Тема 2.4 Фінансово-кредитна система в ринковій економіці

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 19Следующая ⇒

1. Фінанси, їх суть і функції. Державний бюджет. Структура доходів і витрат бюджету, проблеми їх збалансування
2. Кредит: суть, принципи організації та функції. Банківська система України.
3. Підприємницький прибуток і процент. Теорії процента (Бем-Баверк, Дж.Кейнс, К.Маркс, І.Фішер, Дж.Хінс)
4. Роль фінансово-кредитної системи у підвищенні ефективності суспільного виробництва

1. Фінанси - це сукупність економічних відносин, що пов'язані з утворенням, розподілом і використанням грошових коштів у господарстві країни.

Суб'єкти фінансових відносин - держава, підприємство, його структурні підрозділи, державні органи різних рівнів управління, громадські організації, члени суспільства.

Види фінансових відносин: платежі, відрахування до фондів, розподіл доходів, податки, пільги.

До фінансових належать грошові відносини:

· між державою і юридичними і фізичними особами;

· між фізичними і юридичними особами;

· між юридичними особами;

· між окремими державами.

Функції фінансів:

1. розподільча (характеризує розподіл фінансових ресурсів між регіонами, галузями, різними напрямами видатків підприємств і організацій)

2. регулююча(коригування розподілу доходів)

3. контролююча (за допомогою фінансів можна перевірити стан розвитку народного господарства, ефективність діяльності підприємств, використання грошових ресурсів)

4. стимулююча (забезпечується завдяки використанню податкових пільг)

Види фінансів:

1. фінанси держави - система грошових фондів, що знаходяться в руках
   держави і необхідні для фінансового забезпечення його функцій (центральна частина фінансової системи)
2. фінанси підприємств - фінансові відносини між юридичними особами,
   юридичними особами і державою, юридичними і фізичними особами, тобто система грошових фондів. які забезпечують процес виробництва і відтворення
3. фінанси населення – грошові фонди, що формуються у населення із різноманітних форм отримуваних ними доходів.

Державний бюджет - річний план державних видатків і джерел їх фінансового покриття. Проект держбюджету щорічно приймається вищим законотворчим органом(ВРУ).

Держбюджет – це система грошових відносин, які виникають, з одного боку, між державою, а з іншого - між підприємствами, організаціями і населенням по формуванню і використанню централізованого фонду державних грошових ресурсів для задоволення суспільних потреб.

Держбюджет – це основний фінансовий план держави на поточний рік, що має силу закону.

Бюджет складається з двох частин: доходи і видатки.

Структура доходної частини бюджету: сьогодні більшу частину доходів бюджету становлять податки з юридичні і фізичних суб'єктів.

Видатки державного бюджету спрямовуються на розвиток народного господарства, фінансування соціально-культурної сфери, забезпечення обороноздатності держави, утримання органів державного управління.

Виділяють центральний і місцеві бюджети.

Дефіцит бюджету – це та сума, на яку в поточному році видатки бюджету перевищують його доходи. Причини бюджетного дефіциту: падіння суспільного виробництва; роздуті соціальні програми, які не забезпечені фінансовими ресурсами; приписки, крадіжки тощо.

Бюджет сім'ї складається з доходів і видатків. Доходи: оплата праці,
надходження із суспільних фондів споживання, доходи від індивідуальної та
кооперативної діяльності, доходи від особистого підсобного господарства, доходи від власності. Видатки: продукти харчування, одяг, взуття, меблі, предмети культури і побуту, автомобілі, соціально-культурні та побутові послуги, заощадження.

2. Кредитні відносини виникають між кредитором та позичальником з приводу мобілізації тимчасово вільних коштів та використання їх на умовах повернення і платності.

Основні функції кредиту:

1. акумулювання тимчасово вільного грошового капіталу.
2. розподілення акумульованих коштів.
3. прискорення процесу концентрації та централізації виробництва і капіталу.
4. важливий засіб регулювання економіки, зокрема грошового кредитного регулювання.
5. сприяння економії витрат обміну (шляхом безготівкових розрахунків і кредитних грошей).

Принципи кредитування:

1. забезпеченість
2. повернення, строковість та платність
3. цільовий характер
4. поєднання інтересів кредитора та одержувача кредиту
5. самостійність комерційного банку в проведенні комерційних операцій.

Форми кредиту:

1. Комерційний кредит надається одним підприємством Іншому у вигляді продажу товарів або послуг з відстроченням платежу
2. Банківський кредит–кредит, що надається банками та спеціалізованими
   кредитно-фінансовими установами економічним суб'єктам підприємницької діяльності, населенню, державі у вигляді грошових позик. Надані позики поділяють на коротко-, середньо-, і довгострокові.
3. Споживчий кредит підприємства торгівлі та сервісних послуг надають у вигляді товарів і послуг, що продаються в розстрочку.

Різновиди:

1. Лізинговий пов'язаний з наданням в оренду рухомого і нерухомого майна(машини, обладнання);
2. Іпотечний - під заставу нерухомого майна;
3. ломбардний – кредит центрального банку, який надається комерційним банком під заставу державних цінних паперів.
4. Міжнародний кредит обслуговує міграцію позикового капіталу у сфері міжнародних економічних відносин.
5. Державний кредит – кредитором чи позичальником є держава реалізується через розміщення на відкритому ринку державних цінних паперів.

Банк – це економічна установа, що спеціалізується на кредитовані, посередництві в грошових розрахунках і операціях з цінними паперами.

Банківська система – сукупність різних видів банків та банківських об'єднань у їх взаємодії та взаємозв'язку. Її елементи:

1)центральний банк;

2)комерційні банки;

3)спеціалізовані фінансово-кредитні установи.

Банківська система України має дворівневу побудову:

1. Національний банк України
2. Комерційні банки

НБУ:

• провадить єдину політику у сфері грошового обігу, зміцнення національної грошової одиниці;
• емісія грошей (монопольне право);
• зберігання резервних фондів грошових знаків, дорогоцінних металів,
  золото, валютні запаси;
• обслуговує державний борг України;
• дає дозвіл на створення комерційних банків.

Комерційні банки виконують функції: кредитні посередницькі, фондові(випуск і розміщення цінних паперів компаній), розрахункові операції.

Кредитні заклади:

1. поштово – заощаджувальні заклади
2. ломбарди - видають позики під заставу рухомого майна
3. кредитні союзи - надання короткострокових споживчих кредитів
4. фінансові компанії - кредитування продажу товарів
5. страхові компанії - продаж страхових полісів
6. пенсійні фонди - формування пенсійного фонду і видача пенсій
7. інвестиційні компанії - привертання і використання інвестицій
   Кредитні гроші – вексель, чек, банкнота.

3. Підприємницький прибуток – це грошове вираження різниці між вартістю реалізованої продукції та витратами на її виробництво.

Банківський прибуток – це залишок між сумою одержаних відсотків і витратами банку.

Прибутковість банку оцінюють за нормою банківського відсотка.

• Бем-Баверк.

Капітал і процент – категорії поза історичні.

3 елементи концепції проценту:

1. блага мають більшу вартість у теперішній час у порівнянні з майбутнім.
2. Люди бажають платити більшу величину за блага теперішні у порівнянні з майбутніми
3. Процес виробництва стає більш довшим, коли капітал використовується для виробництва кінцевих благ.

Процент по Бем-Баверку - це ціна, яку сплачують за можливість мати гроші зараз, а не через деякий час.

К.Маркс

Процент – це та частина прибутку, яку функціонуючий капітал повинен

сплатити власнику капіталу.

Г - Т - Г', Г' = Г + dГ, де dГ - процент

Процент - це частина прибутку, а не увесь прибуток, тому що для позичальника споживча вартість позичкового капіталу у тому, що він приносить йому прибуток. Та частина, що видається кредитором, називається процентом.

Кейнс.

Основними факторами, що впливають на об'єм інвестицій, є норма процента і норма очікуваного прибутку. Інвестиції можуть здійснюватися лиш у тому випадку, якщо очікуваний прибуток перевищуватиме позичковий процент. Величину процента Кейнс ставив у залежність від пропозиції грошей та попиту на них. Попит на гроші зростає з падінням норми позичкового процента на ринку цінних паперів.

Модель Кінса–Кансена – дослідження взаємодії ринків товарів і грошей. Оскільки пропозиція грошей залишається незмінною, а частина доходу перетворюється на

додатковий попит на гроші, то ринок реагуватиме підвищенням норми процента. Підвищення норми процента і зниження під її тиском очікуваної норми прибутку зменшить інвестиційний попит.

4. Кредит робить можливим якісне оновлення виробництва, що забезпечує
економічний розвиток.

5. Розглядаючи кредит як передавання капіталу з одних рук в інші, слід
ураховувати, що мається на увазі передавання його в руки особі, яка
здатна забезпечити більш ефективне використання цього капіталу в
суспільно необхідній галузі економіки.

6. Економія витрат грошового обігу і підвищення на цій основі його ефективності реалізується здійснення на основі кредиту взаємного зарахування платежів прискорення обороту грошей, утворення банківських грошей.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры