Лекція № 5. Тема: Економічна освіта в Україні: історія і сучасність (конспект)

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Список рекомендованої літератури

1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.

2. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава: Ред. газ. «Полтавський вісник», 1994. – 191 с.

3. Вишневський О. І., Кобрій О. М., Чепіль М. М. Теоретичні основи педа­гогіки: Курс лекцій / За ред. О. Вишневського. – Дрогобич: Відродження, 2001. – 268 с.

4. Гіптерс З. В. Культурологічний словник-довідник. –К.: ВД «Професіонал», 2006. – 328 с.

7. Гіптерс З. В. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – Київ: ЛІБС УБС НБУ, 2007. – 149 с.

5. Гіптерс З. В. Психологія і педагогіка у формуванні творчої особистості майбутнього фахівця фінансово-економічного спрямування: Навчальний посібник. – Львів: ЛБІ НБУ, 2006. – 494 с.

6. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

7. Концепція розвитку економічної освіти в Україні // Освіта України. – 2004. – № 6. – С. 4–5.

8. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005.– 486 с.

Словник основних понять теми

1. Економіка (від грец. – житло і закон) – 1) Історично визначена сукупність суспільно-виробничих відносин, що характеризують економічний лад суспільства, його базис, властивий певній суспільно-економічній формації. 2) Народне господарство даної країни. 3) Наука, що вивчає специфіку виробничих відносин у певній галузі або сфері суспільної діяльності (Е. промисловості, Е. сільського господарства, Е. будівництва, Е. матеріально-технічного постачання, Е. невиробничої сфери, Е. праці).

2. Економіка освіти – наука про дію економічних законів у народній освіті, про особливості матеріальних відносин, які складаються у сфері освіти і зв’язках її з рештою галузей народного господарства. Е. о. має різний зміст залежно від панівних у суспільстві тих чи інших виробничих відносин. Однією з актуальних проблем Е. о. є точний розрахунок економічної ефективності освіти. Особливості Е. о. як науки – тісна взаємодія методів економічного й педагогічного аналізу, широке використання для аналізу методів соціологічних досліджень.

3. Економічна культура – система засобів господарської діяльності, лояльне ставлення до будь-якої форми власності, поважання успіхів комерційної, підприємницької, фермерської чи іншої діяльності, створення рівних умов для розвитку громадян у всіхсферахекономічного життя країни.

4. Економічна освіта – підготовка спеціалістів із планування, обліку, фінансів та інших напрямів економічної роботи в народному господарстві, а також для науково-педагогічної діяльності в галузі економічних наук.

5. Економічна свідомість людини – здатність людини пізнавати, відображати і узагальнювати економічну дійсність, передбачати і прогнозувати розвиток економічних процесів.

6. Економічний (від грец. – господарський) – той, що стосується економіки або політичної економії; господарський, найвигідніший, раціональний; економічна політика – система економічних заходів, що їх здійснює держава.

7. Економічний зміст демократії – участь максимально можливого числа громадян у власності та в управлінні виробництвом і господарством як на макрорівні (рівні держави і суспільства), так і на мікрорівні (фірми, підприємства).

8. Концепція – система поглядів на те чи інше явище, процес, спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ, подій; провідна ідея певної теорії.

9. Кооперація (лат. cooperatio, від coopero – співробітничаю) – 1) Форма організації праці, за якої певна кількість людей спільно бере участь в одному й тому самому або різних, але пов’язаних між собою, виробничих процесах. 2) Добровільні об’єднання людей для спільноб господарської діяльності. Характер К., її форми і завдання визначаються пануючими виробничими відносинами.

КОНЦЕПЦІЯ

РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

Стан економічної освіти та об’єктивна

Принципи економічної освіти

Розвиток економічної освіти ґрунтується на принципах, визна­чених Законами України «Про ви­щу освіту», «Про освіту», а саме:

• Суспільна корисність економічних знань.

• Соціальна справедливість, толерантність, суспільна злагода і партнерство всіх учасників економічної освітньої діяльності.

• Гуманізм, демократичність, відкритість і доступність економічної освіти.

• Соціальна обґрунтованість економічного мислення в кожній сфері професійної діяльності.

• Поєднання фундаментальності та фаховості різноманітних освітніх програм, основаних на індивідуалізації підготовки економічних кадрів відповідно до попиту на ринку праці.

• Безперервність економічної освіти, її системність та систематичність.

• Інноваційність змісту економічної освіти.

• Відповідність якості освітніх послуг потребам особи, соціальних і професійних груп країни та іноземних громадян.

• Адаптація світового досвіду та збереження кращих вітчизняних освітянських традицій, розширення міжнародного співробітництва.

• Державна підтримка підготовки фахівців.

• Інтеграція економічної освіти і наукових досліджень.

Завдання економічної освіти

Завданнями економічної освіти є: створення умов для самореалізації особи як економічно ак­тивного члена суспільства, здат­ного свідомо долучатися до еко­номічного життя країни; задово­лення потреб суспільства і дер­жави у фахівцях економічного профілю, здатних практично ре­алізувати стратегію сталого еко­номічного, соціального і духов­ного розвитку України, для за­безпечення високого рівня жит­тя народу; забезпечення мобіль­ності студентів та викладачів; ви­ховання у майбутніх фахівців ці­лісного соціально-економічного світосприйняття і сучасного на­укового світогляду, формування свідомості членів суспільства на основі системного економічного мислення, шо створює для них можливості опановувати знання, вміння та навички економічної діяльності; нарощування потен­ціалу професорсько-викладаць­кого складу та підвищення його соціального статусу; розвиток економічної науки у ВНЗ як ос­нови забезпечення постійного оновлення змісту, підвищення якості навчання в освітніх уста­новах різних форм власності; вдо­сконалення управління і органі-зашйно-економічного механізму функціонування навчальних за­кладів освіти; інтеграція вітчизня­ної вищої професійної економіч­ної освіти у європейський освіт­ній простір; упровадження євро­пейської системи заліку знань, розвиток критеріїв і методології оцінки якості викладання; забез­печення приєднання до Болонсь­кого процесу, у тому числі за ра­хунок узгодження змісту навчан­ня, розвитку співробітництва на­вчальних закладів, схем мобільно­сті, інтеграції програм навчання, технологій тренінгу і наукових до­сліджень; розроблення системи зіставлення кваліфікації вітчизня­них фахівців відповідних освіт-ньо-кваліфікаиійннх рівнів та кваліфікації фахівців європейсь­ких країн; залучення роботодав­ців до соціального партнерства в організації професійної економі­чної освіти для задоволення по­треб ринку праці; створення умов для соціального партнерства уча­сників навчального процесу; від­повідність якості вітчизняної еко­номічно: освіти вимогам міжна­родного ринку праці; забезпечен­ня безперервності економічної освіти на оснояі інтеграційних процесів як у системі «Освіта -наука — виробництво*, так і в си­стемі зв'язків міжнародного спів­робітництва.

Розвиток видавничої справи

Для розвитку видавничої справи передбачити: розроблення но­рмативних документів, шо відкри­вають шлях для створення й ус­пішної діяльності університетсь­ких видавництв; систему заходів, що стимулюють організаційно, морально та матеріально підгото­вку та систематичне оновлення навчально-методичних видань; підготовку пропозицій щодо ко­нтролю за цінами на навчальну літературу та її здешевлення; вдо­сконалити систему одержання грифів Міністерства освіти і нау­ки України на базі незалежного рецензування для забезпечення високого наукового і навчально-методичного рівня підручників та навчальних посібників.

Лекція № 5. Тема: Економічна освіта в Україні: історія і сучасність (конспект)

Кількість годин:

План

1. Становлення економічної освіти в Україні у ХІХ – ХХ ст.

2. Концепція розвитку економічної освіти в незалежній Україні.

Перше питання – становлення економічної освіти в Україні у ХІХ – ХХ ст. – звернути увагу на такі аспекти:

– економічні, соціокультурні та теоретико-педагогічні передумови виникнення економічної освіти в Україні і, зокрема, у Галичині у ХІХ – першій половині ХХ століття;

– діяльність культурно-освітніх товариств «Рідна школа» і «Просвіта» у справі теоретичного і практичного економічного навчання молоді;

– діяльність кооперативних товариств у підготовці кадрів для економічної освіти молоді;

– видатні постаті – представники української інтелігенції та їх внесок у справу економічної освіти молоді у Галичині.

Варто розглянути проблеми і зміст економічної освіти української молоді у Галичині, яка існувала в практиці за різних соціально-економічних умов у ХІХ – першій половині ХХ ст. Розкрити культурно-просвітницьку діяльність української інтелігенції, представників педагогічної думки, приватних осіб, діячів церкви щодо запровадження і розвитку кооперативного фахового шкільництва як форми економічної освіти української молоді, оволодіння справою господарювання з метою використання цього досвіду в майбутньому, у незалежній Україні. Обґрунтувати виховну роль економічної освіти (кооперативної освіти) та її вплив на формування національної свідомості української молоді, яка була започаткована і невідривно розвивалась у контексті української національної ідеї. Адже на різних етапах історії Галичини поширення кооперативної освіти було стрижнем господарського становлення, боротьбою з темнотою і бідністю, а водночас і національного, громадсько-патріотичного руху, який об’єднував різні верстви українського населення.

З позицій історизму доцільно звернути увагу на становлення і розвиток Університету банківської справи Національного банку України.

Друге питання – концепція розвитку економічної освіти в незалежній Україні. Опубліковано: Газета «Освіта України» № 6 від 23 січня 2004 р.

(Рішення колегії Міністерства освіти і науки України 4 грудня 2003 р., протокол № 12/7-4 «Про затвердження Концепції розвитку економічної освіти»

Голова колегії міністр В. Г. Кремень).

Pозглядати з позицій практичного застосування положень концепції у навчальній, науково-пошуковій та подальшій професійній діяльності студентів, звернувши основну увагу на:

– принципи економічної освіти, визначені Законами України «Про вищу освіту», «Про освіту», а саме:

· суспільна корисність економічних знань;

· соціальна справедливість, толерантність, суспільна злагода і партнерство всіх учасників економічної освітньої діяльності;

· гуманізм, демократичність, відкритість і доступність економічної освіти;

· соціальна обґрунтованість економічного мислення в кожній сфері професійної діяльності;

· поєднання фундаментальності та фаховості різноманітних освітніх програм, основаних на індивідуалізації підготовки економічних кадрів відповідно до попиту на ринку праці;

· безперервність економічної освіти, її системність та систематичність.

· інноваційність змісту економічної освіти;

· відповідність якості освітніх послуг потребам особи, соціальних і професійних груп країни та іноземних громадян;

· адаптація світового досвіду та збереження кращих вітчизняних освітянських традицій, розширення міжнародного співробітництва;

· державна підтримка підготовки фахівців;

· інтеграція економічної освіти і наукових досліджень.

·

Важливо знати основні заходи, спрямовані на реалізацію завдань розвитку економічної освіти і розроблені на основі принципв і завдань концепції, це, зокрема –

· Ступенева підготовка фахівців економічного спрямування.

· Оптимізація структуриспеціальностей та спеціалізацій.

· Оптимізація мережі вищих навчальних закладів.

· Удосконалення управління вищою економічною освітою.

· Поглиблення зв’язків між економічною освітою і практикою.

· Підвищення конкурентоспроможності випускників ВНЗ.

Список рекомендованої літератури

1. Алексюк А. М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія: Підручник. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.

2. Ващенко Г. Виховний ідеал. – Полтава: Ред. газ. «Полтавський вісник», 1994. – 191 с.

3. Вишневський О. І., Кобрій О. М., Чепіль М. М. Теоретичні основи педа­гогіки: Курс лекцій / За ред. О. Вишневського. – Дрогобич: Відродження, 2001. – 268 с.

4. Гіптерс З. В. Культурологічний словник-довідник. –К.: ВД «Професіонал», 2006. – 328 с.

7. Гіптерс З. В. Педагогіка вищої школи: Навчальний посібник. – Київ: ЛІБС УБС НБУ, 2007. – 149 с.

5. Гіптерс З. В. Психологія і педагогіка у формуванні творчої особистості майбутнього фахівця фінансово-економічного спрямування: Навчальний посібник. – Львів: ЛБІ НБУ, 2006. – 494 с.

6. Гончаренко С. Український педагогічний словник. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

7. Концепція розвитку економічної освіти в Україні // Освіта України. – 2004. – № 6. – С. 4–5.

8. Кузьмінський А. І. Педагогіка вищої школи: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005.– 486 с.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология