Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Стандартний водневий електродСодержание книги Поиск на нашем сайте З метою визначення потенціалу електроду складають гальванічний елемент, вимірюють його ЕРС, розраховують потенціал електрода. Найчастіше для цього використовується водневий електрод. Водневий електрод - це платинова пластина, яка покрита губчастою платиною (інертний електрод), і яка насичена газоподібним воднем. Він подається під тиском 101,3 кПа у розчин сульфатної або хлоридноїкислоти при аН+ = 1 моль/дм3, у який занурена платинова пластина. Схема електроду така: Pt, 2H+|H На електроді відбуваються пряма чи зворотна реакції: 2Н3О+ + 2е «Н При тиску водню 101,3 кПа, аН+ =1моль/л потенціал цього електроду при температурі 298 К умовно прийнято за нуль, і відносно цього електроду визначаються потенціали усіх інших електродів. Розглянемо два типи гальванічних елементів, які призначені для визначення потенціалів електродів. Приклад 1. Є електрод, утворений активним металом і який у парі з водневим електродом буде анодом, тобто буде розчинюватися. Схема гальванічного елемента буде така: (-)Ме|Меn+||2Н+|Н А: Ме - n ē ® Ме n + К: 2Н+ + 2ē ® Н ЕРС = jкат - jан = - jан, j кат = 0, а ЕРС завжди позитивна, тому знак потенціалу аноду повинен бути від'ємним. Приклад 2. Є електрод, утворений малоактивним металом і який у парі з водневим електродом буде катодом. Схема цього гальванічного елемента така: (-)Pt,H2|2H+||Men+|Me (+) А: Н К: Ме n + + n е ® Ме0 ЕРС = j кат - j 0ан = j кат Отже, електродний потенціал чисельно дорівнює ЕРС гальванічногоелемента, складеного зі стандартного водневого електроду і досліджуваного електроду, яка виміряна за стандартних умов. Він позначається j (ел) або Е(ел). Стандартний потенціал чисельно дорівнює потенціалу електрода приактивності іонів у електроліті, які беруть участь у електрохімічній реакції, рівній одиниці. Він позначається j0(ел) або Е 0(ел). Наприклад: j 0(2Н+çН2) = 0,00 В; j 0(Zn2+çZn0) = -0,76 В. Всі стандартні потенціали зведені у таблиці, а самі метали утворюють так званий ряд активностей металів (або ряд напруг металів). Природно, що у цьому ряду присутній водень, тому що відносно стандартного водневого потенціалу визначаються усі інші потенціали. Li K Ba Ca Na Mg Al Ti Mn Zn Cr Fe Cd Co Ni Sn Pb (H2) Bi Cu Ag Au Метали, «активніші» за водень, мають від'ємний знак потенціалу, тому що в парі з водневим електродом є анодами. Малоактивні метали, які розташовані в ряді активності металів після водню, мають додатний знак потенціалу, тому що в парі з водневим електродом грають роль катодів. Наприклад, j 0Fe2+|Fe0 = - 0,44 В; j 0 Cu2+|Cu0 = + 0,34 В. 1.Чим ближче розташований метал до початку ряду, тим легше він окиснюється і важче відновлюється. Всі дуже активні метали сильні відновники і реагують навіть з водою: 2Na + 2H2O ® 2NaOH + H Магній досить повільно реагує з водою, алюміній не реагує внаслідок наявності на його поверхні інертної оксидної плівки 2. Кожний метал ряду відновлює менш активний метал з розчинів його солей: Fe + CuSO4 ® FeSO4 + Cu 3. Всі метали, розташовані у ряді до водню окиснюються іоном водню в кислотах, малоактивні і благородні - не окиснюються: Zn + 2HCl ® ZnCl2 + H Cu + HCl ® не реагує. Малоактивні окиснюються кислотами-окисниками - сульфатною концентрованою та нітратною будь-якої концентрації. Деякі благородні - сумішшю концентрованих нітратної та хлоридної кислот (співвідношення 1:3) - царською горілкою (Au). Сu + 4HNO3 ® Cu(NO3)2 + 2NO2 + 2H2O; Au + HNO3 + 4НСl ® H[AuCl4] + NO¯+ 2H2O. 4. Чим більше відстань між положенням металів у ряді, тим більше буде ЕРС гальванічного елемента, який складається з електродів цих металів. Наприклад: (–) Zn|Zn2+||Cu2+|Cu (+); ЕРC = j кат - j ан = j Сu - j Zn = +0,34 - (-0,76) = 1,1 В. (–) Sn|Sn2+||Cu2+|Cu (+); ЕРС = jкат - jан = jCu - jSn = + 0,34 - (-0,14) = 0,48 В.
Типи електродів Електроди, які застосовують у електрохімії залежно від типу оборотності, числа і агрегатного стану фаз, поділяють на кілька груп. Деякі з них ми розглянемо. Електроди першого роду. До них відносяться метал-іонні та напівметал-іонні електроди. Найбільш поширені метал-іонні електроди. Наприклад, цинковий (Zn2+|Zn), мідний (Cu2+|Cu), залізний (Fe 2+|Fe ) електроди, у яких метал занурено у розчин власних іонів. Загальна електродна реакція має вигляд: Ме - n ē ® Ме n + Рівняння Нернста для них має вигляд: j (Ме n +|Me) = j 0(Me n +|Me) + Потенціал цих електродів залежить тільки від концентрації катіонів у електроліті, тому що концентрація самого металу практично не змінюється і є сталою. Ці електроди оборотні відносно катіону. Напівметал-іонні електроди менш поширені, наприклад селеновий електрод: Se0 + 2ē ® Se2- j = j 0 - Вони оборотні відносно аніону. Електроди другого роду. Вони складаються з металу, покритого нерозчинним осадом його сполуки (солі або гідроксиду) і зануреного у розчин, який містить такі ж аніони, як і осад. До них належать, наприклад, каломельний електрод і хлор-срібний електрод. Хлор-срібний електрод складається з срібного дротика, покритого шаром аргентум хлориду, який занурено у розчин калій хлориду. Електролітичний контакт із зовнішнім розчином відбувається крізь гніт з азбесту. Схема хлор-срібного електрода така: Ag,AgCl|KCl. Він оборотний відносно катіону Ag+ і аніону Сl- згідно з реакціями: Ag+ + ē ® Ag0 та AgCl + ē ® Ag0 + Cl-. Його потенціал залежить від концентрації КСl: j (1 н. КСl) = +0,237 В; j (0,1 н. КСl) = +0,29 В. У загальному вигляді в таких електродах встановлюється рівновага: МеАn (осад) ® Меn+ + A n -(розч) ® Ме0 + A n - + n ē. Концентрація катіонів залежить від добутку розчинності малорозчиненої речовини: [ Меn+] = Потенціал цих електродів визначається за формулою: φ = φ о + 0,059 / n lg [ А -n], де φ о = φ о (Меn+ / Me) + 0,059 / n lg ДР МеА Електроди другого роду використовують як електроди порівняння, замість не дуже зручного водневого електроду. Вони відрізняються простотою виготовлення і сталим значенням потенціалу. Газові електроди. Прикладом газового електроду є водневий електрод. До них відносяться також кисневий (Pt,O2/OH-) та хлорний (Pt,Cl2/2Cl-) електроди. Для виготовлення цих електродів використовують платиновий дротик, покритий шаром губчастої платини, яка має високу адсорбційну властивість. На поверхні розділу фаз встановлюються рівноважні процеси, які платина каталізує:
Н2 адс Û 2Н адс Û 2Н+ + 2е О Сl Потенціал газових електродів залежить від активностей окиснювальної та відновної форм речовини. Наприклад, при Р φ = – 0,059 рН Окиснювально-відновні електроди. До окислювально-відновних електродів (або редокс-електродів), належать напівелементи, які складаються з інертного металу (платина, золото), зануреного у розчин, в
якому містяться окислена та відновна форма однієї і тієї ж речовини. Наприклад: Pt, Fe3+ / Fe2+; Fe3+ + e = Fe2+ Pt, MnO Атоми платини не беруть участь у електродному процесі, а є тільки переносниками електронів. Величина електродного потенціалу залежить від концентрацій окиснювальної та відновної форм речовини: φ = φ о + 0,059/n lg ([ Oх ]/ [ Red])
φ = φ о + 0,059/ 1 lg [ Fe3+] / [Fe2+];
φ = φ о + 0,059 /5 lg [MnO4-] [H8+] / [Mn2+]
Стандартні окиснювально-відновні потенціали зведені у таблиці і також визначаються за водневою шкалою, тобто порівнюються зі стандартним водневим електродом. Вони характеризують здатність системи функціонувати в якості окисника або відновника. Чим більш позитивне значення ОВ потенціалу, тим сильнішим окисником є система. Знак (–) означає, що самодовільно відбувається процес відновлення, знак (+) – процес окиснення. Наприклад:
Використання розрахунку ЕРС для окиснювально-відновних кіл дає можливість визначити напрямок окиснювально-відновної реакції незалежно від того, хімічним, або електрохімічним шляхом вона йде. Враховується, що відновна реакція відповідає анодному процесу, а окиснювальна реакція – катодному. Тоді: ЕРС = φ кат – φ ан = φ окис – φ від > O. Наприклад: Визначити, у якому напрямку буде відбуватися реакція Sn2+ + Pb4+ Û Sn4+ + Pb2+ Знайдемо по таблиці значення стандартних потенціалів даних ОВР: Sn4+ +2e Û Sn2+; φ o = 0,15 В – анод Pb4+ + 2e ÛPb 2+; φ o = 1,69 В – катод ЕРС = φ кат – φ ан = 1,69 – 0,15 = 1,54 В, тобто реакція відбувається за прямим напрямком. Іоноселективні електроди. Іоноселективними звуться електроди, потенціал яких залежить від концентрації (активності) певного виду іонів (потенціалутворюючих іонів).Вони складаються з пластмасового або скляного корпусу, внутрішнього допоміжного інертного електроду, який занурено у розчин певної концентрації досліджених іонів і мембрани, розташованої на кінці корпусу, яка контактує з дослідженим розчином і розчином певної концентрації. Мембрана – основна складова частина електроду. Такі електроди часто називають мембранними і класифікують за типом мембрани: скляні, кристалічні, рідкі та плівкові. Мембрани вміщують електродно-активні речовини, які забезпечують процес селективного обміну іонами між мембраною та розчином. При зануренні іоноселективного електрода у досліджуваний розчин, виникає потенціал, величина якого залежить від активності потенціалутворюючих іонів. До цих електродів належить скляний електрод для вимірювання рН. Він складається з скляного корпуса, до якого припаяна куляста мембрана з електродного скла. У середину корпуса заливають розчин НСl з певною концентрацією та занурюють допоміжний хлорсрібний електрод. Електродне скло мембрани є сплавом силікатів лужних та лужноземельних металів. Потенціал скляного електрода лінійно залежить від рН розчину: φ = φ о – 0,059 рН. φ о залежить від сорту електродного скла і змінюється з часом, тому перед застосуванням їх калібрують за стандартними розчинами відповідних електролітів.
|
||||||||||||||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-06; просмотров: 683; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.128 (0.007 с.) |