Одержання оцтовоетилового естеру.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 8Следующая ⇒

4.1.1. В перегонну колбі Вюрца на 100 мл поміщають по 2,5 мл концентрованої сульфатної кислоти, етанолу, оцтової кислоти і нагрівають на масляній бані до 140°С. Нагрівання проводять на піщаній бані, при цьому кульку термометра опускають в рідину. Нагрівання ведуть до 110-120°С.

При температурі 140°С поступово доливають із крапельної лійки суміш 20 мл етанолу і 20 мл холодної оцтової кислоти з такою швидкістю, з якою відганяється оцтовоетиловий естер, що утворився. Необхідно постійно підтримувати задану температуру, тому що при більш високій утворюється діетиловий етер.

Разом з оцтовоетиловим естером відганяється етанол, тому спирт беруть в надлишку і вихід продукту рахують на взяту кількість оцтової кислоти.

Після закінчення реакції, що триває 2 год. утворюється дистилят, що містить крім оцтовоетилового естеру, оцтову кислоту і спирт, що не пішли в реакцію. Для виділення СН₃-СООН дистилят збовтують в ділильній лійці з 2% розчином натрію карбонату до тих пір, поки верхній шар не покаже нейтральну реакцію на лакмус або метиловий оранж.

Потім відділяють нижній водний шар, а верхній етерний збовтують з насиченим розчином кальцію хлориду для видалення домішок етанолу. Знову відділяють верхній шар - етерний і сушать його безводним натрію сульфатом. Після висушування продукт переганяють на водяній бані.

Відкриття молочної кислоти у сироватці молока.

4.2.1. В пробірку вносять краплю розчину феруму (ІІІ) хлориду і 1-2 краплі фенолу до появи фіолетового забарвлення. Пізніше добавлять 2 краплі сироватки. З’являється зелено-жовте забарвлення. Кисла молочна сироватка дає реакцію з феруму (ІІІ) хлоридом, тому що є вільна молочна кислота.

Розклад молочної кислоти сульфатною кислотою.

4.3.1.(а) В суху пробірку поміщають 2 краплі молочної кислоти. Доливають 2 краплі Н₂SO₄ і нагрівають до кипіння. Газ, що виділяється, підпалюють: він горить блакитним полум’ям (карбону (ІІ) оксид).

4.3.1.(б) В пробірку поміщають 2 краплі води, краплю сульфатної кислоти і краплю молочної кислоти. Закривають пробірку корком з газовідвідною трубкою, кінець якої занурюють в пробірку, яка містить 1 мл води і 2-3 краплі фуксинсульфатної кислоти. Суміш кислот нагрівають до кипіння при цьому фуксинсульфатна кислота забарвиться в рожево-фіолетовий колір.

Одержання кислої та середньої солей виннокам’яної кислоти.

4.4.1. В пробірку вносять краплю винної кислоти і 2 краплі їдкого калі і енергійно збовтують. При цьому утворюється білий кристалічний осад кислої калієвої солі винної кислоти калію тартрату, нерозчинного у воді. При надлишку лугу осад зникає, бо утворюється розчинна у воді середня сіль винної кислоти.

Якщо до осаду калієвої солі додати 5 крапель їдкого натру, то одержимо подвійну калієво-натрієву сіль винної кислоти (сегнетова сіль). Одержаний розчин зберігають для наступного досліду

Одержання реактиву Фелінга.

4.5.1. В пробірку поміщають дві краплі розчину купруму (ІІ) сульфату і 2 краплі розчину їдкого натру. До блакитного осаду купруму (ІІ) гідроксиду добавляють розчин сегнетової солі. Блакитний осад зникає і утворюється темно-синій розчин комплексної мідної солі винної кислоти. Цей розчин називають рідиною Фелінга і він має окислювальні властивості.

При дії відновників на Фелінгову рідину виділяється червоний осад купруму (І) оксиду.

Термічний розклад саліцилової кислоти.

4.6.1. В пробірку поміщають декілька кристалів саліцилової кислоти і закривають корком з газовідвідною трубкою, яку занурюють в попередньо приготовлену пробірку з барію гідроксидом. Швидко нагрівають пробірку і спостерігають часткове відщеплення карбону (ІV) оксиду і утворення фенолу, який вирізняється характерним запахом. Баритова вода повинна помутніти.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США