Й ЕТАП. Укладення трудового договору

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 10Следующая ⇒

Укладення трудового договору — це встановлена чинним законодавством процедура погодження, підписання та оформлення трудового договору, внаслідок чого працівник і роботодавець набувають прав і беруть на себе обов’язки, встановлені законодавством про працю. Основні трудові права працівників викладено в статтях 43–45 Конституції України й статтях 2 і 21 КЗпП, у яких, з-поміж іншого, зазначено, що право громадян України на працю, тобто на отримання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, зо­кре­ма право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою.

Працівники мають право на:

· відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки;

· здорові і безпечні умови праці;

· об’єднання в професійні спілки;

· вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку;

· участь в управлінні підприємством, установою, організацією;

· матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу по безробіттю;

· звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством;

· інші права, встановлені законодавством.

Звернути увагу!
Україна забезпечує рівність трудових прав усіх громадян незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Відповідно до статті 139 КЗпП працівникизобов’язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження роботодавця, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна роботодавця, з яким укладено трудовий договір, а роботодавець, усвою чергу, повинен правильно організувати працю працівників, створювати умови для зростання продуктивності праці, забезпечувати трудову і виробничу дисципліну, неухильно додержувати законодавства про працю і правил охорони праці, уважно ставитися до потреб і запитів працівників, поліпшувати умови їх праці та побуту (ст. 141 КЗпП).

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Порядок укладення трудового договору залежить від:

- категорії осіб, яких приймають нароботу (неповнолітні, особи з обмеженою працездатністю тощо);

- умов праці (важкі, шкідливі та ін.);

- підстав виникнення правовідносин (у результаті виборів, перемога в конкур­сі, направлення навчального закладу чи служби зайнятості тощо);

- особливостей роботи (допуск до дер­жавної таємниці) та інших чинників.

Трудовий договір може укладатися як в усній, так і в письмовій формі. З метою забезпечення захисту трудових прав і законних інтересів працівника статтею 24 КЗпП передбачено випадки, у яких дотримання його письмовоїформи є обов’язковим.

Зокрема:

- при організованому наборі працівників. Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про переселення сімей у сільську місцевість та організований набір робітників» від 11 жовтня 1991 року № 253 в місцях організованого набору робітників державна служба зайнятості за дорученням підприємств, установ і організацій укладає з особами, яких направляють на роботу, трудові договори на визначений строк. Робота за такими договорами зазвичай передбачає переїзд в іншу місцевість, тому вони мають містити факультативні умови соціально-побутового характеру, які потребують письмового закріплення в договорі;

- при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними ігеологічнимиумовами й умовами підвищеного ризику для здоров’я. До таких робіт належать роботи, зазначені в розділі ХХІ «Роботи, які виконуються в особливих природних географічних і геологічних умовах» Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці (додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 17 листопада 1997 року № 1290). До районів з умовами підвищеного ризику для здоров’я віднесено, наприклад, територію, радіоактивно забруднену внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- при укладенні контракту. Контракт, відповідно до частини третьої статті 21 КЗпП, є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов’язки і відповідальність сторін (у т. ч. матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, зокрема дострокового, можуть установлюватися угодою сторін. Для чіткого виконання зазначених умоввони мають бути письмово закріплені в договорі;

- у випадках, коли працівникнаполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі. Тобто незалежно від виду трудового договору працівник має право вимагати укласти договір у письмовій формі, якщо він убачає в цьому свій інтерес. І роботодавець не вправі відмовити такому працівникові;

- при укладенні трудового договору з неповнолітніми. Неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років. Це специфічна категорія працівників, яка потребує застосування відповідних заходів щодо захисту їх трудових прав. Слід зазначити, що факт укладення трудового договору з неповнолітньою особою змінює її правовий статус. Зокрема, відповідно до статті 35 Цивільного кодексу України особі, яка досягла шістнадцятирічного віку і працює за трудовим договором, може бути надано повну цивільну дієздатність;

- при укладенні трудового договору з фізичною особою. У разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою фізична особа або за нотаріальним дорученням уповноважена нею особа повинна у тижневий строк з часу фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 8 червня 2001 року № 260 (ст. 241 КЗпП).

Це не вичерпний перелік. Письмовий трудовий договір може укладатися і в інших передбачених законодавством випадках. Наприклад, трудовий договір, що містить зобов’язання про нерозголошення комерційної таємниці, також укладається в письмовій формі.

Письмова форма трудового договору передбачає детальний виклад обов’язків як працівника, так і роботодавця щодо забезпечення виконання умов трудового договору. До такого договору зазвичай включаються як умови, передбачені законодавством, так і умови, встановлені за угодою сторін.

Як правило, письмовий трудовий договір складаєтьсяудвохпримірниках і підписується сторонами. Він може бути завірений печаткою підприємства. Один примірник договору зберігається у працівника, тому в разі відсутності у нього договору в письмовій формі вважається, що трудовий договір укладено в усній формі.

Звернути увагу!
Подання працівником заяви про прийняття на роботу, накладення на ній відповідної резолюції роботодавця та видання наказу про прийняття на роботу тощо ще не означає, що договір укладено в письмовій формі.

З особами, яких приймають на роботи (призначають на посади), безпосередньо пов’язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей, за умови, що такі працівники досягли вісімнадцятирічного віку, відповідно до статті 1351 КЗпП можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність.

Звернути увагу!
У разі відмови особи, з якою відповідно до законодавства роботодавець може укладати письмовий договір про повну матеріальну відповідальність, від укладення цього договору при прийнятті на роботу роботодавець має право відмовити такій особі у прийнятті на роботу.

Перелік посад і робіт, які заміщуються або виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, затверджені постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 28 грудня 1977 року № 447/24, яка є чинною в Україні й на сьогодні. З іншими працівниками, посади яких чи роботи, які вони виконують, не зазначені в згаданому вище Переліку, договори про повну матеріальну відповідальність укладатися не можуть.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте