Мал. 2.3 Джерела фінансування інвестицій

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 5Следующая ⇒

Конкретна структура добраної інвестиційної діяльності втілюється в поняття інвестиційного портфеля, тобто спеціально добраного набору конкретних інвестиційних проектів, прийнятих до реалізації.

На стадії аналізу та розробки стратегії інвестиційний портфель є запланованим засобом досягнення стратегічних цілей. На стадії реалізації кожного проекту поняття інвестиційного портфеля визначає структуру інвестицій.

Інвестиційний портфель, як і кожний проект, що входить до складу цього портфеля, формується виходячи з цілого ряду критеріїв, які встановлює для себе інвестор:

- прибутковості;

- терміновості;

- рівня ризику;

- відповідності фінансових ресурсів.

Формування інвестиційного портфеля - завдання багатокритеріальне. Воно має вирішуватися для майбутнього періоду, тому базуєтться на прогнозах. Для цього завдання не існує чітко окреслених методик вирішення, але є типові процедури, загальні рекомендації та методи прогнозованих розрахунків.

Наведемо основні критерії формування інвестиційного портфеля.

Критерій прибутковості відбивається в очікуваному збільшенні доходів за рахунок або зростання вартості самого об'єкта інвестуванн (портфель зростання), або високих і регулярних девідентів на інвестований капітал (портфель доходу). Інвестиційний портфель, що має мінімальний ризик втрати інвестованого капіталу, визначається як консервативний, а в разі великих показників очікуваної прибутковості інвестицій (і великого ризику) портфель називається “агресивним”.

Критерій терміновості досягнення інвестиційних цілей визначає вимоги інвестора до термінів реалізації інвестицій (до початку експлуатацій об'єкта); досягнення потрібної прибутковості та окупності інвестицій; життя (екплуатації) об'єктів інвестицій.

Ступінь ризику інвестиційного проекту визначається показником вірогідності недосягнення потрібної прибутковості або взагалі втрати інвестованих коштів.

До цього критерію слід віднести й характеристику ліквідності проекту - можливість зворотного прооцесу пертворення об'єкта інвестування знову на кошти. При цьому без втрат не обійтися. Їх обсяг і час потрібний для продажу об'єкта інвестування, визначають рівень ліквідності інвестиційного проекту. Його можна прогнозувати і керуватися ним під час формування інвестиційного портфеля.

Відповідність проекту фінансовим ресурсам є критерієм вибору саме тих проектів, що відповідають обсягам коштів, які є або мають бути залучені інвестором. Це питання обсягів і розмірів інвестицій.

Співвідношення власних і залучених коштів може бути різним, але чим більшою є частка власного капіталу ініціатора інвестиційного проекту (краще понад 50%), тим надійніший проект.

Наведені критерії важко поєднати всі одразу. На мал. 17.3. ілюструються їх можливі поєднання, що визначають найважливіші аспекти інвестиційного добору проектів.

Наведемо типову послідовність дій з формування інвестиційного портфеля:

1) розробка стратегії інвестиційної діяльності;

2) визначення складу та типу інвестиційного портфеля;

3) аналіз та попередній добір інвестиційних проекттів;

4) остаточний добір інвестиційних проектів;

5) розрахунки та обгрунтування ефективності сформованого портфеля;

6) розробка організаційного плану реалізації інвестиційного портфеля та технології управління ним.

Слід детальніше зупинитися на питаннях аналізу привабливості інвестиційних проектів.

Третій і четвертий пункти описаної технології мають такий зміст щодо аналізу та експертизи проектів:

Добір інвестиційних проектів і формування їх портфеля

Забезпечення потрібної прибутковості та терміновості досягнення цілей

Вибір достатньої прибутковості при мінімальному обсязі інвестицій

Оптимізація співвідношення прибутковості та ризику

Досягнення більш швидкої окупності інвестицій при максимальній ліквідності проекту

Забезпечення мінімального ступеня ризику при максимальній керованості проектом

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии