Розрахунок часу евакуації з приміщення

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 6Следующая ⇒

Приклад 1

Розрахувати час евакуації людей з приміщення глядацького залу (рис.1.1).

Площа приміщення – 425 м2, висота – 6 м, кількість людей в глядацькій залі – 300 чол. Так як периметр пожежі встановити неможливо, приймаємо найбільш довгий шлях евакуації людей.

Евакуація відбувається крізь двоє дверей. Шлях евакуації складається з таких ділянок:

Рис. 1.1. Фрагмент будівлі з нанесеним планом евакуації

Ділянка 1 – знаходиться в приміщенні (від найвіддаленішої точки приміщення до дверей з приміщення) , , (ширина ділянки прийнята умовно).

Ділянка 2 – тамбур 1, , ;

Ділянка 3 – двері з тамбура 1 в тамбур 2, , ;

Ділянка 4 – тамбур 2, , ;

Ділянка 5 – двері з тамбура 2 назовні, ,

Щільність людського потоку на першій ділянці шляху:

Інтенсивність руху визначається за формулою:

З табл. 1.1 за знайденим значенням інтенсивності руху знаходиться швидкість руху людей на даній ділянці евакуації .

Час евакуації людей на ділянці 1:

Для решти ділянок виконується аналогічний розрахунок.

Ділянка 2.

Інтенсивність руху визначається за формулою:

За табл. 1.1 швидкість руху людей .

Час евакуації людей на даній ділянці:

Ділянка 3.

Інтенсивність руху визначається за формулою:

За табл. 1.1 швидкість руху людей .

Час евакуації людей на даній ділянці:

Ділянка 4.

Інтенсивність руху визначається за формулою:

За табл. 11. швидкість руху людей .

Час евакуації людей на даній ділянці:

Ділянка 5.

Інтенсивність руху визначається за формулою:

За табл. 1.1 швидкість руху людей .

Час евакуації людей на даній ділянці:

Таким чином, розрахунковий час евакуації людей з приміщення визначається як сума часу руху людського потоку на окремих ділянках і дорівнює:

Розрахунок систем димовидалення

Приклад 2

Розглянемо розрахунок системи димовидалення 16-поверхового житлового будинку з одними евакуаційними дверима розміром 0,85х2,0 м з коридору на сходову клітину. Висота шахти димовидалення - 45м, матеріал стін шахти – бетон.

Принципові схеми димовидалення з житлових будівель показані на рис. 2.1. (а, б).

1. Кількість диму, що необхідно видалити з приміщення визначається за формулою:

(2.1)

де - емпіричний коефіцієнт: А=0,95 для житлових будинків, А=1,2 – для громадських будинків;

- сумарна ширина дверей, що відкриваються при виході з коридору або холлу до сходових клітин чи назовні, м;

- коефіцієнт, що залежить від загальної ширини більшої створки дверей, м, що відкриваються при пожежі з коридору на сходові клітини чи назовні, рівний:

Таблиця 2.1

Залежність коефіцієнта від

загальної ширини більшої створки дверей

- висота евакуаційних дверей;

- коефіцієнт відносної повноти і продовження відкриття евакуаційних дверей (1 - для житлових будинків з евакуацією 25 і більше людей через кожні двері; 0,8 – для громадських будинків при необхідності евакуації під час пожежі менше 25 чоловік).

а б

Рис. 2.1: а – принципова схема димовидалення з відцентровим вентилятором і влаштуванням венткамери; б – принципова схема димовидалення з даховим вентилятором, влаштованим на покрівлі будівлі.

2. Густина димових газів в усті (верхньому кінці) шахти димовидалення знаходиться за формулою:

(2.2)

де - густина диму в коридорі, приймаємо 0,61 ();

0,01 – збільшення густини суміші диму і повітря в димовій шахті на один поверх за рахунок підсмоктування через закритий димовий клапан, .

- кількість поверхів будівлі, в якій встановлено димові клапани.

3. Кількість димових газів в усті шахти () знаходиться за формулою:

(2.3)

4. Переріз димової шахти слід приймати з умови:

(2.4)

Приймаємо шахту з площею поперечного перерізу, висотою, периметром перерізу, з вказівками щодо матеріалу стін і типу обробки їх внутрішньої поверхні.

Приймаємо шахту димовидалення розміром 500х800 з площею 0,4 м² і периметром 2,6 м.

5. Додаткове підсмоктування повітря в шахту через нещільності конструкції і димові клапани () знаходиться за формулою:

(2.5)

6. Загальна витрата газів перед вентилятором () знаходиться за формулою:

(2.6)

7. Густина димових газів перед вентилятором () дорівнює:

(2.7)

де - густина внутрішнього повітря, приймається 1,2 .

8. Температура димових газів перед вентилятором () знаходиться за формулою:

(2.8)

Приймаємо клапан димовидалення з площею живого перерізу 0,25 м².

9. Втрати тиску в димовому клапані () визначається за залежністю:

(2.9)

де - коефіцієнт місцевого опору клапана ( =2,5 при проході через нього повітря при налагоджувані системи, або =1,65 – при проходженні диму);

- площа живого перерізу прийнятого димового клапана, м²

10. Втрати тиску в підведенні (якщо воно є) від клапана до шахти димовидалення () знаходяться за формулою:

(2.10)

де - питомі втрати тиску на тертя в підводці зі сталевих газопроводів, Па/м (вибираються з таблиць для розрахунку повітропроводів по величині об’ємної витрати диму і швидкості 10 м/с);

(клапан влаштовано в шахті);

(2.11)

де - довжина підводки, м;

– сума коефіцієнтів місцевих опорів на підводці при проходженні через неї повітря;

0,8 – понижуючий коефіцієнт до значення , що враховує його зниження при проходженні через неї димових газів;

- площа поперечного перерізу підводки, м².

0.

11. Втрати тиску в шахті димовидалення () визначаються за залежністю:

(2.12)

де - коефіцієнт залежності від матеріалу стін шахти. Приймаємо 0,1 – для сталевих повітропроводів; 1,7 – для бетону і шлакобетону; 2,1 – для оштукатурених поверхонь; 2,7 – для неоштукатуреної цегли.

Попередньо приймаємо вентилятор В-Ц4-75-8, повітропровід 500х800 з 4 відводами під кутом 90°.

12. Втрати тиску в повітропроводах від шахти димовидалення до витяжної решітки з приміщення знаходиться за формулою:

(2.13)

де - питомі втрати тису на тертя в повітропроводі, Па/м (вибирається з таблиць для розрахунку повітропроводів по величині об’ємної витрати диму і швидкості 10 м/с);

- довжина повітропровода, м;

- сума коефіцієнтів місцевих опорів на повітропроводі при проходженні через нього повітря;

- площа поперечного перерізу повітропроводу, м².

13. У зв’язку з нормованою необхідністю влаштування вентиляції приміщення для встановлення вентилятора димовидалення, що забезпечує при пожежі температуру повітря в цьому приміщенні в літній період не більше 60 °С, розраховується необхідний повітрообмін:

(2.14)

де - сумарна поверхня металевих повітропроводів в межах венткамери і корпуса вентилятора, по яким переміщуються димові гази, м².

Поверхня корпуса відцентрового вентилятора приймається згідно каталогу. (Тип вентилятора попередньо знаходиться по значенню витрати суміші диму і повітря).

8,7 – коефіцієнт тепловіддачі від поверхні до повітря в приміщенні венткамери, Вт/м²°С.

Цей повітрообмін може забезпечуватися: по видаленню – за рахунок приєднання витяжної регулювальної решітки з приміщення до системи димовидалення; по притоку - за рахунок влаштування отвору із жалюзійною решіткою в зовнішній стіні приміщення. Площа такого отвору розраховується за формулою:

14. Розрахункова продуктивність вентилятора димовидалення () дорівнює:

(2.15)

15. Втрати тиску в мережі повітропроводів від витяжного вентилятора до місця викиду димових газів в атмосферу знаходяться за формулою:

(2.16)

де - питомі втрати тиску на тертя в підводці зі сталевих газопроводів, Па/м (вибирається з таблиць для розрахунку повітропроводів по величині об’ємної витрати диму і швидкості 10 м/с);

- довжина повітропроводу, м;

і - відповідно сума коефіцієнтів місцевих опорів та площа повітропроводу, м.

(Довжина повітропроводів після вентилятора - 3 м і 2 відводи по 90 ).

16. Втрати тиску на факельному викиді димових газів () розраховуються за залежністю:

(2.17)

де - прийнятий діаметр факельного викиду, м.

Зазвичай швидкість газів в усті факела приймається не менше 20 м/с. Тоді значення дорівнює:

Приймаємо (з округленням до найближчого значення діаметра круглого металевого повітропроводу).

17. Загальні втрати тиску с системі димовидалення знаходяться за формулою:

(2.18)

18. Природній тиск за рахунок різниці питомої ваги зовнішнього повітря в теплий період і димових газів () визначається:

(2.19)

19. Розрахунковий напір вентилятора димовидалення () знаходиться з врахуванням приведення до густини стандартного повітря за формулою:

(2.20)

20. Потужність електродвигуна вентилятора розраховується за залежністю:

(2.21)

21. За визначеними даними , , підбираємо вентилятор і електродвигун до нього.

До встановлення приймаємо вентилятор ВРДВ 80-75 №8,3 з електродвигуном 5,5 кВт, виробник ЗАО «Інтеркондиціонер».

Наладка системи димовидалення на розрахункові витрати виконується при відсутності пожежі, тобто при умовах, коли при роботі вентилятора замість димових газів з густиною 0,6-0,8 кг/м³ в мережі переміщується повітря з густиною 1,2 кг/м³.

Вказане вище призводить до значного зниження продуктивності вибраного і встановленого вентилятора. Ця продуктивність знаходиться за формулою:

(2.22)

Розрахункова витрата повітря, яке видаляється через відкритий на першому поверсі клапан димовидалення при роботі вентилятора дорівнює:

(2.23)

В проектній документації слід вказувати разом з відповідним значенням також значення при переміщенні димових газів.

Таким чином, при роботі мережі на стандартному повітрі () продуктивність вентилятора повинна бути не менше 8900 м³/год, а клапана димовидалення відкритого на першому поверсі не менше 4800 м³/год (режим налагодження).

Вогнезатримуючі клапани

Вогнезатримуючі клапани призначені для ручного і автоматичного блокування розповсюдження пожежі по повітропроводах, шахтах і каналах систем вентиляції та кондиціонування, а також для захисту отворів в огороджувальних будівельних конструкціях будівель і споруд різного призначення.

Вогнезатримуючі протипожежні клапани встановлюються в повітроводах загальнообмінної вентиляції, кондиціонування і повітряного опалення з метою запобігання проникнення в приміщення продуктів горіння (диму) під час пожежі, а також в припливних і витяжних системах приміщень, що захищаються установками газового або порошкового пожежогасіння.

Клапани протипожежні нормально закриті встановлюються в системах припливної протидимної вентиляції і в системах для видалення диму і газу після пожежі з приміщень, що захищаються установками газового або порошкового пожежогасіння.

Вогнезатримуючі клапани протипожежні подвійної дії встановлюються в системах основний вентиляції, використовуються для видалення газів та диму після пожежі з приміщень, що захищаються установками газового або порошкового пожежогасіння.

Вогнезатримуючі клапани нормально відкриті в нормальних умовах відкриті, а при пожежі закриваються, виконуючи роль заповнення прорізів у протипожежних перешкодах (протипожежних стінах, перегородках та перекриттях з нормованою межею вогнестійкості) відповідно до ДБН В.1.1.7–2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва».

Протипожежні клапани подвійної дії в нормальних умовах відкриті, при пожежі закриваються, виконуючи роль вогнезатримуючих клапанів, а після пожежі відкриваються для видалення диму і газу з приміщень з газовим або порошковим пожежогасінням.

Вогнезатримуючі клапани протипожежні характеризуються межею вогнестійкості, що визначається відповідно чинних норм та стандартів. Позначення межі вогнестійкості клапана включає в себе букви, відповідні нормованим граничним станам, і числа, що являють собою час (хвилини) досягнення одного з нормованих граничних станів. Протипожежні клапани мають два види граничних станів:

Е - втрата щільності;

I - втрата теплоізолюючої здатності.

Додаток 1

Вихідні дані до виконання розрахункової роботи «Димовидалення».

Додаток 2

Вихідні дані до виконання розрахункової роботи «Підпір повітря».

Перша цифра залікової книжки
Кількість поверхів в будівлі
Тип ліфтової шахти	На 2 ліфти	На 3 ліфти	На 2 ліфти	На 3 ліфти	На 2 ліфти	На 3 ліфти	На 2 ліфти	На 3 ліфти	На 2 ліфти	На 3 ліфти
Ширина створки вхідних дверей, м	0,8	0,9	1,0	1,1	0,8	0,85	0,9	1,0	0,8	0,75
Друга цифра залікової книжки
Тамбур на вході в будівлю	Z–подібний	прямий	Z –подібний	прямий	прямий	Z –подібний	прямий	Z –подібний	Z –подібний	Z –подібний
Висота поверху, м	3,0	3,5	3,3	3,2	3,6	3,4	3,2	3,4	3,0	3,1
Площа сходової клітини,м

Список літератури

Розрахунок часу евакуації з приміщення

Розрахунок необхідного часу евакуації проводиться на підставі показників, що відображають час, який витрачається однією людиною на подолання відстані від самої віддаленої точки даного приміщення до евакуаційного виходу. Згідно з діючими правилами пожежної безпеки, якщо в приміщенні одночасно присутні більше десяти осіб, необхідно завчасно зробити розрахунок необхідного часу для евакуації. Швидкість процесу евакуації і благополучний його результат знаходиться в прямій залежності від довжини евакуаційного шляху, свободи евакуаційних виходів і ширини наявних проходів. Значний вплив на розрахунок часу евакуації при виникненні пожежі мають такі параметри, як кількість людей, що знаходяться в даному приміщенні, їх вікові, фізичні особливості (інваліди, діти, хворі).

Небезпечними факторами пожежі, що представляють для людей найбільшу небезпеку в приміщенні, є: висока температура середовища; токсичні продукти горіння; знижена концентрація кисню; дим, який призводить до втрати видимості.

Мета розрахунку часу при евакуації під час пожежі:

- облік розміру та конструктивних особливостей шляхів евакуації (при будівництві будівлі);

- розрахунок рівня безпеки людей в конкретному будинку при пожежах;

- складання правильного і точного плану евакуації;

- вдосконалення наявних в будівлі засобів протипожежного захисту (димовидалення, спосіб тушіння) та засобів оповіщення.

Розрахунковий час евакуації людей (t_р) слід визначати як суму часу руху людського потоку по окремих ділянках шляху t_i за формулою:

(1.1)

де –час руху людського потоку на 1 ділянці, хв.;

,…. , - час руху людського потоку на кожному з наступних після першої ділянки шляху, хв.

Час руху людського потоку по першій ділянці шляху (t₁), хв, обчислюють за формулою:

(1.2)

де – довжина першої ділянки для евакуації людей;

- значення швидкості руху людського потоку по горизонтальному шляху на першій ділянці, визначається за табл. 1.1 залежно від щільності D, м/хв.

Щільність людського потоку на ділянках шляху визначається за формулою:

(1.3)

де - кількість людей на і-тій ділянці;

- середня площа горизонтальної проекції людини.

Приймається:

для дорослого в домашньому одязі – 0,1 м²;

для дорослого в зимовому одязі – 0,125 м²

підлітка – 0,07 м²

- ширина шляху евакуації.

Швидкість руху людей в залежності від інтенсивності руху людського потоку приймається за таблицею 1.1.

Інтенсивність руху на всіх ділянках шляху евакуації знаходиться за формулою:

(1.4)

де та - значення інтенсивності руху людського потоку на даній і-тій та попередній і-1 ділянках;

, - ширина даної та попередньої (і-1) ділянки, що знаходиться за табл. 1.1 та по щільності людського потоку.

Якщо значення q_i, що визначається за вищевказаною формулою, менше або дорівнює значенню q_max, то час руху по ділянці шляху (t_i) в хвилину знаходиться за формулою (1.2).

При цьому значення q слід приймати рівними, м/хв:

для горизонтальних шляхів - 16,5;

для дверних прорізів - 19,6;

для сходів вниз – 16;

для сходів вгору – 11.

Таблиця1.1

Визначення інтенсивності руху людей в дверному

отворі при щільності потоку

Приклад 1

Розрахувати час евакуації людей з приміщення глядацького залу (рис.1.1).

Площа приміщення – 425 м2, висота – 6 м, кількість людей в глядацькій залі – 300 чол. Так як периметр пожежі встановити неможливо, приймаємо найбільш довгий шлях евакуації людей.

Евакуація відбувається крізь двоє дверей. Шлях евакуації складається з таких ділянок:

Рис. 1.1. Фрагмент будівлі з нанесеним планом евакуації

Ділянка 1 – знаходиться в приміщенні (від найвіддаленішої точки приміщення до дверей з приміщення) , , (ширина ділянки прийнята умовно).

Ділянка 2 – тамбур 1, , ;

Ділянка 3 – двері з тамбура 1 в тамбур 2, , ;

Ділянка 4 – тамбур 2, , ;

Ділянка 5 – двері з тамбура 2 назовні, ,

Щільність людського потоку на першій ділянці шляху:

Інтенсивність руху визначається за формулою:

З табл. 1.1 за знайденим значенням інтенсивності руху знаходиться швидкість руху людей на даній ділянці евакуації .

Час евакуації людей на ділянці 1:

Для решти ділянок виконується аналогічний розрахунок.

Ділянка 2.

Інтенсивність руху визначається за формулою:

За табл. 1.1 швидкість руху людей .

Час евакуації людей на даній ділянці:

Ділянка 3.

Інтенсивність руху визначається за формулою:

За табл. 1.1 швидкість руху людей .

Час евакуації людей на даній ділянці:

Ділянка 4.

Інтенсивність руху визначається за формулою:

За табл. 11. швидкість руху людей .

Час евакуації людей на даній ділянці:

Ділянка 5.

Інтенсивність руху визначається за формулою:

За табл. 1.1 швидкість руху людей .

Час евакуації людей на даній ділянці:

Таким чином, розрахунковий час евакуації людей з приміщення визначається як сума часу руху людського потоку на окремих ділянках і дорівнює:

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология