Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Означено-кількісні числівникиСодержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте Означено-кількісні числівники поділяються на власне кількісні і дробові.
Власне кількісні числівники Власне кількісні числівники означають певну кількість однорідних предметів, або абстрактне число в цілих одиницях (вісім ділиться на два, сім днів, два градуси, дві третіх площі, два гектари і ін.). До цієї групи належать 40 одиниць: 1) назви чисел першого десятка (один – десять); 2) назви чисел другого десятка (одинадцять – дев’ятнадцять); 3) назви десятків (двадцять, тридцять, сорок, п’ятдесят, шістдесят, сімдесят, вісімдесят, дев’яносто); 4) назви сотень (сто, двісті, триста, чотириста, п’ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот); 5) назви більших кількостей (тисяча, мільйон, мільярд і ін.). Від цих числівників утворюються всі інші числові назви: двадцять сім, сорок один, тисяча дев’ятсот вісімдесят дев’ять. Власне кількісні числівникипоєднуються з іменниками, що означають предмети, якіпіддаються лічбі: шість книг, п’ять карбованців, два острови. Збірні числівники Збірні числівникиозначають певну кількість предметів як сукупність, як одне ціле: четверо дітей, семеро друзів. До збірних числівників належать такі утворення: двоє, троє, четверо – десятеро, одинадцятеро – дев’ятнадцятеро; двадцятеро, тридцятеро, а також обидва, обидві, обоє. Це обмежений, непродуктивний ряд. Від окремих збірних числівників утворюються похідні з експресивно-оцінним (пестливим) значенням: двійко, трійко, четвірко, п’ятірко, обоєчко, які використовуються в розмовному мовленні та в художній літературі, наприклад: Коло стіни стоять двійко дівчаток (Васильченко). Через плече почепили Свиридові торбу, куди вліз кусень хліба, дві цибулини, сіль, п’ятірко варених картоплин (Яновський). Уживання збірних числівників обмежується певними умовами: вони сполучаються як найменування з іменниками – назвами осіб чоловічої статі (п’ятеро робітників, семеро воїнів); іменниками середнього роду – найменуваннями недорослих малят тварин і птахів (п’ятеро каченят, троє лошат); з іменниками середнього роду, які позначають неістот (п’ятеро вікон, двоє озер, троє імен); з окремими іменниками, які набувають у формі множини значення збірності (двоє коней, четверо овець, семеро гусей). Тільки за допомогою збірних числівників виражається кількісна ознака по відношенню до предметів, позначуваних іменниками, які вживаються тільки в множині: двоє саней, четверо ножиць, троє воріт. Строгою вибірковістю зв’язків відмічені числівники обидва, обидві, обоє, тому що вживання їх безпосередньо залежить від родових і числових характеристик іменників: обидва студенти, обидві студентки, обоє дверей. Числівник обоє може вживатися із значенням кількісного показника в сполученні з іменниками – найменуваннями осіб однієї або різної статі: Соломія і Остап… обоє вискочили на берег (Коцюбинський). Обоє, і писар, і старшина, вивалилися з саней у сніг (Васильченко). Не сполучаються збірні числівники з іменниками жіночого роду – назвами осіб (робітниця, вчителька, студентка, сусідка, героїня і под.); з іменниками чоловічого і жіночого роду – назвами неживих предметів: завод, банк, країна, пісня. Винятком є слово дівчата: двоє дівчат, двійко дівчаток, але дві жінки. Додаткове експресивно-оцінне значення може знімати ці обмеження щодо сполучуваності з іменниками жіночого роду. Збірні числівники найчастіше вживаються в розмовному та художньому стилях і не властиві науковому та офіційно-діловому. Дробові числівники Дробові числівники означають кількість, що складається з певного числа частин цілого (дві третіх учнів, одна четверта суходолу). Дробові числівники утворюються з власне кількісного числівника (у чисельнику) і порядкового числівника (у знаменнику): одна сьома кілометра, шість десятих центнера. Власне кількісні числівники можуть поєднуватися з дробовими: три цілих і сорок п’ять сотих гектара. В математиці такі числа називаються мішаними. Дробові числівники представляють сполуку називного відмінка кількісного числівника (кількість частин – чисельник дробу) з родовим відмінком множини або називним відмінком однини порядкового числівника жіночого роду (назви частин – знаменник дробу): три (Н.в.) п’ятих (Р.в. мн.), двадцять одна (Н.в.) сота (Н.в.порядк.). До дробових числівників належать півтора, півтори, півтораста, які є позначенням кількостей, що складаються з цілого і його половини. Похідність цих слів із «поль вътора», «поль въторы», «поль вътора ста» у наш час не усвідомлюється. Названі числівники сполучаються тільки з такими іменниками, які є назвами одиничних предметів, обчислювальних як у цілих, так і в дробових одиницях (година, метр і ін.): півтора метра, півтори години. Числівник півтора вживається при іменниках чоловічого й середнього роду: півтора дня, півтора села; числівник півтори – при іменниках жіночого роду: півтори діжки, півтори ягоди. За значенням до цих числівників приєднується слово пів, яке функціонує як перший компонент багатьох складних слів: пів хвилини, пів огірка, пів дня, пів літра, пів’ яблука, пів- Києва. Однак, у деяких складних словах компонент пів (напів) не має кількісного значення: пів острів, напів лежати. Дробові числівники, на відміну від власне кількісних, можуть сполучатися з матеріально-речовинними й абстрактними іменниками, які не піддаються лічбі: одна шоста об’єму, одна третя студентства. Іноді тут додаємо слово частина: одна шоста частина землі. Слова половина, третина, чверть є іменниками.
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-01-27; просмотров: 719; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.198 (0.006 с.) |