Типові господарські операції обліку розрахунків переказом

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 39Следующая ⇒

Акредитив — це зобов'язання банку перевести на рахунок продавця гроші при наданні узгодженого з покупцем комплекту документів, що підтверджує постачання товару на умовах контракту.

Використання акредитивної форми розрахунків у міжнародній прак­тиці регулює документ, який має назву «Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів», розроблений Міжнародною торговельною палатою (МТП) за №500.

Для здійснення розрахунків акредитивом у зовнішньоекономічних операціях необхідно керуватися Положенням про порядок здійснення упов­новаженими банками операцій по документарних акредитивах в розрахун­ках по зовнішньоекономічних операціях, яке затверджено постановою Правління НБУ від 03.12.03 р. №514.

Акредитив виходячи із своєї суті є договором:

1)відокремленим від договору купівлі-продажу;

2)усі сторони якого мають ділові стосунки тільки з документами, а не
з товарами, послугами тощо;

3)у якому повинні міститися тільки ті умови, які банк зможе перевіри­ти тільки документально.

Застосування розрахунків акредитивом вигідно тоді, коли необхідно:

• запобігти авансових платежів, які належать до групи ризику;

• переконатися, що товар відвантажено, згідно умовам договору, отрима­ти документи, які це підтверджують, а потім — розрахуватися за товар;

• бути впевненим, що надійде якісний товар і саме той, який був перед­
бачений договором;

• бути впевненим, що виконані усі відповідні домовленості;

• розрахуватися з нерезидентом в іноземній валюті;

• зменшити вартість імпортної операції в середньому на 6-10%;

• відстрочити свій платіж за відвантажену продукцію під час здійснен­ня імпортної операції;

• відстрочити свій платіж під час здійснення імпортної операції коли не­
резидент вимагає сплатити аванс раніше, ніж за 90 днів (згідно зі ст. 2
Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній ва­
люті» від 23.09.94 р. №185/94 ВР при розрахунках у формі докумен­
тарного акредитиву, під час здійснення імпортних операцій резиден­
тами, строк 90 днів діє з моменту здійснення уповноваженим банком
платежу на користь нерезидента).

До сторін, які беруть участь в акредитивних операціях належать:

• замовник акредитиву — платник (покупець), який подає в обслуговуючий банк заяву про відкриття акредитиву;

• бенефіціар — особа (продавець), на користь якої виставляється акредитив;

• банк-емітент — банк платника, який відкриває акредитив своєму клієнтові;

• виконуючий банк — банк, який по запрошенню банка-емітента авізує
(тобто повідомляє) бенефіціара (продавця), що на його користь відкри­то акредитив, а також про його умови;

• підтверджуючий банк — банк, який додає своє власне платіжне зобов'язання до зобов'язань банку-емітента здійснити платіж або вико­нати інші дії, з урахуванням того, що документи по акредитиву будуть
надані з дотриманням його строків і умов;

• рамбурсируючий банк — банк, який назначається банком-емітентом для
здійснення відшкодування по акредитиву.

Акредитив найповніше забезпечує своєчасне отримання експортного виторгу, що максимально відповідає інтересам експортера.

Існує кілька видів акредитивів у іноземній валюті (табл. 5.2).

Таблиця 5.2.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров