Види і показники собівартості

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 15Следующая ⇒

З метою проведення економічного аналізу рівня витрат підприємства собівартість продукції класифікують за певними ознаками.

Залежно від часу формування витратрозрізняють такі собівартості: планову (визначають перед початком планового періоду); фактичну чи звітну (визначає фактичні витрати на виробництво і реалізацію продукції за даними бухгалтерського обліку); проектну чи прогнозовану (визначають в техніко-економічних обґрунтуваннях на майбутній період); нормативну (розраховують на основі поточних норм витрат); кошторисну (характеризує витрати на вироби замовлення, чи ті що виповнюються в разовому порядку.

Залежності від місця формування: цехова (сума витрат у межах цеху; виробнича (витрати на виробництво продукції в межах усього підприємства); повна (сукупність виробничих і невиробничих витрат).

За тривалістю розрахункового періоду — це такі собівартості: місячна, квартальна, річна, за ряд років.

За масштабами об'єкта розрізняють індивідуальну собівартість (характеризує витрати окремого підприємства на виробництво і реалізацію продукції) та галузеву собівартість (середні витрати в галузі на виробництво і реалізацію продукції).

За складом продукції собівартість може бути: товарної продукції, валової продукції, реалізованої продукції, собівартість незавершеної продукції.

У собівартість товарної продукції входять витрати підприємства на виробництво і збут товарної продукції в розрізі калькуляційних статей витрат.

Собівартість реалізованої продукції — це собівартість товарної продукції за винятком підвищених витрат першого року масового виробництва нових виробів та собівартість продукції реалізованої із залишків минулого року:

де S _р — собівартість реалізованої продукції; S _т – собівартість товарної продукції; S_рм – витрати першого року масового виробництва; S _н1 – собівартість нереалізованої продукції на початок року; S _н2 – собівартість нереалізованої продукції на кінець року.

Собівартість валової продукції включає усі види робіт та послуг, що виконує підприємство. Відмінність від собівартості реалізованої продукції полягає у тому, що в першому випадку підприємство може виробляти продукцію для себе.

Витрати на одну гривню реалізованої продукції – найбільш відомий на практиці узагальнюючий показник. Його використовують для аналізу зниження собівартості; він дозволяє характеризувати рівень та динаміку витрат на виробництво продукції:

де S _1грн – витрати на одну гривню реалізованої продукції, грн/грн; S _тов – собівартість товарної реалізованої продукції, грн; Q _{тов.грн} – обсяг реалізованої продукції у вартісному вираженні, грн.

Собівартість одиниці продукції – витрати підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції:

де S _од – собівартість одиниці продукції; S _тов – собівартість товарної реалізованої продукції, грн; Q _тов – обсяг товарної продукції у натуральному вираженні.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности