Основні та додаткові види державних соціальних гарантій

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 17Следующая ⇒

Правове і нормативно-методичне забезпечення соціальної політики.

Система управління соціально-політичними процесами в Україні має досить різноманітну правову основу і ґрунтується на основних положеннях Конституції України, Кодексу законів про працю та законів, прийнятих Верховною Радою.

Першочергове значення мають наступні закони і нормативні акти, що регулюють соціальні відносини:

Ø Закони України «Про межу малозабезпеченості»,

Ø «Про мінімальний споживчий бюджет»,

Ø «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»,

Ø «Про оплату праці»,

Ø «Про зайнятість населення»,

Ø «Про освіту», «Про пенсійне забезпечення»,

Ø «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»,

Ø «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»,

Ø «Про охорону здоров’я»,

Ø «Про колективні договори і угоди»,

Ø «Про підвищення соціальних гарантій для трудящих»

Ø Конвенції МОП.

Ø Правовою та нормативною базою служать також постанови уряду, укази Президента, положення та інструкції з питань соціальної політики.

Здійснення правового забезпечення соціально-політичних проблем в організації покладається на її керівника та інших посадових осіб (у межах наданих їм прав та повноважень). Крім правової бази, управління соціально-політичними процесами здійснюється на матеріалах нормативно-методичного характеру.

Нормативно-методичне забезпечення системи управління соціально-політичними процесами — це сукупність документів організаційного, організаційно-методичного, організаційно-розпорядчого, технічного, нормативного, техніко-економічного та економічного характеру, які встановлюють норми, правила, вимоги, характеристики, методи, що використовуються при вирішенні завдань щодо соціального управління, соціального захисту і затверджені в установленому порядку компетентними відповідними органами.

До документів організаційно-методичного та методичного характеру відносяться ті, що регламентують виконання функцій з управління соціально-політичними процесами.

Сюди входять:

· комплексні цільові програми;

· положення з формування регіональних соціальних програм;

· програм профорієнтаційної роботи;

· положення про врегулювання трудових взаємовідносин;

· положення про оплату, охорону та стимулювання праці;

· положення про надання допомоги, пільг, соціальних послуг окремим категоріям населення;

· інструкції про визначення розмірів тих чи інших платежів, субсидій, пільг окремим категоріям населення.

Під впливом змін в економіці, розвитку продуктивних сил та науково-технічного прогресу збагачується інструментарій управління, вдосконалюються методи планування і реалізації соціальної політики, які спираються на науково-методичне обґрунтування, нові стандарти, норми, комплексні цільові програми та наукові рекомендації, наукові дослідження з питань соціального управління.

Лекція № 3. Сутність і напрямки соціального захисту

Основні питання:

1.Сутність категорій «соціальний захист», «соціальне забезпечення», «соціальна допомога», «соціальна підтримка».

2.Організаційно-правові форми соціального захисту.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США