Синоніми, синонімічний ря. Різновии синонімів.

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 4Следующая ⇒

Синоніми, синонімічний ря. Різновии синонімів.

Синоніми- слова, які мають значення, що повністю, або частково збігаються.

(врода, краса, красота, вродливість, ліпота)

За ступенем синонімічності синоніми поділяють на абсолютні і часткові.

Абсолютні повні синоніми- синоніми, які повністю збігаються за значенням, тобто не різняться ні відтінками значень, ні емоційним забарвленням, ні сполучуваністю. (століття і сторіччя).

Семантичні, або ідеографічні синоніми – синоніми, які різняться відтінками значень. (Шлях і дорога. Шлях- це велика проїзна дорога, а дорога- будь-яке місце для проїзду.)

Стилістичні синоніми- синоніми, які різняться емоційно-експресивним забарвленням. (їсти і жерти)

Семантико-стилістичні синоніми – синоніми, які одночасно різняться відтінками значень і стилістичним забарвленням, тобто поєднують ознаки першої і другої групи.

Сукупність усіх синонімів певного змісту називають синонімічним рядом.(говорити- казати, мовити, розмовляти, гомоніти, базікати, бубоніти, плескати)

Чим краще людина володіє синонімічними засобами мови, тим краще вона говорить і пише.

Антоніми, антонімічна пара. Групи антонімів.

Антоніми- різні за звучанням слова, які мають протилежні, але співвідносні значення. (день-ніч, жар-холод, радість-горе).ці пари мають протилежне значення, що об’єднуються спільним родовим значенням: для день і ніч – час, жар і холод- температура, радість і горе – почуття.

Розрізняють чотирі групи антонімів:

1. Контрарні антоніми – між ними є проміжний член.

Молодий(чоловік) – нестарий- середніх літ – старий.

2. Комплектарні антоніми – доповнюють один одного до родового і є граничним за своїм характером. У них нема проміжного члена. (живий- мертвий)

3. Контрадикторні антоніми – один із членів утворюється за допомогою префікса не і не має точної визначеності (молодий- немолодий)

4. Векторні антоніми- виражають протилежну спрямованість дій, ознак, властивостей (збирати- розбирати)

Багатозначне слово може належати до різних антонімічних пар і рядів:

Вільний (селянин) – безвільний

Вільний (черевик) – тісний

Вільна (держава) – залежна

Вільна (розмова) – вимушена.

Існує внутрішньослівна антонімія, за якої одне слово поєднує протилежні значення (слово безцінний має значення – дуже цінний, або нічого не вартий.

Явище паронімії

Терміном паронімія - зазвичай називають таке мовне явище, коли два слова, схожі за звучанням, але різні за значенням, помилково вживають одне замість іншого, наприклад: боцман замість лоцман, кремінь замість кремній. Слова, які утворюють такі пари, називаються паронімами.

У вужчому розумінні пароніми — це близькі за звучанням і написанням слова, що мають наголос на тому самому складі, належать до однієї частини мови і до однієї тематичної групи, але мають відмінності у значенні. До таких слів належать пароніми адресат — адресант, компанія — кампанія, афект — ефект.

У ширшому розумінні пароніми — це будь-які співзвучні слова, які не належать до омонімів, бо не цілком збігаються у звучанні.

Табу і евфемізми

Табу- полінезійське слово, яке стосується етнографії: означає заборону на вживання тих чи інших слів, виразів або власних імен через заборони, вірування, з цензурних і етичних міркувань. У сучасних мовах до табу можна віднести, що не можна прямо говорити про смерть, тяжку хворобу.

Евфемізми- слова або вислови, які вживають замість заборонених слів. Це переважно непристойні слова або вирази, що вживаються замість синонімічних слів які є напристойними, грубими. Так, замість умер в українській мові вживають упокоївся, відійшов у вічність.

З7. Історичний розвиток лексики

Неологізми

Неологізми- нові слова, що виникли за памяті людей, які їх використовують. (Посадовець – посадова особа).

Запозичення

В кожній мові крім своїх слів, є чужі – тобто запозичені.

Розрізняють матеріальні запозичення і калькування:

Матеріальне (лексичне) запозичення – запозичення, за якого з іноземної в рідну мову входить лексична одиниця повністю (значення й експонент).

(какаду- запозичене з малайської мови)

Калькування- калькування іншомовного слова за допомогою свого, незапозиченого матеріалу; по морфемний переклад іншомовного слова.

За калькування переймаються лише значення іншомовного слова та його структура, але не його матеріальний експонент. Так, наприклад укр.. недолік є калькою рос. Недочет.

Прямі запозичення - запозичення, які безпосередньо переходять із однієї мови до іншої. До української мови з польської увійшли слова місто, мешканець, кохання, підлога.

Опосередковані запозичення- запозичення, які проникли із однієї мови до іншої через посередництво третьої соми. Так наприклад слово петрушка запозичене російською мовою з польської через українську.

Інтернаціоналізми- слова, поширені у білшості мов світу. Наприклад: конституція, університет, політика, мораль.

Класифікація фразеологізмів

Фразеологічні зрощення- семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає зі значень їх компонентів. (собаку зїсти- бути майстром у якійсь справі.

Фразеологічні єдності- семантично неподільні фразеологічні одиниці, цільне значення яких умотивоване значенням їх компонентів. (Зробити з мухи слона – перебільшити)

Фразеологічні сполучення- звороти, в яких самостійне значення кожного слова є абсолютно чіткими, але один із компонентів має чітке значення.

Фразеологічні вирази -стійкі за складом і вживанням семантично подільні звороти, які складаються повністю зі слів із вільним значенням. Фразеологічні вирази-це прислів’я, приказки, афоризми відомих політиків, письменників. (І чужому научайтесь, й свого не цурайтесь).

Теоретична лексикологія

Опрацьовує загальну теорію словників: розробляє принципи відбору лексики, розташування слів і словникових статтей, структуру словникової статті.

Практична лексикологія забезпечує навчання мови- як рідної, так і іноземної, описує й нормалізує рідну мову, дає матеріал для наукового вивчення лексики.

Є словники академічні, в яких інформація про слово найповніша, і навчальна, які мають на меті навчити людину, що вивчає мову, правильно використовувати слово. Є також словники для широкого використання і словники- довідники, адресовані представникам певної професії.

Типи словників

Усі словники поділяють на енциклопедичні й лінгвістичні.

Енциклопедичні словники описують світ, пояснюють явища, поняття, дають бібліографічні довідки про знаменитих людей.

Лінгвістичні словники- це словники слів. Вони дають інформацію про слова. Лінгвістичні словники пояснюють всі типи слів, їхні стилістичні та граматичні ознаки.

Лінгвістичні словники поділяють на одномовні та двомовні.

Одномовні словники

Тлумачні словники. У цих словниках розкривається значення слів. У слові позначається наголос, вказується на його граматичні й стилістичні властивості.

Словникі неологізмів це словники тлумачного типу, в яких зібрані слова, що недавно зявилися в мові.

Словники іншомовних слів. Ці словники охоплюють запозичену лексику, вказують на джерело запозичення слова, і тлумачать слово рідною мовою.

Діалектні словники. У діалектних словниках зібрано й розтлумачено лексику одного діалекту або декількох діалектів однієї мови.

Словники мови письменників у цих словниках зареєстровано всі слова, які використав письменник у своїх творах.

Історичні словники. В історичних словниках подано лексику певного історичного періоду.

Етимологічні словники – розкривають походження слова.

Також існують: синонімічні, антонімічні, фразеологічні, орфографічні, орфоепічні.

Багатомовні словники

У багатомовних (перекладних) словниках дається не пояснення (тлумачення) значень слів, а переклад, тобто підбирається слово-відповідник іншої мови. Найчастіше це двомовні словники. Їх створюють для цілей перекладу й активно використовують при вивчені іноземної мови.

Синоніми, синонімічний ря. Різновии синонімів.

Синоніми- слова, які мають значення, що повністю, або частково збігаються.

(врода, краса, красота, вродливість, ліпота)

За ступенем синонімічності синоніми поділяють на абсолютні і часткові.

Абсолютні повні синоніми- синоніми, які повністю збігаються за значенням, тобто не різняться ні відтінками значень, ні емоційним забарвленням, ні сполучуваністю. (століття і сторіччя).

Семантичні, або ідеографічні синоніми – синоніми, які різняться відтінками значень. (Шлях і дорога. Шлях- це велика проїзна дорога, а дорога- будь-яке місце для проїзду.)

Стилістичні синоніми- синоніми, які різняться емоційно-експресивним забарвленням. (їсти і жерти)

Семантико-стилістичні синоніми – синоніми, які одночасно різняться відтінками значень і стилістичним забарвленням, тобто поєднують ознаки першої і другої групи.

Сукупність усіх синонімів певного змісту називають синонімічним рядом.(говорити- казати, мовити, розмовляти, гомоніти, базікати, бубоніти, плескати)

Чим краще людина володіє синонімічними засобами мови, тим краще вона говорить і пише.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности