Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вимоги до тексту документа і його оформлення.Содержание книги Поиск на нашем сайте Текст - це головний реквізит службового документа, що відображає його зміст. Він має чітко й переконливо відображати причину й мету його написання, розкривати суть конкретної справи, містити докази, висновки. Текст поділяється на взаємозумовлені логічні елементи: вступ, основну частину (доказ), закінчення. У вступі зазначається причина написання документа. В основній частині викладається суть питання, наводяться докази, пояснення, міркування. У закінченні вказують мету документа. Складаючи текст документа, слід дотримуватися таких правил: 1) текст викладати від третьої особи. Наприклад: Комісія ухвалила...', Інститут просить...; Ректорат клопочеться.... Від першої особи пишуться заяви, автобіографії, доповідні й пояснювальні записки, накази; 2) не вживати образних висловів, емоційно забарвлених слів і синтаксичних конструкцій; 3) уживати стійкі (стандартизовані) сполучення відповідно до, у зв 'язку з, згідно з, з метою, необхідний для, в порядку і под.; 4) використовувати синтаксичні конструкції на зра зок: Доводимо до Вашого відома, що...; Нагадуємо Вам, що...; Підтверджуємо з вдячністю...; У порядку надан ня матеріальної допомоги...; У порядку обміну досвідом..; У зв'язку з вказівкою...; Відповідно до попередньої домовленості...; На Ваше прохання...; 5) дієприслівникові звороти вживати на початку речення: враховуючи...; беручи до уваги...; розглянувши...; вважаючи...; 6) використовувати мовні засоби, що відповідають нормам літературної мови та зрозумілі для широкого кола читачів; 7) у реченнях застосовувати прямий порядок слів (підмет перед присудком; означення перед означуваними словами; додатки після керуючого слова; вставні слова - на початку речення); 8) щоб не спричинити загострення стосунків з партнером, активну форму дієслів слід замінювати на пасивну. Наприклад: Ви не висловили своїх пропозицій - Вами ще не висловлені пропозиції.... Активну форму треба вживати лише у випадках, коли важливо вказати на конкретного виконавця: Університет не гарантує...; 9) використовувати інфінітивні конструкції: створити комісію...; відкликати працівників...; 10) у розпорядчих документах дієслівні конструкції слід вживати у формі наказового способу: Наказую...; Пропоную...; 11) використовувати скорочення слів, складноскорочені слова й абревіатури, які в діловодстві пишуться за загальними правилами: р-н, обл., км, напр., канд. філол. наук; 12) віддавати перевагу простим реченням, використовувати форми ввічливості: шановний; високошановний; вельмишановний; високоповажний.... 13) текст документів, оформлених на папері формату А4, слід друкувати через 1,5 міжрядкових інтервали, а формату А5 - через 1-1,5 міжрядкового інтервалу.
Мова документів. Висока культура усного й писемного професійного мовлення, добре знання державної мови, ділового мовленнєвого етикету – запорука успіху фахівця в будь -якій професійній і громадській діяльності. Культура мовлення безпосередньо залежить від знання норм сучасної української літературної мови: – лексичних (опрацювання фахової, термінологічної та інших груп лексики, вивчення закономірностей лексичної сполучуваності, розрізнення значень і семантичних відтінків слів); – граматичних (вивчення особливостей вживання граматичних форм іменників, прикметників, займенників, числівників, дієслівних форм у професійному мовленні; вибір правильного закінчення, синтаксичної форми); – орфоепічних, акцентуаційних і орфографічних. Обов ’язковою умовою високого рівня культури усного професійного мовлення є дотримання загальних вимог: 1) ясність, точність, недвозначність у формуванні думки; 2) логічність, стислість, небагатослівність мовлення; 3) відповідність мовних засобів стилю викладу; 4) різноманітність мовних засобів (багатство лексики в активному словниковому запасі мовця); 5) вміння користуватися специфічними мовленнєвими зворотами та словосполученнями; 6) нешаблонність у побудові висловлювань; 7) доречність, відповідність між мовними засобами й обставинами мовлення; 8) виразність дикції, відповідність інтонації мовленнєвій ситуації.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-05; просмотров: 277; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.006 с.) |