Стан економіки України та визрівання економічної кризи.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 8Следующая ⇒

Виробничі фонди - знаряддя і предмети праці, необхідні для функціонування матеріального виробництва.

Собівартість (продукції, товарів) - грошові, ресурсні витрати на виробництво і реалізацію продукції, що визначають її вартість.

Тіньова економіка - кримінальна економіка, грошовий обіг у якій відбувається за межами державної фінансової системи.

Керівництво країни намагалося здолати кризу в економіці, але очікуваних наслідків вжиті заходи не дали. Кризовим був стан і в інших сферах життя. Керівництво КПРС змушено відмовитись від тези про побудову комунізму до 1980р.

Рівень життя населення.

В рівні життя населення в середині 60-початку 80 років були такі кризові

явища: погіршення матеріального становища значної частини населення, виникнення „дефіциту” товарів, житла, послуг. Це сприяло проблемі „чесного” розподілу. Зріс розрив в рівні життя жителів міста і села, робітників і інтелігенції.Номенклатура, яка користувалася привілеями при розподілі матеріальних благ, поступово перетворюється в особливу соціальну групу, що викликало ненависть основної маси населення.

Кризові явища в соціальних відносинах піддавались критиці в засобах масової інформації, але не повністю. партійне керівництво обіцяло зробити все належне для подолання негативних явищ в соціальній сфері. Привілеї номенклатури приховувались чи інформація давалася не в повному обсязі. Здійснювались намагання відрегулювати розподіл дефіцитних товарів через спеціальні черги („за записом „, розподіляти на підприємствах з урахуванням думки трудових колективів тощо).Періодично підвищувалась заробітна платня всім категоріям працюючих.

Опозиційний рух.

В умовах поглиблення наростаючої кризи радянської системи у всіх без винятку сферах суспільного життя все більш організовану боротьбу з засадами цієї системи вели дисиденти.

Форми діяльності дисидентів були різними: від розповсюдження книг, статей, брошур(самвидав), мирних демонстрацій, мітингів на захист національних прав і культури, на підтримку прав кримських татар, проти введення радянських військ у Чехословаччину, проти арештів дисидентів до листів-протестів на адресу влади, колективних і індивідуальних.

Релігійне дисиденство вимогало відновити діяльність забороненої греко-католицької церкви, української автокефальної православної церкви.

Яскравою сторінкою історії дисидентського руху в Україні стала діяльність Української Гельсінської Спілки. Вона була створена в 1976 р. з метою сприяння виконанню рішень Хельсінкської наради 35 держав Європи і Північної Америки щодо прав людини і додержання принципів демократії(1975 р.)

УГС була легальною організацією, що співпрацювала з аналогічними групами, створеними в інших республіках СРСР, а також правозахисними організаціями західних країн.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии