Розвиток промисловості у країнах центральної та східної Європи.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 11Следующая ⇒

Становлення індустріального суспільства пов’язане з розвитком мануфактур, вони представляли собою капіталістичні підприємства, засновані на розподілі праці, ручній техніці та найманій робочій силі. Мануфактури стали основою для формування крупної машинної індустрії існувало 2 види і 3 форми мануфактури.

Види:

1) Органічна – вона формувалась шляхом об’єднання ремісників однієї спеціальності;

2) Гетерогенна – формувалась, як об’єднання ремісників різних спеціальностей, які послідовно приймали участь у виготовленні готового продукту.

Форми:

1) Розсіяна, при ній окремий підприємець був власником ресурсів і сировини та забезпечував самостійність ремісників засобами виробництва та сировиною;

2) Централізована, при ній всі працівники об’єднувались у єдиній майстерні;

3) Змішана, вона об’єднувала риси першої і другої.

Мануфактури спочатку з’являлись у тих галузях, де рівень спеціалізації і технологічного розвитку був вищим, а умови виробництва потребували реорганізації(суднобудування, книговидання, волокняне).

З середини XVI ст. мануфактура стала основною формою капіталістичного виробництва, її прогресивними рисами стали:

- зростання продуктивності праці, що пов’язане з розподілом праці та спеціалізацією;

- створення передумов для застосування машин внаслідок розподілу процесу виробництва на окремі процедури, що виконували окремі працівники;

- зростання рівня кваліфікації робітників.

У мануфактурний період не тільки відбувся перехід від натуральних до грошових відносин, але й активно розвивалась фінансова сфера. У XVII ст. вперше почали формувати державні бюджети, які були приблизними і включали основні статі доходів і витрат. Основою доходів бюджету були податки, серед яких переважали непрямі(торгове мито, податки з обороту), а серед прямих(земельний, подушовий). Податки збирали з усіх верств населення.

У мануфактурний період відбулась,,революція цін”. Виявилась у зростанні кількості золота в обігу більш як у 4 рази, внаслідок ввезення з Америки до Європи. В результаті знизилась вартість повноцінних грошей і зросли ціни на сільськогосподарську та промислову продукцію в 2-3 рази.,,Революція цін” розорила землевласників-феодалів та збагатила новий клас – буржуазію.

У мануфактурний період виявився нерівномірний розвиток різних регіонів і країн. Особливістю господарства у східній і центральній Європі було закріпачення селян, панщина, поява мануфактур але з кріпосною працею. Тут довгий час зберігалися дворянське землеволодіння та відробіткова рента. У західній Європі поява мануфактур сприяла формуванню ринку найманої праці, розвитку промисловості, земельної власності, фермерських господарств, поширенню приватної власності.

Україна

У XVI ст. переважна частина українських земель знаходилась під владою Польщі, на цих землях поширилось крупне землеволодіння та перші товарні господарства, що отримали назву – фільварок. Такі господарства були багатогалузевими, використовувались більш прогресивні засоби праці та технології але використовували працю кріпосних. Поступово з’являлися мануфактури, поширювались торгово-грошові відносини, розвивався внутрішній і зовнішній ринок. При цьому польський уряд захищав інтереси власних феодалів і торговців, що стримувало розвиток української промисловості.

Тільки після визвольної війни 1648 р. на українських землях розпочався соціально-економічний прогрес. Поступово було ліквідовано крупне і середнє землеволодіння польських феодалів, кріпосну систему, розвивались торгові відносини.

Після об’єднання у 1654 р. українських і російських земель почало активно мануфактурне виробництво, збільшилась кількість міст. Для цього часу був характерним нерівномірний розвиток правобережної і лівобережної України. На Лівобережжі раніше сформувались передумови до переходу до капіталістичного господарювання у вигляді найманої робочої сили, концентрації торгового капіталу, підприємництва.

Складним етапом у формуванні економіки України стали роки правління Петра І, який обмежував розвиток мануфактури в Україні і посилював її сировинне призначення. Українські купці були обмежені у можливостях займатися міжнародною торгівлею через високі податки. Також обмежувався експорт та імпорт з України.

У роки Петра І та Катерини ІІ посилилась феодально-кріпосна залежність, були ліквідовані всі надбання визвольної війни і більша частина населення українських земель перетворилась у кріпосних.

Прогрес на українських землях і становлення товарних відносин почались у ХІХ ст. Підвищилась продуктивність праці та товарного характеру виробництва привели до кризи кріпосної системи у 30-ті роки.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте