Семінар 10. Діалог культур на українських землях новітню добу

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 12Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

10.1. Культурна політика Польщі, Румунії та Чехословаччини в Західній Україні: порівняльний аналіз.

10.2. Людський та гуманітарний вимір культури в роки Другої світової війни;

10.3 Радянський інтернаціоналізм: спроба формування полікультурного простору.

10.4 Діалог культур на сучасному етапі розвитку України: між мультикультуралізмом і традиціоналізмом.

Методичні поради для самостійної роботи:

При розгляді першого питання слід звернути увагу на:

· Входження Західної України до складу Польщі та її політико-правовий статус;

· Особливості політико-правового та культурного становища Закарпаття в Чехословаччині;

· Особливості політико-правового та культурного становища Північної Буковини та Бессарабії в складі Румунії;

· Ставлення українських політичних партій та громадськості до національної політики Польщі на «Східних кресах» у 1920-х – 30-х роках;

· Спроби співпраці із польською владою УНДО. Курс на конфронтацію ОУН;

· Мовна та освітня політика Польщі, Румунії та Чехословаччини як інструмент впливу на національні меншини;

· Польська політика «пацифікації» (умиротворення) та політичні репресії 1930 –х років у Галичині та Волині;

· Вплив геополітичних змін в Європі у другій половині 1930-х років на суспільно-культурний статус Закарпаття в складі Чехословаччини. Проголошення Карпатської України.

Друге питання розкриваємо за такою схемою:

· Друга світова війна як загроза людству та світовій цивілізації з боку обох тоталітарних режимів – німецького нацистського та сталінського комуністичного; їх агресивна, антигуманна спрямованість;

· наслідки пакту Молотова-Ріббентропа 1939 р. для Західної України. Позірна українізація суспільно-політичного життя в Галичині та на Волині;

· депортації колишніх урядовців, великих землевласників, активістів політичних партій та інтелігенції;

· масові репресії та винищення в'язнів напередодні початку німецько-радянської війни.

· напад нацистської Німеччини та її союзників на Радянський Союз у червні 1941 р.;

· військова діяльність та політичні плани ОУН; взаємовідносини ОУН з нацистською Німеччиною;

· український національно-повстанський і радянський партизанський та підпільний рухи на території України в ході німецько-радянської війни: відмінність у цілях, причини протистояння та наслідки;

· причини українсько-польського збройного протистояння під час Другої світової війни;

· залучення нацистським командуванням допоміжної польської або української поліції для антиукраїнських або антипольських пацифікаційних заходів на Волині в 1943 році;

· вплив радянського підпілля та спецслужб на розпалювання українсько-польського протистояння на Волині в 1943 році;

· роль ОУНівського підпілля у волинських подіях 1943 року;

· роль польського націоналістичного підпілля (Армія Крайова) у Волинській трагедії 1943 року;

· сучасний погляд на конфлікт 1943 року в українському та польському суспільстві;

· евакуація та діяльність в 1941 – 1945 році українських університетів, музеїв, кіно та театру. Українські митці на фронтах Другої Світової. (О. Довженко та Н. Хасевич)

Відповідь на третє питання висвітлюємо згідно з такою схемою:

· історичне осмислення поняття «радянський інтернаціоналізм»: між ідеологічним цинізмом і справжніми намірами керівництва СРСР у сфері культури;

· поняття «дружба народів», «радянський народ – нова історична спільність»– як сукупні чинники фактичної нівеляції національних культур Радянського Союзу;

· комуністична демагогія стосовно взаємоіснування, взаємозбагачення, взаємопроникнення національних культур і деструктивні процеси у полікультурному просторі;

· поняття «багатонаціональна культура СРСР»: між популістськими твердженнями про її нібито розквіт і цілеспрямованими системними заходами на її нищення;

· розгляд причин негативних наслідків так званого інтернаціоналізму в радянській інтерпретації;

· русифікація в усіх сферах національних культур Радянського Союзу – головний деструктивний чинник під час формування полікультурного простору і його гармоніного усталення;

Відповідь на четверте питання висвітлюємо згідно з такою схемою:

• культура міжнаціонального спілкування – як один із видів політичної культури у контексті державотворчих процесів;
• поняття «народ», «нація», «національна меншина» (у тому числі – «корінна нація») і формування діалогу культур;
• традиціоналізм і модернізм, колективізм та індивідуалізм, толерантність і нетерпимість – реальні чинники у діалозі культур: їх об’єктивна контроверсійність і пошуки консенсусу;
• взаємозв’язок природного консерватизму, міцності традиції та потенціальних можливостей для інноваційного вираження культурних процесів;
• акультурація – паралельне співіснування культур і асиміляція – як руйнівний стан однієї культури через її поглинання іншою під час проявів «антикультури»;
• українці – як титульний етнос – у діалозі культур: поняття конституційної пріоритетності та рівноправності: основні форми і методи;
• світоглядно-свідомісні, менталітетні і психологічні особливості: їх вираження під час діалогу культур;
• належне сповідування української національної ідеї у поєднанні із розумінням ідей інших національних спільнот: міфи, об’єктивність історичних фактів та сучасних реалій;
• Закон України «Про національні меншини» і практичне поглиблення поняття «український патріотизм» під гаслом «Україна –моя Батьківщина». Етнічна і патріотична самосвідомість.

Література:

1. Бажан О.Г., Данилюк Ю.З. Опозиція в Україні (друга половина 50-х – 80-ті рр. XX ст.). – К.: Рідний край, 2000. – 616 с.

2. Баран В. К., Даниленко В. М. Україна в умовах системної кризи (1946-1980-і рр.). – К.: Альтернативи, 1999. – 304 с.

3. Баран В. Україна після Сталіна: Нарис історії 1953-1985 рр. – Л.: Свобода, 1992. – 125 с.

4. Беркгоф К. Бабин Яр: місце наймасштабнішого розстрілу євреїв нацистами в Радянському Союзі // Бабин Яр: масове убивство і пам'ять про нього: Матеріали міжн. Наук. Конференції 24-25 жовтня 2011 р. м. Київ. – К., 2012. – С.8-20.

5. Беркгоф К. Жнива розпачу. Життя і смерть в Україні під нацистською владою. – К.: Критика, 2011. – 455 с.

1. В’ятрович В. М. Друга польсько-українська війна 1942 – 1947 – Київ, 2011 – 288 с.

7. Голод в Україні 1946-1947. Документи і матеріали. – Київ-Нью-Йорк: Либідь, 2013. – 376 с.

1. Голубенко П. Україна і Росія в світлі культурних взаємин / П. Голубенко. – К., 1993.
2. Грімстед Кеннеді П., Боряк Г. Доля українських культурних цінностей під час Другої світової війни: Винищення архівів, бібліотек, музеїв. – Л.: Фенікс, 1992. – 120 с.
3. Даниленко В., Касьянов Г., Кульчицький С. Сталінізм в Україні: 20–30–ті роки. – Київ: «Либідь», 1991. – 344 с.
4. Депортації: Західні землі України кінця 30-х – початку 50-х рр.: документи, матеріали, спогади: у 3 т. – Л.: 1996. – Т. 1: 1939-1945 рр. – 751 с.
5. Ільюшин Ігор Іванович. Волинська трагедія 1943-1944 рр. – Київ, 2003. – 312 с.
6. Костюк Т. О. Помаранчева революція: історична зумовленість та історична невизначеність: монографія – Київ, 2011. – 114 с.

14. Кремень В. Освіта і інтелект: роздуми про інтелігенцію // Дзеркало тижня. – 2008. – 15 березня. – № 10 (689). Кремень В. Освіта і інтелект: роздуми про інтелігенцію // Дзеркало тижня. – 2008. – 15 березня. – № 10 (689).

15. Лавріненко Ю. Розстріляне відродження: Антологія 1917–1933. Поезія – проза – драма – есей. – Київ, 2007. – 976 с.

1. Патриляк І. К., Боровик М. А. Україна в роки Другої світової війни: спроба нового концептуального погляду. – Ніжин: ПП Лисенко М.М., 2010. – 590 с.
2. Україна і Росія в історичній ретроспективі: нариси: в 3-х томах / редакційна рада: В.М. Литвин (голова ради)... [та ін.]; відповідальний редактор В.А. Смолій; Національна академія наук України, Інститут історії України. – Київ, 2004. – 3 т.

18. Шайкан В. Повсякдення українців у роки німецької окупації. 1941-1944. – К., 2010.

19. Шаповал Ю. І. Україна ХХ століття: Особи та події в контексті важкої історії. – Київ: Генеза, 2001. – 560 с.

Теми рефератів:

1. Августин Волошин – президент Карпатської України;

2. Діяльність ОУН в Галичині у 1920-х – 30-х роках;

3. УНДО та спроба українсько-польського порозуміння;

4. Татарбунарське повстання українців у Румунії;

5. С. Бандера та Р. Шухевич: спроба портрету на тлі епохи;

1. Пакт Молотова-Ріббентропа та його таємний протокол.
2. Репресії радянської влади на західноукраїнських землях в 1939-1941 рр.
3. Ціна перемоги: втрати українців за часи Другої світової війни.
4. Особливості комуністичного тоталітаризму в Україні в перше післявоєнне десятиліття.
5. Радянські репресії проти української інтелігенції в 1950-х роках.
6. Українське національно-культурне відродження доби «відлиги».
7. Зародження та основні напрямки діяльності дисидентського руху.
8. П. Шелест та його боротьба за розширення автономії в складі СРСР.
9. Суспільно-політичне життя періоду «застою» в СРСР та його вплив на життя в Україні.
10. Криза номенклатурної системи влади УСРР та реформи1960-70-х рр.
11. В. Щербицький та нова хвиля боротьби з українським рухом.
12. Утиски української культури та зниження соціального статусу української мови в 1960-1980-их роках.

18. Значення культури в сучасних процесах українського державотворення.

19. Стан, структура та перспективи розвитку вищої школи в Україні.

20. Революції в сучасній Україні та їх значення.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману