Розрахунок показників машиновикористання.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 8Следующая ⇒

Рівень використання техніки оцінюють показниками, які об'єктивно характеризують стан експлуатації машин.

Для цього слід визначити:

2.7.1. Загальну кількість умовних еталонних тракторів:

nу = n₁ ∙ K₁ + n₂ ∙ K₂ + n_і ∙ K_і, у.е.тр

де n₁, n₂, n_і – кількість тракторів відповідної марки

K₁, K₂, K_і – коефіціент переводу в умовні еталонні трактори.

2. 7. 2. Використання тракторів в часі.

2. 7. 2. 1. Середнє число годин роботи тракторів по маркам:

Т_ср = (ΣМ_з ∙ Т_з) / n, год;

де ΣМ_з – кількість нормозмін;

Т_з – час зміни (Т_з = 7 год)

n – кількість тракторів відповідної марки.

2. 7. 2. 2. Середнє число днів роботи тракторів по маркам:

Д_ср = Д_р / n, днів;

де Д_р – дні роботи тракторів;

n – кількість тракторів відповідної марки.

2. 7. 3. Коефіціент змінності.

К_зм = ΣМ_з / Д_р;

де ΣМ_з – кількість нормозмін;

Д_р – дні роботи тракторів.

2. 7. 4. Витрата палива в кг. на один умовний еталонний гектар:

gс = Qз / Vо, кг / у.е.га;

де Qз – загальна потреба в основному паливі (Таблиця 13);

Vо – виробіток в у.е.гектарах.

2. 7. 5. Щільність механізованих робіт:

W = Vо / F, у.е.га / га;

де F – загальна площа ріллі господарства (підрозділу).

2. 7. 6. Коефіціент використання парку тракторів:

К_вп = ΣД_мд / ΣД_ін;

де ΣДмд – кількість відпрацьованих еталонних машиноднів;

ΣД_ін – кількість еталонних машиноднів.

ΣД_мд = n₁ ∙ К₁ ∙ Д₁ + n₂ ∙ К₂ ∙ Д₂ + … + n_і ∙ К_і ∙ Д_і, маш.днів

де n₁, n₂, n_і – кількість тракторів відповідних марок;

К₁, К₂, К_і – коефіціенти переведення фізичних тракторів в еталонні;

Д₁, Д₂, Д_і – середня кількість днів використання тракторів

відповідної марки;

ΣД_ін = n₁ ∙ К₁ ∙ Д_ів + n₂ ∙ К₂ ∙ Д_ів + … + n_і ∙ К_і ∙ Д_ів, маш.днів

де Дів – кількість робочих днів періоду.

2. 7. 7. Питома енергозабезпеченість господарства (підрозділу):

Е = ΣN / F, кВт / га;

де ΣN – сумарна потужність двигунів тракторів;

ΣN = n₁ ∙ N₁ + n₂ ∙ N₂ + … +n_і ∙ N_і, кВт;

де N1, N2, Nі – потужність двигунів відповідних марок тракторів.

2. 7. 8. Тракторозабезпеченість господарства

Е = (100 ∙ nу) / F, у.е.тракторів / 100 га;

де nу – кількість умовних еталонних тракторів;

F – площа ріллі господарства;

2. 7. 9. Наробіток на еталонний трактор:

W_n = V_o / nу, у.е.га / у.е.трактор;

де V_o – обсяг механізованих робіт в у.е.гектарах;

nу – кількість умовних еталонних тракторів.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 3.

Таблиця 3 Зведені показники використання тракторів.

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ РОЗДІЛ

Вибір, обгрунтування та розрахунок складу агрегату

Важливим етапом при розробці операіцйної технології є обгрунтування раціонального складу і техніко-економічних показників агрегату.

Вихідні дані для розрахунку технологічної операції:

- Найменування операції –

- Площа обробітку –

- Кількість полів –

- Площа поля –

- Конфігурація поля, м –

Ширина – С =

Довжина – L =

- Склад агрегату –

- Кут підйому поля – і =

- Величина буксування рушіїв трактора – δ =

- Інші вихідні дані взяті в залежності від виду технологічної операції. Наприклад – оранка грунту.

- Питомий опір грунту – Ко = 42 кН/м²;

- Глибина оранки – а = 0,25 м.

В дипломному проекті студент повинен подати аналітичні розрахунки складу машинно-тракторного агрегату для виконання заданої операції певною маркою трактора.

Перед тим, як підібрати тип і марку трактора та відповідні сільськогосподарські машини, потрібно врахувати цілий ряд факторів: Вид і призначення операції, конфігурацію і площу поля, тип грунту, довжину гонів, кут схилу тощо.

Методику розрахунку найбільш поширених агрегатів подано нижче.

Розрахунок орного агрегату.

Для оранки грунту в зазначених умовах доцільно взяти агрегат в складі трактора ХТЗ-170-21 та плуга ПЛН-5-35. Питомий опір грунту Ко = 40 кН/м²; Величина підйому поля і = 2%; Буксування рушіїв трактора δ = 11%; Глибина оранки а = 0,25 м.

1. Згідно з нормативами агротехнічних швидкостей на цій операції рух агрегату допускається в межах 8…12 км/год.

2. Згідно з агротехнічною швидкістю приймаємо передачі трактора.

Це будуть друга передача трактора, на якій теоретична швидкість

Vт² = 9,6 км/год, і третя передача, на якій теоретична швидкість

Vт³ = 11,36 км/год. Розрахунок будемо проводити для двох передач.

3. Визначаємо робочу швидкість руху агрегату, враховуючи буксування.

V_р = V_т(1 – (δ/100)), км/год;

де Vт – теоретична швидкість, км/год;

δ – коефіціент буксування.

Отже, для другої передачі:

V_р² = 9,6(1 - (11/100)) = 8,54 км/год;

Для третьої передачі:

V_р³ = 11,36(1 – (11/100)) = 10,11 км/год;

4. Визначаємо тягове зусилля трактора на відповідних передачах:

Р_гак = , Н

де N_e - ефективна потужність двигуна. N_e = 125 кВт;

і_тр - передаточне число трансмісії на відповідній передачі. і_тр² = 63,5; і_тр³ = 53,7

ή_тр - механічний коефіцієнт корисної дії трансмісії трактора. ή_тр = 0,92.

n - номінальна частота обертання колінчастого валу двигуна. n = 2200 об/хв

r_о - радіус ведучих коліс, м; r = 0,85 м.

G_тр - маса трактора; G_тр = 86,25 кН.

f - коефіцієнт опору кочення рушіїв траткора; (f = 0,06);

і - величина підйому поля; і = 2%.

Р_гак² = , кН

Р_гак³ = , кН

5. Відомо, що при збільшенні швидкості зростає питомий опір ґрунту.

Величину питомого опору при зібльшенні швидкості руху визначаємо за формулою:

К_v = К_о (1 + 0,006 (V_p² - V_o²)), кН/м²

де К_о - питомий опір ґрунту при швидкості 5км/год;

V_p - робоча швидкість руху агрегату, км/год;

V_о - швидкість руху агрегату, 5 км/год;

К_v² = 40 (1 + 0,006 (8,54² - 5²)) = 51,5, кН/м²

К_v³ = 40 (1 + 0,006 (10,11² - 5²)) = 58,53, кН/м²

6. Визначаємо максимальну ширину захвату агрегату на другій та третій передачах, м.

В_мах = , м

де а - глибина оранки, а = 0,25 м.

В_мах² = = 2,5 м

В_мах³ = = 1,78 м

7. Визначаємо кількість корпусів в агрегаті на другій і третій передачах:

n_к = , корпусів

де b - ширина захвату одного корпусв, м; b = 0,35 м.

n_к² = (приймаємо 5 корпусів)

n_к³ = (приймаємо 5 корпусів)

8. Визначаємо робочий опір плуга для взятої ширини на другій і третій передачах, кН.

R_пл = К_v х a х b х n_к, кН

R_пл² = 51,5 х 0,25 х 0,35 х 5 = 22,53, кН

R_пл³ = 58,53 х 0,25 х 0,35 х 5 = 25,6, кН

9. Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля трактора.

ή_т.з =

ή_т.з² =

ή_т.з³ =

Як свідчать дані розрахунки, для виконання технологічної операції - -оранки на глибину 25 см, в даних умовах ефективніше буде працювати агрегат у складі траткора ХТЗ-170-21 та плуг ПЛН-5-35 на третій передачі.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману