Аналіз підручника Рівкінд 1 клас

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 9Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

У підручнику [2] матеріал кожного уроку вміщено на одній сторінці.
За допомогою спеціальних позначок подається апарат орієнтування: виконай за зразком, кругові приклади, практичні завдання, запам’ятай (правила), пригадай, банк математичних цікавинок ([2]). Наприкінці кожного розділу вміщено
рубрику «Перевір свої знання» ([2]).

Перша тема присвячена узагальненню й систематизації знань учнів, одержаних у дошкільний період. На її вивчення в підручниках
[1] і [2] відведено відповідно 8 і 6 уроків.

У підручнику [1] на першому уроці формується уявлення про множину предметів шляхом визначення її складових, а не на основі об’єднання
предметів у групу за спільною ознакою, як це регламентує програма. Уводиться спосіб утворення пар для порівняння предметних множин. Наступні два уроки присвячені кількісній лічбі, уводяться кількісні числівники, здійснюється порівняння за величиною. Порядкова лічба розглядається
на одному уроці з порядковими відношеннями. Спочатку учні навчаються узагальнювати групи предметів, а вже потім визначають спільну ознаку — форму (тут уперше зустрічається термін «ознака»).

У підручнику розглядається взаємне розміщення предметів у просторі й на площині; уводяться поняття цифри, учні вправляються в зіставленні цифри з числом предметів.

Між тим, у першій темі підручника узагальнення й систематизація уявлень першокласників про геометричні фігури не здійснюються,
ці питання розглядаються в наступній темі —«Числа першого десятка».

У підручнику [2] на перших уроках учням вже пропонується намалювати
квадрати й прямокутники (с. 6, № 2), трикутники (с. 11, № 4). На нашу думку, використання завдань на малювання прямокутника і квадрата є недоцільним, оскільки учні для цього мають знати їх істотні ознаки. А це — матеріал програми 2-го класу.

У 1-му класі формуються уявлення про геометричні фігури на рівні розпізнавання.

У підручнику [2] поряд з вимірюванням відрізки використовуються
для схематичної ілюстрації задач, числові промені — для виконання арифметичних дій додавання й віднімання, що є позитивним.

У підручнику [2] під час вивчення кожного числа ставиться запитання
«Скільки?» і подається відповідний порядковий числівник; пропонується означення кожної цифри і зразок її написання. Починаючи з числа 4, уводиться спосіб одержання числа додаванням одиниці до попереднього, а одержання числа відлічуванням одиниці з наступного не розглядається.
Зважаючи на те, що діти ще до школи знають числа від 1 до 10, лічать у прямому та зворотному порядку, та з огляду на необхідність розвитку
в учнів гнучкості мислення, програмою передбачено утворення чисел прилічуванням одиниці до по переднього числа та відлічуванням з наступного одиниці. Це загальний спосіб утворення чисел, який буде використовуватись у подальшому «Тисяча», і під час вивчення багатоцифрових чисел. Тому учні, починаючи з практичних вправ на прилічування й відлічування одного предмета, знайомляться із двома способами утворення чисел першого десятка, потім, користуючись числовим променем, «крокуючи» по ньому «вперед» або
«назад»,— ця дія переноситься в матеріалізовану форму. І нарешті учні утворюють числа прилічуванням або відлічуванням одиниці за уявою.

Склад числа і порівняння чисел у підручнику уводиться після вивчення числа 3; застосовується спосіб порівняння шляхом утворення пар. Взагалі, порівняння чисел не входить до системи завдань із вивчення числа. Так, вправи на порівняння перериваються після вивчення числа 3 аж до числа 9. Склад числа в обох підручниках подається не тільки сумою двох чисел, а й сумою кількох одиниць.

У межах цієї теми, до вивчення числа 10, автори підручника [2] пропонують поняття одноцифрових чисел (с. 41). Традиційно це поняття вводиться, коли учні стикаються з числами, у записі яких більш ніж одна цифра, тобто під час вивчення нумерації двоцифрових чисел, на що й орієнтує навчальна програма. Тому вважаємо розгляд цього питання в межах цієї теми є передчасним.

Згідно зі змістом підручника [2] учні майже одночасно мають засвоїти назви компонентів додавання і віднімання (с. 47, 49), але на наступних двох уроках у підручнику подаються лише одне-два завдання на закріплення назв компонентів та результату дії додавання або віднімання, й відразу вводиться
правило знаходження невідомого доданка (с. 51).

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров