Організація роботи з атестації

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 9Следующая ⇒

2.1. Для організації і проведення атестації керівник підприємства видає наказ, у якому:

· визначає основу і завдання атестації;

· затверджує склад, голову і секретаря постійно діючої атестаційної комісії, визначає її повноваження, у разі потреби — склад цехових (структурних) атестаційних комісій;

· установлює терміни і графіки проведення підготовчих робіт у структурних підрозділах підприємства;

· визначає взаємодію із зацікавленими державними органами і громадськими організаціями (експертизою умов праці, санітарно-епіде­міологічною службою);

· визначає проектні, науково-дослідні установи для науково-тех­нічної оцінки умов праці та участі в розробленні заходів з усунення шкідливих виробничих факторів.

2.2. До складу атестаційної комісії рекомендується вводити головних спеціалістів, працівників відділу кадрів, праці і заробітної плати, охорони праці, органів охорони здоров’я підприємства, представників громадських організацій.

2.3. Атестаційна комісія:

· здійснює організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням роботи на всіх етапах;

· формує всю потрібну правову і нормативно-довідкову базу і організує її вивчення;

· визначає і залучає у встановленому порядку потрібні організації до виконання спеціальних робіт;

· організовує виготовлення планів розташування обладнання по кожному підрозділу з урахуванням його експлікації, визначає межу робочих місць (робочих зон) та надає їм відповідний номер;

· складає перелік робочих місць, що підлягають атестації;

· порівнює застосовуваний технологічний процес, склад обладнання по кожному підрозділу, використовувані сировину і матеріали із передбаченими в проектах;

· визначає обсяг досліджень шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища та організує ці дослідження;

· прогнозує та виявляє утворення шкідливих і небезпечних факторів на робочих місцях;

· встановлює на основі Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника (ЄТКД) відповідність найменування професій і посад, зайнятих на цих робочих місцях, характеру фактично виконуваних робіт. У разі відхилень назва професії (посади) приводиться у відповідність до ЄТДК по фактично виконуваній роботі;

· складає «Карту умов праці» (надалі — Карта) на кожне враховане робоче місце або групу аналогічних місць (додаток 2);

· проводить атестацію і складає перелік робочих місць, виробництв, професій та посад з несприятливими умовами праці;

· уточнює діючі і вносить пропозиції на встановлення пільг і компенсацій залежно від умов праці, визначає витрати на дані цілі;

· розробляє заходи до поліпшення умов праці та оздоровлення працівників;

· виконує свої функції до призначення нового складу комісії при позачерговій атестації.

3. Вивчення факторів виробничого середовища
і трудового процесу

3.1. У ході вивчення треба визначити:

· характерні для конкретного робочого місця виробничі фактори, які підлягають лабораторним дослідженням (гр. 2 Карти);

· нормативне значення (ГДК, ГДР) параметрів, факторів виробничого середовища і трудового процесу, використовуючи систему стандартів безпеки праці, санітарні норми і правила, інші регламенти (гр. 4 Карти);

· фактичне значення факторів виробничого середовища і трудового процесу шляхом лабораторних досліджень або розрахунків (гр. 5 Карти).

3.2. Лабораторні та інструментальні дослідження проводяться відповідно до положень ГОСТ 1.25-76 «ГСС Метрологическое обеспечение. Основные положения», ГОСТ 12.0.005-84 «ССБТ Метрологическое обеспечение в области безопасности труда. Основные положения», стандартів Державної системи забезпечення єдності вимірів (ГСИ), системи стандартів безпеки праці (ССБТ), методичних вказівок, затверджених Міністерством охорони здоров’я.

3.3. Прилади і обладнання для вимірів повинні відповідати метрологічним вимогам і підлягати перевірці у встановлені строки.

3.4. Лабораторно-інструментальні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи у характерних (типових) виробничих умовах, при справних і ефективно діючих засобах колективного і індивідуального захисту.

3.5. Результати замірів (визначень) показників шкідливих і небезпечних виробничих факторів оформлюють протоколами за формами, передбаченими у ГОСТ або затвердженими Міністерством охорони здоров’я України, і заносяться в Карту (гр. 5).

3.6. Визначається тривалість (процент від тривалості зміни) дії виробничого фактора (гр. 9 Карти).

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров