На порозі у нове тисячоліття
Содержание книги
- З культом слова і книги на київській русі пов'язаний і культ мовчання. У
- Повесть временных лет. М., 1950. 4. l.
- РОЗДІЛ 2 Ідея софійності світу та проблеми етичної духовності.
- Відображення і розвиток ідей Просвітництва києво-могилянської академії ((друга половина хуіі– перша половина хуііі ст. )
- Філософські погляди Пантелеймона Куліша
- Філософські погляди П. Д. Юркевича
- М. В. Гоголь в історії вітчизняної філософії
- Академічна філософія України (кінця хіх – поч. ХХ ст. )
- Розробка філософських проблем представниками української діаспори (20 – 80-ті роки ХХ століття)
- Філософія української діаспори
- Політично-філософські погляди Дмитра донцова
- Розділ 3. Етнонаціональна політика і перспективи етнонаціонального розвитку в україні
- Отже, як бачимо становлення національної свідомості в Україні відбувалося у складних умовах. Радянський уряд всіляко намагався протидіяти даній проблемі, висуваючи свої теорії і гіпотези.
- Творчі інтереси Олександра Потебні ніколи не були обмежені лише сферою лінгвістики. Він постійно намагався відшукати філософське підґрунтя своїм мовознавчим теоріям.
- Статична та динамічна концепції
- Проблема свідомості у філософії
- Свідомість як форма відображення дійсності
- Мова як предметне буття свідомості
- Поняття суспільства. Різні підходи до аналізу суспільних процесів.
- Матеріальне виробництво як фактор існування та розвитку суспільства. Спосіб виробництва та його структура.
- Діалектика розвитку продуктивних сил і виробничих відносин.
- Структура і функції суспільства.
- Основні чинники суспільного розвитку та їх взаємозв'язок.
- Глобальні проблеми людства і соціальне прогнозування.
- Ідея прогресу в історії. Сенс історії.
- Безсмертна не сама по собі душа, не інформаційна оболонка духу, безсмертний дух, закладений в душі людини.
- Генеза та сучасне розуміння.
- Засвоєння духовних цінностей відбувається переважно в результаті процесів соціалізації та інкультурації індивідів.
- Культура - предмет філософського аналізу
- Проблема людини в філософії та її соціальна сутність
- Зміст поняття людського фактора
- Проблема людини: інтереси, потреби, цінності
- Найважливіші особливості людської діяльності. Діяльність та самодіяльність.
- Саме ці види діяльності в найбільшій мірі пов’язані з поняттям практики.
- Філософські проблеми особистості в контексті сучасності
- Філософські аспекти проблеми взаємодії людини і комп’ютера
- Невідповідність комп’ютера психофізіологічним особливостям людини
- Зміни темпів духовно-культурного життя суспільства
- Проблема створення людиноподібних систем
- Екзистенційні передумови використання понять дослідження в українській філософській мові.
- Та вихід у граничне буття може бути результатом усвідомленої діяльності. Більше того, можна говорити про специфічну волю, що виводить людину у граничне буття – волю до виключності.
- Самотність-відчай як наслідок волі до влади над світом.
- Це самотність у колективі, самотність-туга за чимось поліфонічним і незавершеним, самотність-жадання ірраціонального та потойбічного.
- Гносеологічний аспект законів науки
- Системний підхід як метод пізнання світу
- Аксіологія та ціннісні орієнтири людського буття.
- Це вільний вияв досконалості, що включає до себе “безкорисливий інтерес” як наголошував І. Кант.
- Суспільний прогрес і соціальне прогнозування
- На порозі у нове тисячоліття
- Людська історія, історичний процес у філософії історії
Коли ми думаємо про XXI ст., то уявляємо собі значний розвиток науки і техніки: космічні польоти, біотехнологія, роботи. Але наше майбутнє – дещо складніше, ніж новий, високий рівень розвитку технологій.
Кара і страждання котрі несе СНІД, обумовлені нашим незнанням людського тіла, його безцінної імунної системи. Сьогодні, коли все більше дізнаємося від чого залежить наше здоров'я, ми наблизилися до розгадки людської клітини і навіть самого коду ДНК. "Скоро ми зможемо боротися з вірусами і бактеріями ще до того, як зможемо їх ідентифікувати." (6, ст.356)
Значний вплив на майбутнє людства мають глобальні проблеми, розв'язання яких вимагає складних і невідкладних зусиль усіх держав і народів. Поряд із відверненням ядерної війни, до глобальних проблем належать охорона навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча та демографічна проблеми, ліквідація небезпечних хвороб, статус людини у сучасному світі та інші. Від того, яким чином будуть розв'язуватись ці проблеми, залежить доля багатьох народів і держав, майбутнє планети.
Міркуючи про перспективи розвитку людської цивилізації, слід не лише розвивати існуюче, а й ламати старі догми і стереотипи. Якщо не буде нового у сучасному, якщо не вирішимо сьогоднішніх глобальних проблем, то не буде і ніякого розвитку людства.
Наближається третє тисячоліття, вся наша діяльність, котра в кінцевому результаті визначить наш вибір, дасть і відповідь на питання: що означає бути людиною?
Відомий французький філософ П.Тейлер де Шарден стверджує:
"Двері у надцивилізацію відчигіяться не для кількох привілейованих осіб, не для одного обраного народу. Вони відчиняться лише під напором усіх разом і в тому напрямі, в якому всі разом можуть з'єднатись і завершити себе у духовному оновленні Землі". Тож почнемо духовне оновлення з самих себе. (2, ст. 202)
Висновки
Термін розвиток в приміненні до суспільства називається прогресом. Суспільний прогрес – це такий розвиток суспільства, який приводить його до нового і якісного стану, це процес безперервного становлення і розвитку людської сутності, що постає як неухильне вдосконалення самої життєдіяльності, здібностей людей по забезпеченню необхідних умов свого існування.
На сьогоднішній день, критерієм суспільного прогресу є кількісний і якісний розвиток продуктивних сил, в єдності з виробничими відносинами.
Корені суспільного прогресу необхідно шукати в матеріальному житті суспільства. Однією з характерних особливостей суспільного прогресу є його тісний зв'язок з глобальними проблемами. Без врахування цього зв'язоку, того впливу глобальних проблем на розвиток історичного процесу, неможливо зрозуміти зміст і напрям розвитку суспільства.
Людське суспільство складається з окремих держав, історія цих держав має свою специфіку і забарвлення. Світова історія – це єдність історій багатьох народів і держав, країн і регіонів. Але єдності такої, що в свою чергу, утворюється множиною великих історичних індивідів.
Соціальне прогнозування – це передбачення майбутнього розвитку суспільства на основі наукового аналізу минулого і теперішнього. Соціальне прогнозування базується на аналізі даних, які приведені в певну систему наукових фактів і характеризують об'єкт прогнозування - інформаційного масиву.
Література
Введение в философию // Учебник для вузов. - М., 1989, ч. 2, с. 498-507, 588-619.
Кузьменко Ф.Л., Романчук O.K. На порозі надцивілізації?. Л., 1991, с. 213.
Тайнби А. Постижение историй. М., 1992.
Надальний. Філософія // Навч. посібник. К., 1997, с. 383-433, 556-578.
Бичко І.В.'Філософія // Курс лекцій. К, 1994, с. 543-584, (1991, с.404-419).
Нэсбит Дж. Что нас ждет в 90-е год, М., 1992, с. 415.
Культура, человек и картина мира.- М., 1987.
Шпенглер О. Закат Европы // Самоосознание европейской культуры XX века. М., 1991.
|
