на основі застосування сучасної

обчислювальної та комунікаційної техніки;

інформаційна послуга - дії суб'єктів щодо забезпечення споживачів

інформаційними продуктами;

інформаційна технологія - цілеспрямована організована сукупність

інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної

техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий

пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації

незалежно від місця їх розташування;

інформаційний продукт (продукція) - документована інформація, яка

підготовлена і призначена для задоволення потреб користувачів;

інформаційний ресурс - сукупність документів у інформаційних системах

(бібліотеках, архівах, банках даних тощо);

інформаційний суверенітет держави - здатність держави контролювати

і регулювати потоки інформації з-поза меж держави з метою додержання

законів України, прав і свобод громадян, гарантування національної

безпеки держави.

З Проекту Закону України “Про діловодство”:

діловодство - сукупність процесів створення службових документів та

організації роботи з ними;

службовий документ - документ, який орган державної влади, орган

місцевого самоврядування, підприємство, установа, організація незалежно

від форми власності, об‘єднання громадян, підприємець – фізична особа, яка

не має статусу юридичної особи (далі – суб‘єкт діловодства) створив або

одержав в процесі діяльності;

організаційно-розпорядчий документ – службовий документ, що забезпечує

виконання організаційної та розпорядчої функцій управління;

електронний документ - документ, інформація в якому представлена у формі

електронних даних, включаючи обов‘язкові реквізити документа, у т.ч.

електронний підпис;

носій документної інформації – матеріальний об‘єкт, основною функцією

якого є збереження та передавання документної інформації;

реквізит документа - інформація, зафіксована в службовому документі для

ідентифікації документа, організації його обігу та/чи надання йому

юридичної сили;

уніфікована форма службового документа – склад та послідовність

розміщення реквізитів службового документа, відповідно до

функціонального призначення службового документа в певній сфері

діяльності чи галузі;

документообіг – рух службових документів з часу їх створення або

одержання суб‘єктом діловодства до часу завершення виконання або

надсилання;

документаційний фонд суб‘єкта діловодства - сукупність службових

документів, яку суб‘єкт діловодства нагромаджує внаслідок діяльності;

строк зберігання документів - період обов’язкового зберігання документів,

визначений унаслідок виконання експертизи їхньої цінності;

інструкція з діловодства – нормативно-правовий акт, що регламентує

організацію та зміст діловодних процесів суб‘єкта діловодства;

юридична сила документа - надана законодавством властивість службового

документа бути підставою для вирішення правових питань, здійснювати

правове регулювання та/чи управлінські функції;

номенклатура справ - обов’язковий для кожної установи систематизований і

проіндексований список назв справ із зазначенням строків їх зберігання, який

складає суб‘єкт діловодства;

служба діловодства – структурний підрозділ або працівник суб‘єкта

діловодства, який забезпечує документообіг службових документів,

тимчасове, до передання архівному підрозділу, зберігання документаційного

фонду або його частини та організує роботу з документами в інших

стурктурних підрозлділах;

виконання документа - вид службової діяльності, зміст, характер, строки

виконання та виконавці якої обумовлені інформацією документа;

архівний підрозділ - структурний підрозділ або працівник суб‘єкта

діловодства, що організує і забезпечує відбір, приймання архівних

документів, їх облік, зберігання, користування ними;

архівний документ – документ, що припинив виконувати функцію, задля якої

був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на його

цінність для особи, суспільства чи держави.

З Закону України “Про обов‘язковий примірник документів”:

національний інформаційний фонд України – сукупність інформаційних

фондів (інформаційних ресурсів) держави: архівного, бібліотечного,

стандартів, архіву друку, фонду фільмів, патентного та інших фондів.

З Закону України “Про електронні документи та електронний

документообіг ”:

електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді

електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа;

дані - інформація, яка подана у формі, придатній для її оброблення

електронними засобами;

обов'язковий реквізит електронного документа - обов'язкові дані в

електронному документі, без яких він не може бути підставою для його

обліку і не матиме юридичної сили;

автор електронного документа - фізична або юридична особа, яка створила

електронний документ;

електронний документообіг (обіг електронних документів) - сукупність

процесів створення, оброблення, відправлення, передавання, одержання,

зберігання, використання та знищення електронних документів, які

виконуються із застосуванням перевірки цілісності та у разі необхідності з

підтвердженням факту одержання таких документів;

суб'єкти електронного документообігу - автор, підписувач, адресат та

посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і

обов'язків у процесі електронного документообігу.

З ДСТУ 2732:2004. Дiловодство й архiвна справа. Термiни та визначення

понять:

документ – інформація, зафіксована на матеріальному носії, основною

функцією якого є зберігати та передавати її у часі та просторі;

діловодство; справочинство – сукупність професів, що забезпечують

документування управлінської інформації та організування роботи зі

службовими документами;

службовий документ – документ, який створила або отримала установа (чи

інший суб’єкт господарювання) в процесі діяльності

документування управлінської інформації – створювання службових

документів, змістом яких є управлінська інформація;

створювання службового документа – складання тексту та оформлювання

службового документа;

текст (службового) документа – зміст письмового службового документа,

що є його головним реквізитом;

зміст документа – інформація в документі, потреба зафіксувати яку –

основна мета його створення;

оформлювання службового документа – фіксування реквізитів службового

документа;

реквізит (службового документа) – інформація, зафіксована в службовому

документі для його ідентифікування, організування обігу і (або) надання

йому юридичної сили;

юридична сила (службового документа) – властивість службового

документа, надана чинним законодавством, яка є підставою для вирішення

правових питань, здійснювати правове регулювання і (або) управлінські

функції;

організування роботи зі службовими документами – організування

документообігу, формування справ, зберігання службових документів та

користування ними у поточній діяльності установи;

документна інформація – уся інформація документа (зміст, відбитки

печаток, штампів, реєстраційні номери, резолюції, підписи, інші реквізити та

службові познаки, а також маргіналії, філіграні, елементи бланка та захисту)

документація – сукупність службових документів, об’єднаних за ознакою

належності до певної галузі, сфери, напряму діяльності, установи чи її

підрозділу;

документообіг – рух службових документів в установі від дати їхнього

створення чи одержання до дати завершення виконання або надсилання;

архівний документ – документ, що припинив виконувати функцію, задля

якої був створений, але зберігається або підлягає зберіганню з огляду на його

цінність для особи, суспільства чи держави, а також для власника, зокрема і

як рухоме майно;

документаційни фонд установи; документальний фонд установи – фонд

службових документів, який установа накопичила внаслідок діяльності,

склад і процес формування якого визначають нормативні документи;

текстовий документ – документ, зміст якого – мовна інформація,

зафіксована будь-яким типом письма або певною системою

звукозаписування;

письмовий документ – текстовий документ, зміст якого зафіксовано за

допомогою письмових знаків.

⇐ Предыдущая 4 5 6 7 8 9 10 11 1213

Познавательные статьи:

Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры

Последнее изменение этой страницы: 2017-02-17; просмотров: 199; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.156 (0.011 с.)