Організація і проведення Олімпійських ігор

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 11

Місце проведення ОІ

Підготовка і проведення ОІ

Барселона – столиця Ігор ХХУ Олімпіади (1992)

Програма ОІ

Місце проведення ОІ

У відповідності з Олімпійською хартією Ігри Олімпіади проводяться на протязі першого року кожного олімпійського чотирьохліття. Починаючи з ХУІІ зимових ОІ, які відбулися у норвезькому місті Лілліхаммері у 1994 р., такі ігри будуть проводитись на протязі другого календарного року після чергових Ігор Олімпіади.

Честь проведення ОІ МОК надає місту, яке призначається як місто-організатор Ігор Олімпіади або зимових ОІ.

Тривалість Ігор Олімпіади і зимових ОІ не повинна перевищувати 16 днів, включаючи день церемонії відкриття. Конкретний час проведення ОІ пропонується на затвердження Виконкому МОК містами-кандидатами під час подання заяви.

Вибір міста – організатора ОІ є виключно прерогативою МОК. Висунути свою кандидатуру на проведення ОІ може тільки місто, а не країна.

Заявка офіційної влади міста-кандидата повинна бути ухвалена НОК даної країни, яа несе відповідальність за усі зобов’язання, які взяло місто і підтримано урядом. Крім того, місто-кандидат зобов’язано надати МОК підтверджені урядом письмові гарантії дотримання “умов для міст-кандидатів”, розроблених Виконкомом МОК, гарантувати проведення Ігор відповідно Олімпійської хартії і вимогам МСФ по кожному з видів спорту, включених у програму ОІ. Необхідні також фінансові гарантії, які можуть бути надані містом, регіональними або національними суспільними органами або іншими сторонами.

На різних етапах розвитку олімпійського руху сучасності бажання дістати право міста – організатора ОІ було різним. На початку століття кількість претендентів була невеликою. Однак по мірі збільшення популярності олімпійського спорту кільість міст – кандидатів зростала.

Наприклад, на проведення Ігор 1936 р. претендувало відразу 11 міст, у тому числі три міста від Германії. 10 міст боролися за право проведення Ігор 1940 р. ще більша активність була зареєстрована, коли вирішувалося питання про проведення Ігор 1956 і 1960 р.р.. В обох випадках на право організації ОІ претендували по 16 міст – кандидатів.

У 80-х роках МОК став відчувати серйозні труднощі з вибором міст, які б взяли на себе роботу з організації, проведенню і фінансуванню олімпійських змагань. При виборі столиці Ігор ХХІІІ Олімпіади 1984 р. МОК зустрівся з гострою проблемою, коли Тегеран зняв свою кандидатуру і залишився один Лос-Анджелес, влада якого не гарантувала організацію і проведення Ігор.

Однак інтенсивна комерціалізація і політизація олімпійського спорту і пов’язані з проведенням ОІ вклади для міст – організаторів і країн різко збільшили конкуренцію серед міст – кандидатів.

На проведення ОІ 1996 р. реально претендувало 6 міст (Атланта, Афіни, Торонто, Мельбурн, Манчестер і Белград). Право на проведення Ігор дісталося Атланті. Влада Греції і Афін були впевнені, що МОК обере Афіни (100-річний ювілей Ігор Олімпіад, а Афіни – перша столиця ОІ сучасності), але цього не сталося.

Складна ситуація виникла при виборі столиці Ігор 2000 року. Претендувало 6 міст. Основні кандидати – Берлін, Пекін, Сідней. Весь час лідером був Пекін. В останньому турі за кандидатуру Сіднея проголосувало 45 чоловік, Пекіна – 43.

На проведення зимових ОІ 1998 р. реально претендували 5 міст: Нагано (Японія), Хака (Іспанія), Остерсуна (Іспанія), Аоста (Італія), Солт Лейк-Сіті (США). Перемогло місто Нагано.

Слід відзначити, що з кожним роком все більший вплив на рішення МОК з питання вибору олімпійських міст відіграють комерційні міркування.

Вартість проведення ОІ для міст – організаторів з врахуванням збільшення кількості учасників і підвищення вимог постійно зростає. Наприклад, вартість проведення зимових ОІ 1988 р. по відношенню до 1980 р. зросла більше ніж у 5 разів. (У 1980 р. Лейк Плесід – біля 100 млн доларів, у 1988 р. – Калгарі – 525 млн доларів).

З метою вибору міста – організатора МОК призначає дві інспекційних комісії. У комісію з питань літніх ОІ включаються 3 члени від МСФ, 3 – від НОК, 4 – від МОК і 1 зі спортивної комісії. З питань зимових ОІ у комісію входять: по 2 члени від МСФ і НОК, 3 члни МОК і 1 – зі спортивної комісії.

Щоб дістати право на організацію ОІ місто – кандидат повинно зібрати більшість голосів членів МОК, які присутні на сесії (половина голсів + один голос).

Щоб запобігти порушенням і зловживанням, які можуть підірвати авторитет олімпійського спорту, МОК розробляє основні принципи, які враховуються при відборі міст – кандидатів на проведення Ігор.

У відношенні Ігор 2000 р. були надані наступні інструкції:

- авіабілети для членів МОК при відвідуванні міст – кандидатів повинні бути надані МОК з наступним відшкодуванням витрат за рахунок міста – кандидата;

- ліміт у 200 доларів США на будь-який подарунок, при чому це повинні бути невеличкі сувеніри;

- ніяких прийомів, коктейлів, сніданків, ланчей, обідів за виключенням нормального харчування на протязі візиту з максимальною тривалістю до 3-х днів;

- ніяких теплоходів, ресторанів, клубів для проведення засідань, які обмежені однією кімнатою або номером;

- напередодні дня голосування ніяких виставок, демонстрацій чи інших заходів;

- документи, які містять технічні пропозиції, повинні бути надруковані на папері форматом А4, окрім карт;

- делегації міст, які беруть участь у конференціях МОК, МСФ і НОК повинні складатися не більше ніж з 6 чоловік;

- серйозне або повторне порушення цих інструкцій може викликати дискваліфікацію;

- ніяких візитів з міст – кандидатів на батьківщину членів МОК, які вже побували зі спеціальним візитом в цих містах.

1. Підготовка і проведення ОІ

МОК доручає організацію і проведення ОІ НОК країни, де знаходиться місто – організатор, а також самому місту – організатору. З цією метою НОК утворює Організаційний комітет ігор (ОКОІ), який з моменту свого заснування спілкується безпосередньо з МОК, від якого дістає інструкції. ОКОІ повинен мати статут юридичної особи.

До складу ОКОІ, крім представників влади та інших керівних діячів, обов’язково повинні входити член або члени МОК для країни, президент і генеральний секретар НОК. Не менше одного представника міста – організатора ОІ.

З моменту утворення і до закінчення ліквідаційного періоду в обов’язки Організаційного комітету Ігор входить проведення усієї його діяльності у відповідності з Олімпійською хартією, а також погодженнями, укладеними між МОК, НОК і містом – організатором і відповідними інструкціями Виконкому МОК.

У випадку порушення правил або прийнятих зобов’язань МОК має право лишити місто – організатор, оргкомітет і НОК права організації ОІ.

ОКОІ несе всі витрати за харчування і розміщення учасників, офіційних осіб та іншого персоналу команд НОК у олімпійському селищі, а також витрати на місцевий транспорт і доставку спортсменів до місць змагань.

У період проведення ОІ багато МСФ проводять свої конгреси. У цих випадках за їх проханням ОКОІ повинен забезпечити МСФ приміщенням і необхідними технічними засобами.

Відповідно до п.44 Олімпійської хартії ОКОІ розробляє програму культурних заходів. Культурна програма повинна охоплювати весь період функціонування олімпійського селища.

Як правило, ОКОІ включали у програму Ігор показові змагання з двох видів спорту. Але МОК прийняв рішення починаючи з 1996 року не проводити показові змагання.

ОКОІ може організувати передолімпійські змагання у відповідності із затвердженою Виконкомом МОК формулою – з метою перевірки спортивних споруд, які використовуються для Ігор. Що стосується графіка і щоденного розкладу змагань, то остаточне рішення приймає Виконком МОК з врахуванням побажань МСФ.

Правом на продаж телетрансляції ОІ володіє МОК.

Будь-який талісман, створений для ОІ, повинен розглядатися як олімпійська емблема, дизайн якої Оргкомітет повинен надати у Виконком МОК для затвердження.

Програми церемоній відкриття і закриття ОІ розробляє Оргкомітет Ігор і надає їх для затвердження Виконкому МОК.

Таким чином, більшість повноважень Оргкомітету Ігор знаходиться під контролем МОК.

Кожна МСФ відповідає за технічний контроль і керівництво своїм видом спорту, усе обладнання і інвентар повинні відповідати її правилам.

МСФ відповідає за порядок проведення всіх змагань у своєму виді спорту, призначає арбітрів, суддів, хронометристів, апеляційне журі.

Тільки МСФ має права і обов’язки установлювати технічні правила зі своїх видів спорту, дисциплін і видів змагань.

МСФ разом з ОКОІ готують і подають виконкому МОК на затвердження розклад змагань з конкретного виду спорту.

МСФ вносить виконкому МОК для ухвалення пропозиції по програмі ОІ з свого виду спорту по числу учасників змагань, з системи відбіркових змагань, відбору спортсменів, з проходження допінг контролю та інше.

В процесі проведення олімпійських змагань МОК,НОК, МСФ, ОКОІ доводиться вирішувати багато часткових питань, пов’язаних з проведенням ОІ: допуск учасників, громадянство учасників, дотримання медичного кодексу, подачі заяв, освітлення Ігор засобами масової інформації та ін.

Всі ці питання вирішуються у відповідності з порядком, розробленим МОК і викладеним у Олімпійській хартії.

Щоб конкретніше уявити коло проблем, які необхідно вирішити Організаційному комітету Ігор, розглянемо основні напрямки діяльності Оргкомітету Ігор ХХУ Олімпіади 1992 р., яка була проведена у Барселоні (Іспанія).

[1] КА - континентальна асоціація (5 президентів)

[2] РОК - регіональні олімпійські комітети

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов