Платежі (збори) за порушення природного середовища.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 30 из 33Следующая ⇒

Система платежів (зборів) за порушення природного середовища лає такі основні елементи:

• порядок вилучення коштів в економічних суб'єктів;

• ставки платежів, що встановлюють певну відповідність між кількісними показниками впливу на природне середовище і величиною шлучення коштів;

• допустимі межі порушення середовища; як правило, ставки за понадлімітне порушення середовища збільшуються в 3-5 разів; цінюється і порядок віднесення платежів: платежі за порушення середовища в межах лімітних значень списуються на виробничу собівартість підприємств, платежі за понадлімітний вплив на середовище вилучаються з прибутку;

• порядок розподілу зібраних коштів.

Наразі в Україні діють системи платежів (зборів) за такі види порушення середовища:
• забруднення атмосфери, у тому числі стаціонарними і

• пересувними джерелами забруднення;

• забруднення водних об'єктів;

• розміщення відходів;

• спричинення збитків рослинам і тваринам.

Загальний порядок вилучення платежів (зборів), а також нормативи (ставки) збору за першими трьома видами порушення середовища затверджені Постановою КМ України від 1.03.1999 р. № 303; деталі конкретизуються в інструкції Мінекобезпеки і Мінфіну від 19.07.1999 р. № 162/379 (Нормативи збору скориговані Постановою КМ України № 402 від 28.03.2003 p.).

Згідно з Постановою КМ від 31.12.2004 р. № 1790 нормативи зборів за забруднення навколишнього природного середовища для стягнення у 2005 році були збільшені в 1,082 рази порівняно з нормативами, що діяли у 2004 році (Екологічна, 2003). У даному підручнику наводяться вже перераховані значення нормативів.

1. Забруднення атмосфери.

2. Стаціонарні джерела забруднення. Загальний алгоритм розрахунку зборів, відповідно до вищенаведених документів, має такий вигляд:

де Пвс - сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин; Мм - обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту (m); Мш - обсяг понадлімітного викиду (різниця між об'єктом фактичного викиду і значенням ліміту) і-ої забруднюючої речовини у межах ліміту (т); Кн - коефіцієнт кратності збору за понадлімітний викид в атмосферу забруднюючих речовин - 5; НбІ - норматив збору за тонну r-ої забруднюючої речовини в гривнях (грн. /т); значення нормативів для деяких речовин представлені у дод.3.6 (табл. 8-10); Кнас — коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту, наведений у дод.3.6 (табл. 11); К— коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту, наведений у дод.3.6 (табл. 12).

Для забруднюючих речовин, що не ввійшли до табл.8 (дод.3.6), нормативи збору слід застосовувати залежно від їх класу небезпечності згідно з табл. 9 (дод.3.6). Для забруднюючих речовин, які не ввійшли до табл. 8 (дод.3.6) і для яких не встановлені класи небезпечності, нормативи збору застосовуються залежно від установлених орієнтовно безпечних рівнів впливу згідно з табл. 10 (дод.3.6). Для тих речовин, для яких не встановлені ні класи небезпечності, ні орієнтовно безпечні рівні впливу, норматив встановлюється як за викид речовини І класу.

Пересувні джерела забруднення:

де Ппс ~ сума зборів за викиди в атмосферу пересувними джерелами; М/ - кількість використаного пального і-го виду, у тоннах; НЄІ - норматив збору за тонну і-го виду пального, у гривнях (грн./т) (табл. 14 дод.3.6); Кнас - коригувальний коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (табл. 11 дод.3.6); Кг - коригувальний коефіцієнт, що враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 12 дод.3.6).
2. Забруднення водних об'єктів.
Величина зборів розраховується за такою Формулою:

де М - обсяг скидання і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту (т); М - обсяг понадлімітного скидання (різниця між обсягами фактичного скидання і лімітом) іо-ї забруднюючої речовини, у тоннах (т); Нбг норматив збору за тонну і-ої забруднюючої речовини, у гривнях (грн. /т); (табл. 14-15 дод.3.6); Крб - регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт, що враховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умови функціонування водного господарства, наведений у дод.3.6 (табл. 16); Кн - коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скидання забруднюючих речовин — 5.

Ви бачите тільки 36% питання.

ЛЕКЦІЯ 8.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология